З 18 травня вступає в дію оновлене законодавство про мобілізацію, яке передбачає нові механізми контролю та покарання. Ключова зміна стосується того, що військовозобов'язані тепер повинні самостійно реєструватися в системі. Порушення цієї вимоги спочатку тягне адміністративні санкції, а при подальшому ухиленні — кримінальну відповідальність. Аналіз судової практики показує, як суди розглядали такі справи до введення нових норм.
Статистика Верховного Суду за 2023 рік свідчить про різке зростання кількості засуджених за ухилення від мобілізації. Протягом 2023 року судами було винесено 930 вироків за статтею 336 Кримінального кодексу України, тоді як у 2022 році таких вироків було лише 186. Це означає п'ятикратне збільшення кількості осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за цей злочин впродовж одного року.
У Єдиному державному реєстрі судових справ зареєстровано понад 2 тисячи вироків за статтею 336 КК України. Конкретні випадки демонструють різноманітність обставин та мотивів, які спонукали людей до ухилення від служби.
Одна з таких справ розглядалася Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області. 30 квітня цей суд засудив Володимира Лавришина до трьох років позбавлення волі. Восени 2023 року чоловіку вручили повістку, він явився до територіального центру комплектування та пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним до служби. Отримавши бойову повістку, Лавришин мав відправитися служити 27 вересня 2023 року, але не з'явився. За словами суду, він умисно ухилився від призову без поважних причин і без законних підстав на відстрочку. У судовому засіданні Лавришин визнав свою провину та висловив розкаяння.
Подібна ситуація розвивалася в Тернополі. Кременецький районний суд Тернопільської області присудив три роки в'язниці Юрію Легкуну. Цей чоловік отримав повістку на початку 2023 року, але не з'явився в територіальний центр комплектування. Коли йому вручили другу повістку в травні 2023 року, він знову не прийшов поновити свої військово-облікові дані, хоча був визнаний придатним. У обох випадках Легкун не надав жодного пояснення щодо причин своєї неявки.
На судовому засіданні Легкун стверджував, що не ухиляється від військової служби, не ховався і не намагався приховатися. Однак він заявив, що не готовий служити і не піде служити. Чоловік посилався на проблеми зі здоров'ям — хворе серце — та на необхідність доглядати матір, яка потребує постійної опіки. Легкун пояснив, що не оскаржував рішення військово-лікарської комісії, не має документів, які підтверджують потребу матері в постійному догляді, а його брат проживає за кордоном і не може допомагати з опіку.
Третій випадок стосується Олега Чмельова, якому Ленінський районний суд Харкова також призначив три роки в'язниці. Чмельов пройшов медичну комісію та повинен був явитися на місце відправлення військовослужбовців, але не прибув. У суді чоловік заявив, що його проти його волі доставили на медичну комісію. Він посилався на проблеми зі здоров'ям і сказав, що навіть якби отримав бойову повістку зараз, не з'явився б. На його думку, краще зазнати кримінального переслідування, ніж брати участь у військових діях.
Не всі суди призначають в'язницю. Іноді судді обирають альтернативне покарання у вигляді іспитового терміну на кілька років. Такий підхід означає, що особу визнають винною, але надають їй можливість змінитися. Якщо протягом іспитового терміну людина скоїть новий злочин, покарання буде суворішим.
Веселинівський районний суд Миколаївської області визнав винним в ухиленні від мобілізації Олександра Бухалова, але замість в'язниці призначив йому рік іспитового терміну. Суд врахував, що чоловік визнав свою провину, не мав судимостей, мав позитивну характеристику та на той момент проходив лікування серйозного захворювання головного мозку.
Нова система адміністративної та кримінальної відповідальності передбачає поетапне посилення санкцій. На першому етапі порушникам загрожує штраф, який можна накласти протягом трьох місяців від дня виявлення порушення. Максимальний розмір штрафу становить 25,5 тисячі гривень.
Зміна полягає в процедурі накладення штрафу. Раніше територіальні центри комплектування складали протокол про порушення в присутності військовозобов'язаного, ознайомлювали його з правами, просили підписати документ або фіксували відмову від підпису. Потім протокол надсилали до суду, який приймав рішення про штраф. Нова система дозволяє ТЦК виписувати штраф без складання протоколу та без судового розгляду, якщо порушення вчинено під час воєнного стану, військовозобов'язаний не з'явився без поважних причин і не повідомив про причину неявки.
Кримінальна відповідальність настає в більш серйозних випадках. Вона застосовується, коли військовозобов'язаний не має права на відстрочку, пройшов військово-лікарську комісію, визнаний придатним до служби, отримав бойову повістку, але не з'явився без поважної причини. У такому разі застосовується стаття 336 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання до п'яти років позбавлення волі.
11 квітня 2024 року Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт про мобілізацію, який набуває чинності 18 травня 2024 року. Перед остаточним голосуванням депутати розглядали понад 4 тисячі поправок. На початку засідання відсутніх було 96 депутатів, а наприкінці — 199. Найбільше депутатів, які покинули обговорення, було від партії «Слуга Народу» — спочатку 4 особи, а в кінці засідання — 109.
Хоча багато поправок не були враховані, закон все ж таки прийняли. Він запровадив нові правила регулювання мобілізаційного процесу. Зокрема, після опублікування закону всі військовозобов'язані отримали 60 днів для уточнення своєї актуальної адреси проживання, контактної інформації та інших військово-облікових даних. Це можна зробити в територіальному центрі комплектування, центрі надання адміністративних послуг або через електронний особистий кабінет.
9 травня Верховна Рада ухвалила додатковий законопроєкт, який посилює відповідальність військовозобов'язаних за неповновлення своїх даних у системі.