На Рівненщині розгорається жорстока боротьба за контроль над нелегальним видобутком бурштину – бізнесом, який приносить сотні мільйонів доларів. У цей конфлікт втягнені місцеві селяни, народні депутати, державні чиновники, правоохоронці та спецслужби.
Травневий інцидент у Сарненському районі став символом цієї невидимої війни. Селяни з палицями та камінням вийшли проти групи озброєних людей, які приїхали з народним депутатом Володимиром Продівусом з Києва. Незважаючи на постріли з автоматів, місцеві жителі спалили вантажівки та розтрощили джипи. Чотирнадцять осіб затримали, решта втекли.
Олександр Васильєв, громадський активіст із селища Клесів, розповідає про ті дні: друзі повідомили йому про поранених, він поїхав на місце, де місцева міліція разом з активістами спробувала затримати озброєних людей. За словами джерел у правоохоронних органах, 9 травня Продівус отримав «добро» в Києві на повернення контролю над нелегальним видобутком бурштину. Начальник Рівненського обласного УМВС Микола Щирук, призначений після цього конфлікту, підтвердив: це була спроба певних структур, які раніше контролювали цей нелегальний бізнес, зайти з іншого боку.
Бурштин разом з деревом та кам'яними кар'єрами становить головне багатство лісистого краю Рівненщини. Для північних районів він став майже єдиним порятунком від бідності. Нелегальний видобуток розпочався у 80-х роках минулого століття, з 1996 року почали використовувати мотопомпи. Промислові масштаби промисел набув лише в останні шість-сім років. Тисячі людей, розділившись на бригади по 3-5 осіб, за допомогою компресорів і мотопомп закачують воду під ґрунт і виштовхують легкий бурштин нагору. Цінний товар скуповують переважно у Польщу та Китай.
Місцеві жителі називають три основні причини загострення конфлікту. По-перше, різке зростання цін на бурштин до 10 тисяч доларів за кілограм. По-друге, прихід у цей бізнес людей з оточення Януковича. По-третє, Майдан, коли місцеві старателі вигнали зайд, а ті спробували повернутися.
Васильєв розповідає, що син Януковича проїхався по цих місцях під час авторалі на позашляховиках у 2011 році і йому вони сподобались. Після цього обрали кількох «князьків» і вирішили загнати всіх працювати під них, щоб люди робили за копійки.
До 2007-2008 років нелегальний видобуток «кришувала» міліція. Коли через підвищений попит з боку Китаю ціни піднялися, до бізнесу долучилися СБУшники. У 2011-2012 роках сюди зайшли київські боси. У 2012 році бурштином зацікавилася «сім'я» – за даними джерел, це був син екс-генпрокурора Пшонки Артем. З Києва пішли вказівки навести «новий порядок».
Сергій Абрамчук, житель Клесова, описує систему контролю: прокурор ходив, контролював, щоб не було «лівих» бригад. СБУшники контролювали, щоб робили лише бригади бандитів. Усім іншим не давали працювати, заганяли на болото. Там копачі мусили платити тисячу доларів на тиждень з однієї мотопомпи, якій дозволяли працювати в менш вигідних місцях.
Васильєв розповідає, що п'ять «князьків» отримали сто помп, розділили кожному по двадцять. Коли він виступив проти цього, його побили. Люди бачили, що силові структури працюють проти них. Коли проти тебе працюють СБУ та прокуратура, запал падає.
Після подій на Майдані «дах» раптово зник. Тисячі копачів масово кинулися мити бурштин. Травневий приїзд непроханих гостей збурив полісян. Вони кажуть: їм знову намагаються нав'язати покровителів.
4 червня журналісти стали свідком чергового бунту, коли бурштинокопачі спробували перекрити державну трасу. Причина – новий начальник обласної міліції вирішив вигнати їх з лісів. Один з копачів кричав міліціонерам: «Сьогодні ви нас виженете, а завтра приїдуть знову нас раком ставити! Не треба нам такого! Нащо ви приїхали?! Бо перестали платити вам – ось чого ви приїхали!!!»
За словами копачів, на місцях не замінили жодного міліціонера, який брав участь у «кришуванні». Абрамчук розповідає про свавілля сарненської міліції: ДАІшники беруть копача, везуть в Орловку, дають сто гривень медсестрі і оформлюють його наркозалежним. Ці люди досі працюють. Один міліціонер сказав йому в кабінеті: «я тут цар і Бог, і мені пох».
Новий начальник обласної міліції Щирук, призначений 14 травня, визнав непрофесійні дії попередників: вони були націлені на копачів, але не розслідували скупників, канали збуту та те, куди йшли грошові кошти. Абсолютно цього не було і немає.
А що прокуратура, яка мала б наглядати за міліцією? Новий прокурор області Сергій Кубрак незлюбився рівненським активістам одразу. Його призначили кулуарно, він їздить на автомобілі «Ауді Q7» за мільйон. Кубрак вперто уникає публічності та спілкування з пресою. Перша за три місяці прес-конференція обласного прокурора відбулася лише після того, як журналісти у Фейсбуці заявили про намір писати відкриту скаргу та організовувати похід.
Прес-секретар прокуратури Людмила Суржук розповідала про те, що трьох міліціонерів спіймали на втраті вилучених у бурштинників мотопомп. Одного навіть засудили – звісно ж, не до ув'язнення. Засуджений мав звання старшини.
Абрамчук описує цей злочин по-простому: всі міліціонери роблять тими помпами. Забирають у населення, ставлять макета у райвідділ, потім помпою робить ментівська бригада. Дає пацанам 20-30 відсотків – іди працюй, і тебе ніхто не чіпатиме.
Міліція каже, що намагається боротися зі зловживаннями, але місцеві жителі відмовляються допомагати. Начальник Дубровицького районного відділу міліції Василь Зелінський у німецькому піксельному камуфляжі керує своїми підлеглими, які приїхали до копачів, що перекривали трасу. Він каже, що розслідуванню заважає пасивність місцевих: люди звертаються з конкретною пропозицією назвати особу, яка вдається до неправомірних дій, але люди кажуть, що бояться – не хочуть називати.
Васильєв каже, що люди вже не довіряють ні міліції, ні прокуратурі, ні СБУ. Люди дали свідчення раз, другий раз, третій раз не хочуть вже давати.
Щирук запевняє: він хоче, щоб люди звертались прямо до нього чи прокурора області. Якщо працівник буде причетний до подій, вони дадуть йому адекватну оцінку.
З журналістами копачі розмовляють охочіше. Вони вказали на працівника СБУ, якого звинувачують у «кришуванні». Джерела в СБУ підтверджують цю інформацію. Дії колеги виправдовують тим, що він був одним з найкращих і припинив діяльність сотень мотопомп, але коли спустили вказівки з Києва, змушений був їх виконувати, щоб зберегти посаду. Журналісти спробували поспілкуватися з цим правоохоронцем, але він утік.
Проблема нелегального видобутку не нова, однак лише зараз, коли світові ціни піднялися настільки, що на цьому бізнесі за пару місяців можна стати доларовим мільйонером, виникло жорстке протистояння з масовими виступами і стріляниною. Місцеві кажуть, що найбільше незацікавлений у легалізації корупційний ланцюжок, який тягнеться з Київських владних крісел до керівників місцевих правоохоронних структур.
Не дивно, що ліцензії на видобуток мають лише дві фірми: державне підприємство «Бурштин України» та приватне товариство «Сонячне ремесло». Останнє йшло до отримання дозволу сім років.
Галина Симха, співзасновник ТзОВ «Сонячне ремесло», розповідає про історію «пробивання» чиновницьких мурів: коли ти хочеш працювати в правовому полі, то тобі на перешкоді чиновники, які абсолютно не зацікавлені, і силові структури, які шкодили. Багато представників силових структур робили перевірки, рейдерські захоплення підприємства – вони не зупинять.
Державне підприємство «Бурштин України» видобуває приблизно три тонни на рік. Його директор Микола Негруб каже, що за біржовими підрахунками, в Україні незаконно видобувається 60 тонн бурштину в рік.
У 2008 році уряд Тимошенко запровадив заборону на оренду лісових масивів, чим зовсім зупинив легальний видобуток. Адже 90 відсотків каміння лежить під лісом. Залишився лише нелегальний видобуток.
До середини 2013 року держпідприємство було збитковим, бо не мало власного видобутку. Уряд Азарова у 2011 році повернув можливість видобутку під лісами, але процедуру отримання дозволів ускладнив так, що їх необхідно було двічі погоджувати в 9 міністерствах і відомствах, а потім отримувати два розпорядження Кабінету Міністрів.
Директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської ОДА Ігор Тимошенко підтверджує: для отримання всіх дозволів потрібно пройти не менше 3-4 років. Це треба пройти два розпорядження Кабміну. Перше надасть дозвіл на розробку проекту землеустрою. Друге, після розробки проекту, затвердить його. Це кола пекла.
Поки підприємцям перешкоджають отримувати дозволи, нелегальний видобуток «своїх» триває. Рівненщина втрачає мільйони, а то й мільярди коштів.
Абрамчук переконаний: якщо це все узаконити, будуть сотні мільйонів доларів. А на рік будуть мільярди.
Голова Рівненської обласної ради Михайло Кириллов припускає, що узаконенню бурштинового бізнесу заважають у Верховній Раді. Якщо ці кошти підуть в бюджет, на Рівненщині однозначно не буде питань з фінансуванням. Можна говорити про Арабські емірати, де всі дуже багато живуть. Так само всі будуть багато жити й на Рівненщині. Кириллов підраховував, що є покладів на мільярди доларів.
Величезні гроші проходять повз бюджет, а вирішення питання свідомо ховають у довгу шухляду. Свого часу законопроект «Про бурштин» народного депутата Миколи Шершуна, який дозволяв непромисловий видобуток сільським старателям, заветували Ющенко і Янукович. Екс-нардеп Шершун пояснює причину: коли Апарат Верховної ради захоче заветувати будь-який документ, знайдуть причину. Були й попередження окремих великих, що краще не лізти у бурштин.
Джерела «Слідства.інфо» в СБУ коментують, що законопроект писався під Держлісгоспи, із середовища яких вийшов Шершун і на яких досі має вплив. Адже переважна більшість бурштину знаходиться під лісами. А дозвіл на землевідведення мали надавати лісівники на власний розсуд.
Рівненський нардеп Микола Кучерук 6 червня зареєстрував законопроект змін до Закону «Про надра». Якщо будуть внесені ці зміни, бурштинокопачі матимуть можливість орендувати земельні ділянки через новостворені районні комунальні підприємства.
Кучерук пояснює: в кожному районі повинно буть створене комунальне підприємство. Коли він зустрівся з копачами, вони сказали, що готові сплачувати комунальному підприємству або державі кошти, які платять бандитам в погонах чи без погонів.
Одна із суттєвих проблем цього законопроекту в тому, що він не передбачає видобутку під лісами – а саме там залягає 90 відсотків каміння.
Рівненська обласна рада ухвалила вже п'яте звернення до Верховної ради, щоб та законодавчо врегулювала проблему – тепер уже ультимативне.
Кириллов стверджує: якщо до 15 липня не буде прийнятий законопроект, вони будуть змушені провести пленарне засідання сесії біля стін Верховної ради. Тоді, він думає, їх почують і законопроект приймуть.
Жителі Сарненського району хочуть спрощення легалізації видобутку, щоб зберегти нерви і гарантувати собі самостійність та безпеку.
Абрамчук каже: населення згодне працювати прозоро. Тоді нікого не треба боятися. Не буде корупції, нічого. Їм це не вигідно.
Поки клесівці сподіваються отримати легальні дозволи, сім фірм, зареєстрованих у жовтні-листопаді 2013 року, претендують на геологорозвідку та дослідно-промисловий видобуток. Рівненська облрада, коли її очолювали регіонали, не встигла надати їм дозволи через події на Майдані. Восьма фірма дозвіл таки отримала. У чотирьох з цих фірм однакові засновники й керівник, у двох – один гонконзький засновник, ще в двох засновники теж одні й ті самі.