Журналістське розслідування «Слідства.Інфо» виявило масштабне явище: державні посадовці різних рівнів та відомств активно грають в онлайн-казино, лотереї та букмекерські контори, а потім декларують отримані виграші. Проблема охопила всі верстви держслужби — від суддів та прокурорів до працівників МВС та членів сімей службовців апарату РНБО.
За даними аналізу декларацій, у 2023 році близько шести з половиною тисяч державних чиновників задекларували понад 156 мільйонів гривень виграшів. Найчастіше вони вказували призи від компаній ТОВ «Спейсикс» («Космолот»), ТОВ «Слотс Ю.Ей.», ТОВ «ВБет Україна», ТОВ «Геймдев» та гральної компанії «Паріматч», яка у березні 2023 року потрапила під санкції РНБО.
Найбільший задекларований виграш — майже 44 мільйони гривень — належить Ользі Худик, поліцейській патрульної поліції Косівського районного відділу Івано-Франківської області. Вона вказала цю суму як виграш свого чоловіка Олега Худика, оперуповноваженого того ж райвідділу. Однак у власній декларації чоловіка зазначено лише 20 тисяч гривень виграшу. Під час розмови з журналістами поліцейський спочатку пообіцяв перевірити інформацію, а потім повідомив, що протягом року взагалі не грав і що обидві декларовані суми — це помилка.
Нардеп Ярослав Железняк припускає, що подібні розбіжності можуть бути наслідком податкових схем: деякі казино розкидали гроші на випадкових людей, які потім виявляли ці надходження під час підготовки декларацій, хоча офіційно кошти ніколи не надходили на їхні карти. Пізніше Нацполіція повідомила журналістам, що Ольга Худик переплутала суму виграшу з кодом у ЄДРПОУ, і насправді виграш складав 20 тисяч гривень.
На початку лютого Бюро економічної безпеки арештувало 700 мільйонів гривень на рахунках гемблінгової компанії «Космолот», яку підозрюють в ухиленні від сплати 1,2 мільярдів гривень податків.
Декларації показують, що в азартні ігри грають не лише самі посадовці, але й їхні діти. Ірина Тимошенко, керівниця служби з питань безпеки критичної інфраструктури апарату РНБО, задекларувала понад 2 тисячі гривень виграшу своєї доньки Катерини Тимошенко, яка працює у Держспецзв'язку. У коментарі журналістам жінка пояснила, що сама до онлайн-казино ставиться негативно і ніколи в них не брала участь.
Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Роман Світличний за 2023 рік задекларував три виграші свого сина Олега на загальну суму понад 70 тисяч гривень. Посадовець розповів журналістам, що син через казино втратив довіру сім'ї: він програвав великі суми, брав кредити, і батьки змушені були віддавати йому зарплату — 60 тисяч гривень. Суддя додав, що зараз син виправився і працює державним виконавцем.
Суддя Сколівського районного суду Львівської області Вікторія Курницька пояснила свою участь в азартних іграх депресивним станом. «З березня я вже не граю. А так у мене був депресивний стан, тому і грала. У мене мінуса не було, тому я на цій радісній ноті і вирішила зупинитися. Я ж психічно здорова», — розповіла голова суду.
Прокурор Сокальського відділу Червоноградської окружної прокуратури Богдан Буцький за 2023 рік вказав виграш у 891 тисячу гривень. Під час розмови з журналістами він пояснив, що це не один виграш, а різні призи протягом року. Буцький розповів, що під час відрядження у Донецькій області витрачав годину-півтори на день на азартні ігри, щоб себе чимось зайняти, але визнав, що це забирало нерви.
Деякі державні службовці розглядають казино як джерело додаткового доходу. Віталій Никоненко, начальник відділу управління персоналом апарату Ізюмської райдержадміністрації, за 2023 рік декларував два призи — 335 тисяч гривень від оператора державних лотерей «МСЛ» і майже 118 тисяч гривень від букмекерської компанії «ФАВБЕТ». Під час розмови з журналістами він запитав: «Чому державний службовець змушений шукати додатковий дохід, який дозволений законодавством? Заробітної плати на сім'ю не вистачає, а державна служба — це поклик».
Переглянувши його декларації за попередні роки, можна побачити, що Никоненко грає вже давно. У 2022 році він задекларував 118 тисяч гривень від «МСЛ», у 2021 році — 35 тисяч гривень від «Паріматч» та майже 730 тисяч гривень від того ж «МСЛ». Перший виграш він отримав у 2018 році — майже 20 тисяч гривень від національної лотереї «Фаворит-спорт».
«Це було моє давнє хобі. Я був вимушений до нього звернутися. Я не та людина, яка звідкись брала хабарі чи щось інше брала, а потім декларує це як доходи. У 2017 році я одружився, у мене з'явилась дитина, того доходу, що я отримував, мені не вистачало. Офіційно я не маю права займатися підприємницькою діяльністю, тому так», — розповів Никоненко про свої виграші.
Примітно, що з 2022 року чоловік почав декларувати фінансові зобов'язання. Наразі у нього 17 задекларованих кредитів загальною сумою понад 250 тисяч гривень, частину з яких він уже погасив.
Психіатр Олексій Крапивка описує типовий сценарій розвитку лудоманії: «Спочатку людина грає, наприклад, хоче просто заробити, потім кидає туди гроші, потім грошей немає, починаються кредити, руйнуються хобі, сім'я і все, що можна. Найчастіше це закінчується тим, що вся сім'я і всі родичі збирають гроші і 10 років виплачують кредит».
Лікар також наголошує на особливості країн з низькими доходами: люди грають в азартні ігри не для розваги, а з метою заробити. «Ніколи не можна грати в азартні ігри, якщо ти хочеш заробити, — це вже не про гру», — додав Крапивка.
Згідно з інформацією КРАІЛу (Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей), станом на 19 червня 2024 року до Реєстру лудоманів внесено відомості про 7 739 осіб. З понад 6,5 тисячі декларацій з виграшами понад тисяча службовців вказали, що отримали призи у двох різних місцях, 214 людей задекларували виграші із трьох казино, 50 чиновників випробували удачу у чотирьох гемблінгових фірмах, четверо — у п'яти місцях, а троє — одразу у шести онлайн-програмах.
Роман Чумак, заступник командира взводу №2 (швидкого реагування) роти поліції особливого призначення ГУНП у Волинській області, у декларації за 2023 рік вказує виграші від чотирьох онлайн-казино: 45600 гривень від ТОВ «Спейсикс», 279 тисяч від «Нейтів аппс», 28 тисяч гривень від «ВБЕТ Україна» та майже 4 тисячі гривень від ТОВ «Геймдев». Під час розмови з журналістами чоловік розповів, що взяв самообмеження від гри в азартні ігри. «Краще на цьому не сидіти. Я вже все подав. Є КРАІЛ, вони тебе всюди блокують: ти не можеш ніде ні зареєструватися, ні грати», — сказав він.
Психіатр Крапивка наголошує, що офіційна статистика лудоманів не відповідає дійсності: «Ми не знаємо, де межа між нормою і патологією. Найчастіше і найгірше — це коли людина вже має борги такого рангу, коли вона їх не може погасити. Це повністю зруйноване ментальне здоров'я, відсутність змоги щось зробити і потреба померти, щоб закрити це все».
У 2023 році гральний бізнес показав доходи у 53 мільярди гривень, що втричі менше від оцінки Нацбанку України. Наприкінці травня Верховна Рада ухвалила у першому читанні закон про посилення контролю за гральним бізнесом та ліквідацію КРАІЛ. Закон передбачає обмеження реклами азартних ігор (порядок якого було ухвалено через місяць Кабінетом міністрів), запровадження протидії забороненим азартним іграм та встановлення критеріїв для анулювання ліцензій організаторам.
Нардеп Ярослав Железняк запевняє, що існує проблема з ухиленням від сплати податків і з тим, що досі працюють казино, пов'язані з Росією — як офіційні, так і неофіційні. За його словами, за перші 5 місяців 2024 року з грального бізнесу у бюджет надійшло 7,38 мільярдів гривень — що в 101 раз більше, ніж за січень-травень 2021 року, і у три рази більше, ніж за аналогічний період 2023-го.
«Потрібно зробити так, аби несплата податків автоматично призводила до втрати ліцензії. Запровадити систему онлайн-моніторингу, закривати фінансові шлюзи, обмежити рекламу, перезавантажити КРАІЛ», — таким вирішення проблеми бачить Железняк.