Грудень 2013 року. У залі Верховної Ради Автономної Республіки Крим звучить голос Володимира Константинова, голови парламенту. Його слова записані в той час, коли депутати ще встають під гімн України. Константинов говорить про ризик втратити все, чого вдалося досягти республіці за роки її існування.
Цей страх мав під собою реальні підстави. Компанія «Консоль», яка стала для Константинова сходинкою до вершин влади, перебувала в критичному стані. Сотні покупців, які вклали гроші в обіцяні будинки, роками чекали на своє житло. Банки подавали позови на суди, вимагаючи повернення боргів, які компанії з групи «Консоль» накопичили на суму щонайменше мільярд гривень. Щодо головної структури – ТОВ «Консоль ЛТД» – було порушено справу про банкрутство. Проти генерального директора розпочалося кримінальне розслідування. Будівельна техніка та незавершені об'єкти нерухомості перебували в заставі.
Поворотний момент настав з півночі. Коли Росія розпочала анексію Криму, Володимир Константинов активно брав участь у цих подіях. І саме тоді його бізнес отримав несподіване порятунок від неминучого краху. За словами офіційного сайту компанії, після цього справи в «Консолі» почали йти в гору.
Віталій Кононов, комерційний директор ТОВ «Консоль ЛТД», заявляв, що всім особам, які уклали договори про участь у паєвому будівництві, ніщо не загрожує. Він обіцяв виконати кожен договір повністю і запевняв, що пайовики отримають від Російської держави права власності на придбану нерухомість.
Однак обіцянки залишалися обіцянками. Коли журналісти запитали, коли компанія погасить борги перед кредиторами та інвесторами, відповідь була цинічною: «Коли ви перестанете отримувати американські гроші і станете нормальною російською компанією».
Джерела фінансування, які дозволили будівельній імперії Константинова забути про минулі проблеми, залишалися загадкою. Сама компанія відмовчувалася на цю тему.
Однак відповідь була очевидною. Аналіз судових рішень показував, що «Консоль» не поспішала гасити мільярдний борг перед українськими банками – ні приватними, ні державними. Без боргів – без проблем. Це була проста логіка.
Але борги перед банками та обманутими пайовиками – це лише частина історії. Компанія заборгувала й іншим. Одна з найбільших проблем, яку створила «Консоль», – це дефіцит у двадцять тисяч місць у сімферопольських дитячих садках. У 2011 році юридичні особи, пов'язані з «Консоллю», отримали державне замовлення на будівництво щонайменше чотирьох з шести дитячих садків по всьому Криму. Контракт коштував 160 мільйонів бюджетних гривень.
На одному з місць, де мав відкритися дитячий садок, замість нового покоління кримчан тепер зростає очерет. Два роки тому тут мало бути закладу для малюків.
Єдиний об'єкт, який наблизився до завершення, – це заклад на 160 місць у селищі Заозерному під Євпаторією. Будівництво велося в прискореному темпі, але кошторис зростав ще швидше. На початку робіт проект коштував 16 мільйонів гривень, а наприкінці минулого року вже досягнув 30 мільйонів. Замовником був Головне управління капітального будівництва при Раді міністрів Криму, яке очолював Вадим Мороз – колишній підлеглий Константинова в «Консолі». Згодом управління розпочало розривання угод про незавершене будівництво. Нові садки так і не з'явилися, а виділені кошти пропали.
Владимир Ніколов, міністр будівництва і архітектури Криму, повідомив про проведену роботу з розірванням контрактів на загальну суму 595 мільйонів рублів. За його словами, це були договори з так званими інжиніринговими фірмами, які фактично перекривали нормальний доступ для участі в тендерних процедурах.
«Консоль» – не єдина структура, яка активно поглинала бюджетні ресурси після російської анексії. Коли Росія встановила так звану кордон між Кримом та Херсонською областю, гостро постало питання енергопостачання півострова.
Дочірня компанія російської «ЄЕС» – ВАТ «Мобільні газотурбінні електростанції» – розпочала встановлення 13 мобільних газотурбінних електростанцій у Криму. Ці станції раніше працювали в Московській області та Сочі. За даними офіційного сайту державних закупівель Російської Федерації, загальний кошторис проекту становив близько 1,5 мільярда рублів.
Найдорожчішим російським проектом на території Криму стало облаштування майданчиків та підключення електростанцій – 961 мільйон рублів.
Кримський досвід розпилу бюджетних коштів успішно поєднався з російськими методами. Переможцем тендеру стала московська групова компанія «Моноліт». Примітно, що компанія розпочала виконання робіт майже за місяць до оголошення результатів конкурсу – це часто свідчить про змову учасників торгів та замовника.
Протокол розкриття конвертів учасників торгів датований 30 квітня. Однак повідомлення прес-служби про фактичне проведення робіт на одному з майданчиків у селищі Денисовка Сімферопольського району опубліковане 10 квітня. Таким чином, роботи розпочалися за 20 днів до офіційного оголошення результатів конкурсу.
Журналісти вирушили на місце будівництва, щоб побачити власними очима, як розпилюються гроші російських платників податків. Зустріч була холодною. Спочатку їх попросили покинути будівельний майданчик, а потім взагалі заборонили зйомку, погрожуючи залученням ФСБ.
Самопроголошений кримський уряд Сергія Аксьонова обіцяв жорстко боротися з тими, хто зловживає бюджетними коштами. Аксьонов заявляв, що якщо у проектної організації буде виявлено завищення кошторисів, компанія більше не отримуватиме замовлень – ні державних, ні приватних. Він також обіцяв знищити всі фірми-посередники на місцях.
Коли журналісти повторно запитали про покарання за виявлений розпил бюджетних коштів, Аксьонов обіцяв діяти рішуче. Він сказав, що вивчить питання буквально того ж дня і надасть письмову відповідь до кінця дня.
Журналісти надіслали його заступниці посилання на документи, які доводили корупційну складову закупівлі. На обіцяну відповідь того ж дня вони чекають досі. Однак зібрані факти свідчать про явище, яке не визнає штучно створених кордонів – розпил і відкат як системна практика в окупованому Криму.