Територія колишньої президентської резиденції переходить під контроль новоствореної державної установи. Цей процес передачі майна викликає серйозні занепокоєння у тих, хто понад десять років опікувався парком.
Орнітолог Сергій Григор'єв проходить полем для гольфу, розсипаючи зерно для білих лебедів. Це звичайна сцена з його щоденної роботи на території Межигір'я, де він займається тваринами з перших днів після втечі президента Януковича.
До 2014 року вхід на 140 гектарів землі був закритий для громадськості. Територія належала тодішньому президенту Віктору Януковичу, який на посаді прем'єр-міністра у 2007 році зробив цю землю приватною через фіктивні судові позови та перепродажі. Врешті-решт майно опинилося на балансі донецької фірми «Танталіт», пов'язаної з Януковичем.

Сім років журналісти намагалися дізнатися про те, що приховувалося за високим парканом. Чутки ходили про основну будівлю «Хонку», створену фінськими майстрами, люстру вартістю 50 тисяч доларів, гольф-клуб та інші атрибути розкішного життя. Після низки опублікованих розслідувань Янукович запросив лояльних журналістів до резиденції, показав їм, як він бігає по пеньках та лікується бджолами, однак збрехав про своє житло, вказавши на значно менший будинок.
Під час Революції Гідності, через два з половиною роки після цих подій, Янукович покинув Межигір'я та Україну. На записах з камер відеоспостереження видно, як персонал вивозить килими, картини та статуетки.

Після втечі президента активісти з Майдану потрапили на територію та почали її опікуватися. Вони створили громадську організацію «НПУ «Межигір'я». Кінолог Петро Петрович, який працював у кінологічному центрі ще за часів Януковича, розповідає про ті дні: «Працював я ще з часів Януковича, він любив собак. До нього приїжджали великі олігархи з різних країн, які теж були любителями собак. І наша задача була показати, що Україна не бананова республіка».
У центрі були зібрані найдорожчі породи собак, які купував президент та які йому дарували лідери різних країн. Серед них були англійські мастифи, кавказькі вівчарки, шість тибетських мастифів, привезених делегацією з Китаю. Собакам створили особистий салон, де їх купали та робили педикюр. Вони займалися за індивідуальною програмою фізичного навантаження та слухали класичну музику під час відпочинку.
Після втечі Януковича у лютому 2014 року окремих собак оцінили у 80 тисяч доларів. Тибетського мастифа продали на аукціоні за рекордну суму — 1,5 мільйона доларів.

Петро Петрович згадує перші дні після втечи президента: «Після інформації про втечу Януковича, я майже відразу приїхав у кінологічний центр. Охорона вивела всіх працівників. Собаки були голодні, хотіли пити. Тоді ще не прийшли майданівці, як ми вже були на цій території». Він розповідає про те, як вони об'єдналися з активістами, побачивши, що люди так само не спали, намагаючись запобігти мародерству. Зловмисники навіть переодягалися у міліцейську форму та перепливали річку, щоб грабувати.
Орнітолог Сергій Григор'єв прийшов на територію після ночі з Майдану. Спочатку два роки він дбав про всіх тварин, потім сім років займався лебедями. Хоч він проводить тут більше часу, ніж будь-де, для нього це хобі, а основна робота — у Київському зоопарку. «Я прийшов після ночі з Майдану, прийняв душ, але заліз у фейсбук і побачив, що Янукович втік і залишив тварин. Зателефонував своєму колезі з Київського зоопарку, кажу, поїхали. Він каже: «давай завтра», а я йому: «негайно»!» — розповідає він.

Комендантом Межигір'я став один із майданівців — Денис Тарахкотелик. Він згадує перший день: «Як вперше я зайшов у Межигір'я. Памʼятаю, проїхався з тодішнім комендантом Андрієм. І мені здалося воно настільки величезним. По-перше, я був невиспаний, у нас був Майдан і багато адреналіну, а тут відразу «Межигір'я». Масштаб колосальний для мене здався. Це зараз я знаю кожен куточок, дерево, все знаю більше, ніж усі люди при Януковичі».
У перший день після втечи Януковича об'єдналися журналісти-розслідувачі з різних медіа. Вони знайшли у воді біля причалу документи, які Янукович намагався знищити під час втечи. За вісім днів цілодобової роботи розслідувачі опрацювали квитанції та звіти, викривши низку корупційних схем. Результатом став національний проєкт «YANUKOVYCHLEAKS».
По території колишньої резиденції з перших днів повномасштабного вторгнення влучають російські бомби та снаряди. На собак дуже погано вплинув початок війни. Коли над кінологічним центром літали гелікоптери та велися обстріли, собаки, які ніколи не чули таких звуків, зазнали великого нервового зриву. Деякі не витримали. З перших днів повномасштабної війни у кінологічний центр прибігали люди з тероборони та Нацгвардії, просячи собак для ловлі диверсантів та пошуку мін.
Петро Петрович показує вольєр, біля якого раніше падали уламки російських ракет: «Дратхаари — хлопчик і дівчинка. Тут багато дверей побиті вибуховими хвилями. Ми скотч наклеїли. Багато вибухових хвиль було, і дерева тут неподалік зносило». Одного з цих собак, породи дратхаар, звали Аксель. Він загинув на наступний день після зйомки, коли осколок російської ракети потрапив йому у голову. У кінологічному центрі пошкодило вольєри, дах, вибило вікна та двері.
У 2018 році слідчі Генеральної прокуратури України передали Межигір'я агентству з розшуку та менеджменту активів для пошуку керівника для парку. У листопаді 2018 року АРМА оголосило конкурс на управління активами резиденції, його кілька разів продовжували. У 2019 році перемогло ТОВ «Скомпані», однак керівником цієї компанії був помічник ексрегіонала Євгена Мураєва.
У серпні 2023 року президент Зеленський підписав закон про створення парку-пам'ятки на території резиденції, оскільки кошти за відвідування не сплачувалися до держбюджету в умовах воєнного стану. Як результат, створено підприємство «Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «МЕЖИГІР'Я».
Денис Тарахкотелик висловлює серйозні занепокоєння щодо передачі: «Ми перебували тут всі роки того, щоб це все зберегти для держави. Але складається так, що в нас немає жодної впевненості та довіри до державних органів, які на сьогоднішній день, прикриваючись законом, хочуть, щоб ми вийшли, а вони зайшли. Ми не чиновники. У нашої громадської організації за ці роки назбиралося 70 мільйонів гривень боргу, нам потрібні були ці кошти на утримання парку. Але ми цим не прикриваємося, ми виходимо».
Кінолог Петро Петрович, який працює у Межигір'ї близько 15 років, не планує співпрацювати з державною установою.
Орнітолог Сергій Григор'єв турбується про майбутнє: «Поки я не знаю, що буде далі. Фактично, держава запізнилася на 10 років. Треба було відразу брати відповідальність, а керівництво не хотіло».
Від громадської організації Межигір'я переходить до державної установи, якою керує Сергій Юзвенко. Журналісти з'ясували, що він не має досвіду керування парками, але працював податківцем на Донеччині та слідчим податкової на Київщині. У своїй декларації Юзвенко вказав 90 тисяч доларів США готівкою, а також будинок, квартири і автівки, зареєстровані на його родичів.
Денис Тарахкотелик розповідає про поточну ситуацію: «Далі будемо дивитися зі сторони, як керуватиме державна установа. Нині вони два місяці працюють на території «Межигір'я», але в них немає ні персоналу, ні транспорту. Залишається тільки купа нерозв'язаних проблем. Наприклад, тварини не належать державі і не належать Міністерству екології, майно — ось лавки, наприклад, — це все наші громадські. Прикро. З тягарем на душі нам доведеться вийти, з розумінням, що робота наша, майже 11-річна, може бути загублена. Але іншого виходу, скільки ми радилися, на жаль, немає».
Комендант каже, що майже все життя віддавав роботі у Межигір'ї: «Ось епізоди народження моїх дітей, із усього мого життя, я витратив у кращому випадку до 10% на сімʼю. Усе решту я віддавав на «Межигір'я». А ті люди, які допомагали все це робити, — члени громади, вони також витратили багато часу, щоб допомогти це зберегти».