Коли матеріальний стан посадовця різко контрастує з офіційно задекларованими доходами, це завжди привертає громадську увагу. Журналісти видання «Слідство.Інфо» провели розслідування декларацій працівниць Державної митної служби та виявили низку цікавих фактів про їхній спосіб життя.
У квітні цього року в мережі завірусилося відео, на якому львівська блогерка розповідала про одяг вартістю понад 8 тисяч доларів, який носила Юлія Дрига, тоді ще інспекторка Львівської митниці. Цей публічний коментар став причиною звільнення жінки. Керівник Львівської митниці Андрій Кузнік прокоментував ситуацію, зазначивши, що важко пояснити походження таких речей, і наголосив на необхідності обережності у висловлюваннях для державних службовців.
Перша з досліджених посадовиць — 22-річна Софія Крікунова, державна інспекторка на Одеській митниці з листопада 2023 року. За її декларацією за 2023 рік, заробітна плата становила трохи більше 34 тисяч гривень за період роботи. Водночас вона вказала дві одеські квартири сумарною вартістю близько 9 мільйонів гривень, набуті у 2020 році. Найцікавіше — у декларації зазначено подарунок від батька Олександра Крікунова у розмірі 1,5 мільйона гривень, хоча батько задекларував зарплату всього 6500 гривень.
Олександр Крікунов пояснив журналістам, що він походить з Донецька, продав там підприємство, а гроші від продажу задекларував. За його словами, саме він наполіг, щоб донька почала працювати на митниці для набуття досвіду. Проте у реєстрі виконавчих проваджень на Софії зареєстровано кілька справ за штрафи ПДР, останній від 15 лютого 2024 року, що свідчить про керування автомобілем, хоча вона не декларує ні права користування, ні права власності на жоден транспорт.
Соціальні мережі Крікунової розповідають іншу історію. Там вона публікує гумористичні відео з підписами на кшталт «Папуля, скинь денег» та демонструє розкішне життя — брендовий одяг, аксесуари, ювелірні прикраси та відпочинок на курортах. На початку 2024 року вона відпочивала з родиною у 5-зірковому готелі Lopesan Costa Bavaro у Домініканській Республіці. Ночівля у такому готелі коштує від 25 до 31 тисячі гривень за ніч.
Експерти Національного агентства з питань запобігання корупції пояснили, що подарунки декларуються, якщо їх розмір перевищує 5 прожиткових мінімумів (наразі 15 140 гривень). Якщо ж особа сама оплачує відпочинок, то видатки мають перевищувати 50 прожиткових мінімумів, тобто 151 тисячу 400 гривень.
Цікавий факт: під час дослідження соціальних мереж батьків Софії журналісти знайшли фото її матері з Москви та тимчасово окупованого Криму, опубліковані у 2019 році. Мета перебування матері у країні-агресорці залишилася невясною.
Друга посадовиця — 23-річна Серафима Думітру, головна державна інспекторка у Чернівецькій митниці, випускниця Одеської юридичної академії. Її декларація практично порожня — вона не вказує ні транспорт, ні місце проживання, ні членів родини. Водночас у соціальних мережах вона активно позує з брендовими аксесуарами та чорним мерседесом Е-класу.
На запитання журналістів Серафима пояснила, що не має нічого свого, живе з батьками, а автомобіль зареєстрований на брата, якого він купив у людини з Івано-Франківська п'ять місяців тому. Перереєстрація ще не проведена через брак часу. Щодо брендових речей на фотографіях, вона розповіла, що це насправді підробки з дермантину з Калинівського ринку. Розмір своєї заробітної плати вона не змогла одразу пригадати, пояснивши, що працює недавно.
Батько Серафими — Лорін Думітру, або протоієрей Павло, благочинний Герцаївського церковного округу Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ МП. На фотографіях він позує разом з митрополитом Лонгином (у миру Михайлом Жаром), наставником Банченського монастиря, який з 2014 року проводив антиукраїнську риторику. У 2023 році СБУ оголосила Жарові підозру через розпалювання міжрелігійної ворожнечі.
Син Жара — теж Михайло Жар — у 2019 році балотувався та був обраний у Чернівецьку обласну раду від партії «Опозиційна платформа за життя». Серафима публікувала агітаційні матеріали на його підтримку. На запитання про ставлення до УПЦ МП та проросійських наративів у її оточенні вона відповіла, що у місці служіння її батька немає нічого пов'язаного з людьми, які напали на Україну.
Журналісти також виявили анкети Серафими на іноземних сайтах знайомств. Вона розповіла, що заробила таким чином тисячу гривень два місяці тому, які витратила на заправку автомобіля.
Третя посадовиця — Анна Асанова, головна державна інспекторка відділу організації митного контролю на Харківській митниці. У декларації за 2023 рік вона не вказала розмір заробітної плати, але задекларувала квартиру у житловому комплексі бізнес-класу у Харкові вартістю понад 3,5 мільйони гривень, набуту влітку 2021 року, ще до призначення на посаду.
Асанова пояснила, що працює у митниці менше року, отримує приблизно 20 тисяч гривень зарплати, а квартиру їй подарували до влаштування на роботу. У розділі про транспортні засоби вона вказала дві автівки — Toyota CH-R 2018 року за понад 600 тисяч гривень та Mercedes-Benz 2018 року за майже 750 тисяч гривень.
Однак згідно з інформацією головного сервісного центру МВС, Асанова є власницею лише Mercedes, право власності на який вона отримала у березні 2023 року, у розпал повномасштабної війни. На запитання про походження автомобіля вона відповіла, що це подарунок від колишнього чоловіка, і додала, що у неї були заможні чоловіки, які дарували їй такі подарунки, тому вона не думала, що це потрібно декларувати.
Експерти НАЗК пояснили, що транспортні засоби все ж потрібно декларувати, якщо вони належать суб'єкту декларування або членові сім'ї на праві власності, або якщо вони перебували у користуванні протягом не менше половини днів звітного періоду, за умови, що право користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів до кінця звітного періоду.
З досліджених матеріалів стає очевидним, що досліджені працівниці митниці ведуть розкішне життя, часто не знають розмір своєї зарплати, забувають щось декларувати, а більшість своїх придбань пояснюють подарунками.
На запит журналістів Державна митна служба України відповіла, що здійснює аналіз документів кандидатів на предмет відповідності вимогам, але внутрішні перевірки щодо кандидатів не передбачені законодавством. Служба також зазначила, що перевіряє лише факт подання декларації, а ведення державного реєстру декларацій покладено на Національне агентство з питань запобігання корупції.