Військовослужбовці трьох різних бригад Сил оборони, які утримують оборонні позиції в Харківській області, розповідають про тиск з боку командування. Частину з них викликали на розмови, де рекомендували утримуватися від будь-яких коментарів журналістам щодо фортифікаційних споруд. «Нас прямо не збирали, але всіх, хто каже щось про фортифікації, чи знають командири, що може сказати, то з тими говорили», — розповідає один із бійців.
Парламент утворив тимчасову спеціальну комісію для розслідування якості будівництва укріплень на Харківщині. Паралельно цим займається Держбюро розслідувань. Однак одночасно військовим наказано не піднімати цю тему в інтерв'ю, а журналістів звинувачують у необ'єктивності та сприянні російським наративам, коли вони висвітлюють проблеми з укріпленнями.
Російський наступ на півночі Харківської області розпочався у першій половині травня. Українські бригади змогли зупинити просування ворога, проте росіяни успішно просунулися на двох ділянках — біля Вовчанська та в Липецькій громаді. Це спровокувало дискусію про якість фортифікацій, які будували в регіоні з 2022 року.
13 травня голова Антикорупційного центру «Межа» заявила у колонці для «Української правди», що Харківська обласна військова адміністрація платила мільйони за облаштування укріплень фіктивним компаніям. Харківський антикорупційний центр розрахував витрати на деревину для фортифікацій і виявив, що подекуди її купували дорожче, ніж у сусідніх Дніпропетровській та Донецькій областях. Можливе завищення цін привернуло увагу СБУ.
Самі військові почали говорити про проблеми з готовністю укріплень. 12 травня командир розвідувального підрозділу Збройних сил України Денис Ярославський заявив, що у Вовчанську точаться вуличні бої, і наголосив на відсутності укріплень та мін на кордоні, який перейшли окупанти. Того ж дня підрозділ Національної гвардії «Гострі Картузи» повідомив про відхід українських військових з деяких позицій.
Після цих заяв на напрямку тимчасово закрили доступ журналістам до військових. З частиною бійців провели «виховні бесіди». Один із військовослужбовців розповідає: «Сказали фортифікації не згадувати, наступ не згадувати, втрачені села не згадувати. Нічого в паблік не виносити. Ніяк не обґрунтовували. Казали тільки, що ви працюєте на руку ворогу. А фортифікаційні споруди дуже погані, прям дуже — доводиться облаштовувати все заново».
Проблеми з незавершеними укріпленнями виявилися поширеними. В одному з підрозділів розповідають, що розрахунок довелося розмістити у старому російському бліндажі, оскільки нові укріплення не завершили. «Ось тут ще з 2022 будували лінію укріплень і недобудували. Хлопців відправили в ці укріплення, знаючи, що вони мають бути, а укріплення не завершені. І хлопці зараз відтяглися трохи назад у старий російський бліндаж, облаштовують тут собі місце під позицію, під житло і потім перемістяться сюди… Тобто тут не встигли, нашому розрахунку не пощастило — треба буде добудовувати самостійно», — зазначає військовий.
За словами іншого військовослужбовця, така ситуація виникла через недооцінення противника. «Річ у тому, що для того, щоб стримувати такого сильного ворога, нам потрібно дуже багато фортифікаційних споруд. На таку кількість людей тут не розрахували, тому хлопці підкопують собі бліндажі, окопи риють».
Розбудова оборонних ліній на Харківщині тривала з 2022 року і продовжується. Журналісти «Слідства.Інфо» у травні спостерігали будівництво одного з взводних опорних пунктів. Зведення цих укріплень на ділянках можливого прориву тривало до самого наступу. Рота інженерної бригади евакуйовувала техніку з-під Липців уже 10 травня. Запланований як «друга лінія», цей опорний пункт став «нульовою лінією». Замком роти інженерної бригади запевняє, що вони все викопали, але не встигли обшити деревом.
Деякі військові скаржилися й на якість виконаних робіт. Один із них описує: «Є тупо серед поля стоїть якась будка з бетону. Такі фортифікаційні споруди навіть піхотинці будують біля посадок, на висотах, щоб логістику туди можна було зробити вздовж посадки, щоб тебе принаймні менше було видно. У нас це зроблено було — там шмат, там шмат — суцільної лінії немає. Місцями це зроблено тупо в ямі. Всі паводкові води будуть туди спускатися, звідкіля нічого не побачиш».
Після публікації CNN, у якій військовослужбовець 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія» наголошував на неготовності укріплень на їхній ділянці, підрозділ випустив публічну заяву, заперечуючи правдивість та об'єктивність цього твердження. «Нам важливо, аби інформація про наш підрозділ була об'єктивною, а коментарі наших бійців і командирів — зрозумілі не як окремі цитати, а мали чіткий та недвозначний контекст», — йшлося у дописі.
Попутно намагалися вплинути й на матеріал журналістів «Слідства.Інфо». Протягом трьох днів представники різних рівнів командування просили видалити всі згадки про проблеми з відсутніми чи незавершеними укріпленнями. Деякі апелювали до того, що тема фортифікацій нині — «політичне питання», а конкретні посилання на підрозділи можуть призвести до «тиску на них згори».
Отримати загальну картину стану укріплень на Харківщині складно з кількох причин. По-перше, через розділену відповідальність: за першу лінію відповідають самі підрозділи Сил оборони, за другу — інженерні бригади, за третю — місцеві військові цивільні адміністрації. По-друге, офіційно отримати відповідь на запитання про готовність другої лінії оборони неможливо. У Силах підтримки пояснюють, що така інформація може бути корисна ворогу.
Журналісти опиняються у складній ситуації: висвітлюючи бойові дії на Харківщині, вони або повинні замовчувати питання фортифікацій, про які їм розповідають самі військові, або говорити про ці проблеми, наражаючись на заборону роботи на цьому напрямку та створення складнощів для військовослужбовців, які утримують оборону від російського наступу. Програють у будь-якому випадку всі, оскільки проблеми залишаються, а лінія фронту рухається не на користь України.