Під час революційних подій на київському Майдані зникла сто одна людина. Нині навіть правоохоронні органи визнають, що режим Януковича організовував захоплення протестувальників з метою залякування. Один з найбільш резонансних випадків – викрадення журналіста Ігоря Луценка та активіста Юрія Вербицького 21 січня. Перший вижив, другий загинув. Розслідування цієї справи досі залишається невирішеним.
Ігор Луценко детально пам'ятає обставини свого викрадення. За його словами, група з п'яти автомобілів влаштувала засідку біля Жовтневої лікарні, куди він приїхав разом з Вербицьким. Близько десяти озброєних людей увійшли до будівлі, витягли обох чоловіків і силою посадили їх у мініван. Потім викрадачі вивезли їх у ліс, де проводили допити з застосуванням фізичного насильства. Після цього жертв перевезли в гараж, де катування тривало. Луценка тримали близько дванадцяти годин, Вербицького – близько шістнадцяти. Останній не витримав тортур і помер.
Під час перевезення обом чоловікам надягали мішки на голови, щоб вони не могли нічого бачити. Викрадачі діяли з професійною точністю, що наводить на певні висновки про їхню підготовку.

Лісова галявина біля села Гнідин у Бориспільському районі Київської області стала місцем, де викрадачі залишили Юрія Вербицького. Від дороги до цього місця всього близько двохсот метрів. Травми, які отримав активіст під час катування, були несумісні з життям. Згодом його тіло знайшли місцеві лісники.

Для встановлення винних необхідно було знайти приміщення, де утримували обох викрадених. Ігор Луценко запам'ятав деякі деталі про гараж. Він чув, що поруч проходила залізниця, де приблизно кожні півтори години ходила електричка. У цій частині Київської області функціонують дві залізничні гілки – Бориспільська та Броварська. На Броварській електропотяги їздять частіше, тому вона відпала. На Бориспільській розклад відповідав описанню Луценка.
Луценко також вказав, що від гаража до місця, де його відпустили, викрадачи їхали близько п'ятдесяти хвилин середньою швидкістю. Журналісти виміряли час і проїхали місцевими дорогами, орієнтуючись на залізничну гілку. Єдиним населеним пунктом, що відповідав усім параметрам, виявилося село Чубинське між Києвом та Борисполем. З залізницею межує дачний кооператив, назва якого багато про що говорить – це дачне селище Міністерства внутрішніх справ України.
У селищі МВС близько десяти будинків з гаражами, які підходять під опис Луценка. Більшість з них закриті. Власники, з якими вдалося поговорити, стверджують, що нічого не знають про викрадення активістів.
Професіоналізм викрадачів, деталі допитів та вправне застосування тортур наводять на версію про причетність правоохоронців. Керівництво міліції повідомило, що затримано трьох осіб, ще восьмеро перебувають у розшуку. Однак у Міністерстві внутрішніх справ заявили, що серед затриманих немає жодного міліціонера. Підозрюють лише членів бійцівських клубів та кримінальних угруповань. Проте всі обставини вказують на те, що катів, убивців і замовників злочину слід шукати саме в лавах правоохоронців.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у прямому ефірі звітував про розкриття справи Луценка-Вербицького. За його інформацією, злочинна група була пов'язана з екс-міністром внутрішніх справ Захарченком та так званою Сім'єю Януковича. Аваков назвав конкретне прізвище – Чеботарьов, яке часто згадувалося поруч з іменем екс-президента та його найближчого оточення.
За словами Авакова, Чеботарьов був керівником так званої «сімейної програми» по всій країні, яка займалася монопольною продажею контрабандної водки та сигарет. Крім того, йому було доручено керувати бандами, які здійснювали насильницькі злочини.
Незважаючи на заяви самого Авакова та численні обставини, що вказують на участь у викраденні діючих або колишніх правоохоронців, звинувачення досі не висунули жодному міліціонеру. Богдан Бівалькевич, начальник управління розслідування злочинів проти життя та здоров'я особи МВС України, заявив, що щодо працівників міліції розслідування не проводиться. На уточнюючі запитання він відповів, що працівників міліції не затримували, але розслідують їхню можливу причетність до злочину. За його словами, це можна буде зробити, коли остаточно затримають усіх розшукуваних осіб.

Розслідування вирішило самостійно перевірити зв'язки Олексія Чеботарьова в міліції. Виявилося, що Чеботарьов є засновником низки фірм та спортивних структур. Серед них – товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Спорт-Милосердя-Карпати», яка займається готельним бізнесом та торгівлею землею. Згідно з єдиним державним реєстром, разом з Чеботарьовим рівною часткою володіє Ігор Володимирович Цуприк.
Людина з такими іменем, прізвищем та по-батькові фігурує на офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ. За матеріалами Радіо Свобода, за часів Захарченка Ігор Цуприк виконував обов'язки керівника Головного слідчого управління МВС. Нині він обіймає впливову посаду начальника відділу розслідувань злочинів, вчинених організованими злочинними групами, та заступника начальника Головного слідчого управління МВС України.
На офіційний запит про те, чи це той самий Ігор Цуприк, що є бізнес-партнером Олексія Чеботарьова, Міністерство внутрішніх справ відповіло, що проводить перевірку цього факту. Розслідування чекає на відповідь та продовжує пошуки.