У вищому командуванні російської армії служать військовослужбовці, народжені в Україні. Вони керують операціями, спрямованими на знищення українських міст, захоплення населених пунктів та вбивство цивільних. Журналістське розслідування виявило трьох російських генералів українського походження та встановило деталі про їхні родини, майно та спосіб життя їхніх близьких.
Перший з них — генерал-лейтенант Володимир Машевський, уродженець Димера на Київщині. Саме цей населений пункт у лютому 2022 року потрапив під російську окупацію, де місцеве населення зазнало полону, катувань та вбивств. Проте Машевський опинився на протилежному боці конфлікту. За інформацією українських правоохоронців, саме він видавав накази російським військам на початку повномасштабного вторгнення щодо прориву державного кордону та штурму українських міст і сіл на Київщині.
Під його командуванням російські сили захоплювали Чорнобильську АЕС, беручи в полон персонал та військових охоронців об'єкта. Його військові операції охоплювали північну частину Київської області — від рідного йому Димера через Здвижівку, Бородянку, Катюжанку, Гостомель до Бучі. Машевському 54 роки. До повномасштабної агресії він займався охороною об'єктів державної атомної корпорації, підприємств оборонно-промислового комплексу РФ, проводив церемонії в російських військових частинах та нагороджував спортсменів.
У 2014 та 2015 роках, період найінтенсивніших бойових дій на Донеччині та Луганщині, Машевський регулярно літав до Ростова — найближчого російського аеропорту до українського кордону. Тоді офіційно стверджувалось, що на боці так званих ЛНР та ДНР воюють лише місцеві ополченці, а не регулярні російські військові. Після розпалювання повномасштабної війни Машевський розширив свої обов'язки, беручи участь у захопленні атомних об'єктів України. У квітні 2023 року він брав участь у зустрічі з Рафаелем Гроссі, генеральним директором Міжнародного агентства з атомної енергії, у Калінінграді, де обговорювалась безпека окупованої російськими силами Запорізької АЕС.
У генерала є син Роман, який працює модним фотографом у Москві. Він співпрацює з російськими модними виданнями, букмекерськими компаніями та авіакомпаніями. Протягом повномасштабного вторгнення молодий Машевський здійснив подорожі до Франції, Ісландії та Японії. Завдяки його фотографіям в інтернеті можна знайти портретні знімки з російських військових казарм та світлини з туристичної прогулянки в місті Домбай на Північному Кавказі.
Другий російський генерал українського походження — полковник Ігор Сварковський. Він обіймає посаду начальника відділу управління берегових військ Чорноморського флоту РФ. Його зона відповідальності включає наступальні операції на півдні України та постійні артилерійські обстріли Одеси, Миколаєва та Херсона. У 2014 році, під час анексії Криму, Сварковський здійснював польоти між Ростовом-на-Дону та Сімферополем. У 2019 році він командував військовим парадом на окупованому півострові до Дня Перемоги. Того ж року від Управління Чорноморського флоту він отримав дохід у розмірі 2 мільйонів рублів.
У 2024 році військовослужбовці 126-ї окремої бригади Берегової оборони, яка підпорядковується Сварковському, вчинили жорстокий злочин на тимчасово окупованій Херсонщині. За даними української прокуратури, підозрювані жорстоко побили 64-річного чоловіка на подвір'ї. Потерпілий намагався врятуватись, сховавшись у будинку, але нападники переслідували його та розстріляли з автоматичної зброї.
Сам Сварковський народився в Полтавській області, де закінчив школу у Пирятині. Він навчався у Сумському артилерійському училищі, а потім переїхав до Росії, де побудував військову кар'єру. Там він одружився з українкою Ліною Сварковською, яка проживає в окупованому Криму та, за всіма ознаками, підтримує анексію півострова. У подружжя багато фотографій у соцмережах, на яких вони позують під час відпочинку, танців та випускного їхної доньки.
Донька Сварковського до 2016 року навчалась у Київському торговельно-економічному університеті. Вона подорожувала Україною, а під час анексії Криму публікувала в соцмережах патріотичні жовто-блакитні зображення на підтримку України. У 2016 році вона розміщувала фото з матір'ю в Києві, але згодом переїхала до Німеччини.
Третій генерал — Вадим Клименко, уродженець селища Просяна на Дніпропетровщині. Він мав бойовий досвід у Чечні та Грузії. За даними розвідувальних джерел, він служив у складі морської піхоти Чорноморського флоту, а потім проходив службу в 40-й окремій бригаді морської піхоти на Камчатці. У 2014-2015 роках Клименко здійснював польоти між Камчаткою, Москвою та окупованим Кримом. У 2020 році він задекларував дохід у розмірі 1,5 мільйона рублів.
Після початку повномасштабного вторгнення Клименко став керувати 7-ю військовою базою збройних сил РФ у Гудауті на окупованій Абхазії. Військова частина №09332 у 2022 році базувалась на території окупованого Енергодара Запорізької області. Майор з цієї військової частини, взятий у полон у серпні 2022 року, підтвердив, що отримував накази від тоді ще полковника Вадима Клименка.
В окупованому Енергодарі, де розташовувалась військова частина під командуванням Клименка, у березні 2022 року російські сили захопили Запорізьку АЕС. Вони утримують працівників станції як заручників, створили аварійну ситуацію на об'єкті та використовують ядерну загрозу як засіб шантажу світової спільноти. У 2023 році Путін присвоїв Клименку звання генерала за військові заслуги.
На території України залишилась колишня дружина Клименка та його двоє неповнолітніх дітей. Вони проживають у Дніпропетровській області, зазнають обстрілів від російських військ, якими командує їхній батько, та підтримують Україну. Показово, що ці російські генерали, народжені в Україні, повернулись на рідні землі з війною. Деякі з них навіть брали участь у операціях, спрямованих на знищення своїх близьких та друзів. Навіть наявність власних дітей в Україні не зупинила цих військовослужбовців від участі в агресії проти своєї батьківщини.