Голосіївський райсуд Києва винесе вирок проти харківського бізнесмена Олександра Романенка, який під час повномасштабної російської агресії переводив кошти до державного бюджету Росії. За період після 24 лютого 2022 року він сплатив понад 20 мільйонів рублів податків — це еквівалент приблизно 6 мільйонів гривень. Суд присудив йому штраф у розмірі 170 тисяч гривень та позбавив права займати певні посади в органах державної влади на 10 років, однак дозволив йому балотуватися до органів місцевого самоврядування.
Покарання було пом'якшене через те, що Романенко активно займається волонтерською діяльністю. У судовому вироку зазначено, що він «є активним волонтером та у відповідний час місцева громада може довірити йому виконання представницьких функцій на місцях, зважаючи на заходи, які ним вживаються для підтримки і допомоги постраждалим громадянам м. Харків та околиць».
Романенко є засновником російської компанії ООО «Завод імені Фрунзе», зареєстрованої у Бєлгороді. Підприємство займається торгівлею автомобільними деталями, виробами з перфорованого металу, меблями та лісоматеріалами. Компанія мала філії у містах Бєлгород, Вороніж, Єкатеринбург, Казань, Краснодар, Москва, Ростов-на-Дону, Самара, Челябінськ та у тимчасово окупованому Сімферополі.
У серпні 2022 року, вже після масованих обстрілів харківського мікрорайону Салтівка та репресій на окупованій частині Харківщини, «Завод імені Фрунзе» уклав договір постачання з російським акціонерним товариством «Краснодарський завод РТІ» і отримав 288 тисяч рублів за поставлений товар. Це підприємство співпрацює з російськими стратегічними заводами, які виробляють залізничні вагони для вивезення крадених українських зерна та зернозбиральних комбайнів, якими Росія забезпечує окуповані території.
Романенко не просто окремий підприємець. Він ділить бізнес із депутатом Харківської міської ради Олександром Василенком. За даними YouControl, в Україні Романенко є одним з найбільших утримувачів акцій компанії «Завод Фрунзе», тоді як депутат Василенко має контрольний пакет акцій, що дозволяє йому одноосібно приймати практично всі рішення. Разом вони володіють компанією ТОВ «Фрунзе Солар», яка займається виробництвом електроенергії та входить до групи родини Василенків.
Опис діяльності українського підприємства збігається з описом російської компанії. Російська філія використовує таку саму емблему, а на російському сайті у розділі «про нас» є посилання на ютуб-канал українського «Заводу Фрунзе», де Василенко особисто рекламує продукцію. На особистій сторінці Василенка у Facebook у розділі «місце роботи» є посилання на російський сайт компанії. Василенко колись був співзасновником однієї з компаній у Росії, яка входила в «групу компаній Фрунзе» і якою він володів разом із Романенком.
В Україні ПАТ «Завод Фрунзе» отримує державні підряди. Компанія постачає автомобілі поліції, забезпечує дротами державні компанії та поставляє металеві огорожі військовим частинам. Але й у Росії ООО «Завод імені Фрунзе» також брало державні підряди — постачало лавки для російського автовокзалу, сітки для російського аеропорту та металеві вироби для «Ставропольгазу». Ці тендери були вже після 2014 року, коли відбулась анексія Криму і почались бойові дії на Донеччині та Луганщині.
Найцікавіше, що між українською компанією та її російською філією угоди продовжувались навіть після повномасштабного вторгнення. У лютому 2023 року українська ПАТ «Завод Фрунзе» уклала додаткову угоду з російською компанією «Завод Фрунзе» і навіть погодила з Нацбанком проведення платежу з РФ до України.
Олександр Василенко — депутат Харківської міськради від партії «БЛОК КЕРНЕСА — УСПІШНИЙ ХАРКІВ!». У 2015 році він пройшов до міськради від партії «Відродження», у 2010 році — від «Партії регіонів». Журналісти «Наших Грошей» писали про те, що депутат Василенко постачав автівку для «Харківенергозбут», цей тендер він виграв без конкуренції. Також, без проведення торгів, Василенко уклав угоду з «Салтівським трамвайним депо» на понад 11 мільйонів гривень. Все це відбувалось у 2023 році. Крім того, Василенка обвинувачують у захопленні земельної ділянки площею майже 9 тисяч квадратних метрів — справа розглядається в суді.
Джерела повідомили журналістам про перельоти Василенка з Внуково у Воронеж 15 квітня 2015 року та з Внуково у Бєлгород 13 травня 2015 року. У 2015 році у Воронезькій філії російського «Заводу імені Фрунзе» виникли проблеми — власність компанії захопили рейдери, і згодом ця філія збанкрутувала.
На запит журналістів Василенко повідомив, що до 2022 року його ПАТ «Завод Фрунзе» постачав продукцію у Росію, а про обставини після 2022 року викладено у матеріалах справи. На запитання про його причетність до російського бізнесу, співпрацю між ПАТ «Завод Фрунзе» та російською компанією, а також про перельоти до Росії, депутат не відповів. Він лише заявив: «До 2022 року ми здійснювали експорт виробів: решета для зернопереробних машин, огорожі і в тому числі до РФ та отримували валютні надходження. Усі дії з повернення заборгованості ми робили в рамках чинного законодавства та з дозволу Державних установ».
Журналісти намагались зв'язатись з Романенком, щоб запитати про його волонтерську діяльність в Україні та роботу в Росії, але жоден з його телефонів не відповідав. Слухавку підняла його дружина Людмила, яка підтвердила, що Романенко мав у Росії філію, проте не літав туди з 2021 року. «У них був філіал там, але заводу там ніякого не було. Він туди не літав ще з часу, коли був ковід», — сказала вона. Сам Романенко так і не зв'язався з журналістами.
Щодо волонтерської діяльності Романенка, журналісти запитали у представників Харківської волонтерської спільноти. Самого Романенка співрозмовники не пригадують, але його «Завод Фрунзе» дійсно готує їжу постраждалим від обстрілів. Проте мільйон гривень волонтерського внеску, який Романенко перерахував на ЗСУ, він відправив у січні 2024 року, коли судова справа проти нього уже слухалась у суді.
Адвокаційна директорка Центру прав людини Zmina Альона Луньова розповідає, що за цією ж статтею, за якою судили Романенка, були й інші вироки — жорсткіші. «Зараз в реєстрі судових рішень понад 70 вироків. Частину з них ми ще не встигли опрацювати, але бачимо, що для бізнесів таке покарання, як штраф або обмеження права обіймати певні посади, є характерними. Але разом з тим, буквально сьогодні вночі з'явився вирок у реєстрі від 5 березня, коли людині, яка обіймала посаду інженера в Лимані в період окупації, дали вирок у вигляді позбавлення волі на три роки. За те, що він обіймав цю посаду декілька місяців і отримував зарплатню у розмірі приблизно 20 тисяч гривень», — розмірковує Луньова.
Тобто цивільних в окупації, які, аби зберегти своє життя, ймовірно були змушені погоджуватись на умови окупаційної влади, саджають на роки за ґрати. А бізнес-партнеру харківського депутата, якого ніхто не змушував платити 20 мільйонів податків у бюджет Росії, пом'якшують покарання і дозволяють відбутися штрафом.
На думку Луньової, у статті 111-1, за якою судили Олександра Романенка, є проблеми. «Є проблема в цій самій статті 111-1, що там загалом не оцінюється шкода. І саме тому ми бачимо несправедливість, що дії, які оцінюються без контексту і без оцінки шкоди, фактично правоохоронцями кваліфікуються як однакові або тотожні діяння, хоча очевидно, що вони мають різний вплив», — розповідає вона.
Юрист ГО «Харківський антикорупційний центр» адвокат Володимир Рисенко пояснює, чому статус волонтера не повинен звільняти від кримінальної відповідальності. «Незважаючи на те, чи є людина волонтером, чи не є, і чи є вона військовослужбовцем, чи не є, це не звільняє від кримінальної відповідальності. Тому цей підхід, коли особа «хороша», то ж давайте її не карати, неправильна. Інша справа, що обираючи покарання, суд повинен це врахувати. І суд це врахував. Але чи є це покарання адекватним? Я не знаю, не можу для себе навіть відповісти. Тому що це зіставлення сплати 20 мільйонів рублів податків до бюджету Російської Федерації і штрафу 170 тисяч гривень», — розмірковує Рисенко.
Виходить, що волонтер Романенко однією рукою готує їжу для українців під обстрілами, а іншою укладає контракти з російськими заводами. Ті, в свою чергу, наповнюють російський бюджет. А вже з нього виділяються гроші на виробництво ракет, які потім запускають у цих же українців.