Харківська область отримала найбільшу частку державного фінансування на фортифікаційні роботи. У 2024 році уряд виділив понад 20 мільярдів гривень на зведення укріплень, з яких майже чотири мільярди спрямовані саме сюди. Попри значні інвестиції, з початком російського наступу на півночі області в соціальних мережах активно обговорюють якість та готовність оборонних ліній.
Кореспонденти «Слідства.Інфо» відвідали будівництво одного з взводних опорних пунктів (ВОП) та спілкувалися з військовослужбовцями 47-ї окремої інженерної бригади, яка займається облаштуванням другої лінії оборони в регіоні.
Перша зустріч із ротою інженерів, що працює над новим ВОПом за сім кілометрів від лінії фронту, розпочалася з трьох гучних вибухів. На горизонті піднялися стовпи диму. «Це керовані авіаційні бомби», — пояснив військовослужбовець Ринат і запропонував спуститися у вже вирите укриття. Траншея забезпечує більшу безпеку, оскільки росіяни постійно обстрілюють цю місцевість артилерією.
Ринат із позивним «Ахметич», яке йому жартома дав командир, провів екскурсію по укріпленню. «Спочатку копаємо першу лінію окопів для зустрічі противника та ведення бойових дій. Потім будуємо бліндажі та перекриті траншеї», — розповідав він. Завершену роботу приймає безпосередньо підрозділ, який триматиме оборону. Інженерні війська контактують з ними ще до початку будівництва, що дозволяє піхотинцям озвучити свої потреби, а інженерам уникнути зайвих робіт.
Одна з важливих стадій — обшивання укріплень деревом для зменшення обсипання ґрунту та запобігання швидкому руйнуванню. На один взводний опорний пункт потрібно близько 100 кубів деревини. Однак цей етап вдається завершити не завжди.
«Ми працювали під Липцями, то не встигли обшити, пішов вже наступ. Усе зробили: бліндажі, вогневі споруди, траншеї, щілини, а обшити не встигли», — розповідав «Ахметич». ВОП, про який йшлося, з другої лінії опинився на передовій під час одного з прориву російських військ. Підрозділ Рината виводив людей та евакуював техніку звідти 10 травня — у день початку ворожого наступу.
Траншеї спочатку прокопуються екскаватором, а потім заглиблюються вручну. Над розбудовою одного ВОПу працюють близько десяти людей з лопатами та один екскаватор. Керує машиною сам Ринат, хоча він заступник командира роти. «У нас дві одиниці техніки поламалося, люди зайняті ремонтом. А я мусив вивчити роботу екскаватора за три дні», — пояснив він.
Техніка є пріоритетною ціллю для російської артилерії та авіації. Тому поруч з оператором екскаватора завжди знаходиться військовий з рацією, який передає інформацію про запуски керованих бомб та роботу ворожих дронів у секторі. Цього дня цю роль виконував Ярослав із позивним «Кактус». Протягом години він близько десяти разів передавав інформацію про пуски КАБів.
«Всі керовані авіаційні бомби поки падають по передньому краю», — зауважив Ринат. Бомби пролітають повз будівництво, залишаючи після себе характерне шурхотіння та потужні вибухи за кілька секунд. Однак це не зупиняє роботу. Вибухи занадто далеко. Сигналом до припинення робіт служать артилерійські обстріли або поява ворожих дронів.
Військові розповідали, що працюють без вихідних по 8-10 годин щодня, якщо не заважають обстріли чи погода. Іван та Василь, яким 54 та 48 років відповідно, супроводжували кожну свою відповідь важким видихом та майже синхронними рухами лопат. «Відпочиваємо вночі, або доки кидаємо та доки летить», — сміючись, сказав Василь.
Усі вони раніше працювали мостовиками, займаючись ремонтом мостів та зведенням понтонних переправ. Облаштовувати фортифікаційні укріплення вони почали кілька місяців тому. Спочатку працювали на Авдіївському напрямку, а тепер на Харківщині.