Журналісти видання «Слідство.Інфо» розшукали сім'ю, яка пережила окупацію села Нова Басань на Чернігівщині. Під час евакуації російські військові наказали місцевим жителям завʼязати дітям очі та йти до сусіднього села, тримаючись за мотузку. Цей момент зафіксував на відео місцевий житель Леонід, у чиєму будинку сім'я переховувалася в підвалі.
Анатолій разом з дружиною та двома дітьми (2 і 13 років) виїхав з Броварів на Київщині на початку повномасштабного вторгнення. Вони опинилися в окупованій Новій Басані, де російська армія розмістилася 27 лютого 2022 року. Військові розташували у селищі близько тисячі одиниць техніки — БМП, танки та інше озброєння, займаючи житлові будинки місцевих жителів. Окупанти залякували цивільних і брали у полон чоловіків.
Анатолія разом з його другом викрали російські військові. Обох допитували впродовж доби, потім відпустили, але через кілька днів друга Анатолія забрали знову. Над ним проводили психологічні тортури й утримували до 30 березня 2022 року, коли українські захисники звільнили село.
Російський блокпост розташовувався всього за 100 метрів від будинків селян. Цивільні не виходили з підвалу два тижні, їм не вистачало їжі, а назовні постійно лунали вибухи. Люди вирішили евакуюватися. Анатолій розповідає, як вони домовилися з українським майором про деталі виходу з-під окупації. 18 березня 2022 року вони взяли білі повʼязки та прапор і направилися до російського блокпоста. Раптом позаду почули крик: «Стояти!» Повернулися, а перед ними виявився російський командир Руслан Уралбаєв з кривавими руками. Він наказав їм не йти, посилаючись на мінні поля та розтяжки.
Цивільні все ж змогли домовитися про евакуацію. Наступного дня о 10 ранку група зібралася. Російські військові наказали взяти мотузку, щоб йти в ногу. Відео цього руху знімав Леонід від свого будинку до російського блокпоста. Молодий солдат років двадцяти підтвердив, що командир наказав їх випустити.
Попереду було близько 6 кілометрів замінованих полів до села Велика Крупіль. Найменших дітей несли на руках, решта подолала цю відстань самостійно. Пройшовши півкілометра, вони розвʼязали дітям очі. Діти сміялися й радувалися. Коли вони дійшли до лісу, військовий крикнув Анатолію. Той викинув білий прапор, не розуміючи, чи то росіянин, чи свій. Потім побачив жовто-блакитний прапор. Його перевірили на предмет мін, і всі дійшли до українців. Люди розривали стрічки з очей — почуття були неописувані. Вони не могли усвідомити, що вже на волі.
9 березня 2022 року з Нової Басані евакуювалися 28 дітей і 8 дорослих, серед них двоє чоловіків.
Півтора року тому журналісти «Слідства.Інфо» ідентифікували російського військового Руслана Уралбаєва, який наказав евакуйованим завʼязати дітям очі. Уралбаєв командував у Новій Басані в березні 2022 року. Його впізнали місцеві жителі. За розповідями селян, впродовж місяця Уралбаєв утримував у полоні 18 чоловіків, під його наказом російські військові імітували розстріли — стріляли прямо над головами українців.
Заступник голови Новобасанської громади Валерій Мозговий розповів журналістам про знущання Уралбаєва над ним та іншими 17 полоненими: «4 постріли. Другий стоїть з ганчіркою, закриває рот. Все, цього відтягуй. Давай наступного».
Після публікації матеріалу про ідентифікацію окупантів у редакцію почали писати люди, які пережили окупацію. Місцева жителька Катерина впізнала командира й розповіла, як він «кошмарив» село й приходив до її будинку. Вона сиділа з матір'ю в погребі під час боїв. Одного дня до них зайшли троє людей: двоє світленьких росіян і посередині Уралбаєв — низенький, темненький, мулат. Він направив на них автомат зі словами: «А тепер телефони, телефони на місце». Катерина віддала телефон, оскільки він не хотів спокійно стояти й говорив брудні речі.
Журналісти зібрали інформацію про Уралбаєва. Йому 35 років, він родом з Казахстану й кадровий військовий РФ. Він одружений, має сина та доньку. У російських соціальних мережах багато його фото: на прогулянці з дружиною, на відпочинку, з новонародженим сином. Зараз Уралбаєв живе в Оренбурзькій області, у селі Тоцьке на південному заході Росії, на місці колишньої Казахської СРСР.
Ймовірно, Уралбаєв служить у військовій розвідці. На його тілі татуювання кажана — символ російської військової розвідки. Такий же символ російські військові намалювали на стінах місцевого туалету у Новій Басані.
Разом з журналістами з «Телебачення Торонто» вдалося знайти контакти Уралбаєва та дізнатися, що до повномасштабного вторгнення він працював у військовій частині №12128, де у 2017 році був заступником командира взводу. Ця частина входить у 21-гу окрему гвардійську мотострілецьку бригаду. «Слідство.Інфо» вже розслідувало цю бригаду раніше, отримавши відео з російського військового дрону, за яким визначили позиції окупантів.
У 2021 році номер Уралбаєва як «робочий» вказав інший російський військовий з тієї ж частини — водій-механік Леонід Міронов. Отже, перед повномасштабним вторгненням Уралбаєв ймовірно служив у цій же частині.
Дружина Уралбаєва — Марина Боднар, їй 27 років. Вона українка з окупованого ще в 2014 році Антрациту Луганської області. Батько Марини працював на місцевій шахті «Комсомольській». За їхніми соціальними мережами видно, що після російського вторгнення в Україну у 2014 році вони почали підтримувати окупаційну владу.
Журналісти «Слідства.Інфо» зателефонували Марині, щоб дізнатися, де зараз її чоловік. На запитання про контакт з Русланом вона відповіла, що він не поруч. Коли журналістка запитала, чи він військовослужбовець у зоні спеціальної військової операції, Марина запитала, що їй потрібно. На повідомлення про можливу причетність до воєнного злочину вона сказала, що не може відповідати на такі запитання по телефону.
Українські правоохоронці досі ведуть слідство щодо Уралбаєва. Потерпілі розповіли журналістам, що їх досі не допитували. Прокурор Чернігівської обласної прокуратури Кирило Пугачов, начальник відділу протидії злочинам у збройному конфлікті, повідомив, що причетність Уралбаєва до незаконного позбавлення волі цивільних у Новій Басані перевіряється. Він розповів, що розслідування в кримінальному провадженні триває. Уралбаєв був їм відомий до публікації матеріалу про дітей з завʼязаними очима. Прокуратура перевіряє його причетність до незаконного утримання цивільних осіб на території Нової Басані. Необхідно проаналізувати велику кількість даних з відкритих джерел, отримати інформацію від органів розвідки та військового управління. Також вживаються заходи для встановлення повного переліку осіб, які могли незаконно утримуватися в селі.
Анатолій розповідає, що назавжди запамʼятав день виходу з окупації. Він навіть зробив татуювання на честь цього дня. Його сім'я й переважна більшість людей, які були з ними, залишаються в Україні. Одна сім'я виїхала до США. Анатолій каже, що добре, що вони залишилися живі.