Українське будівництво функціонує за простою схемою: хто платить більше, той будує, що хоче. Державні органи закривають очі на грубі порушення норм, а незаконні об'єкти легалізуються та вводяться в експлуатацію. Це стосується не лише окремих випадків у Рівному, а й міст по всій країні.
Приватний архітектор, який просив залишитися анонімним через страх переслідування, розповідає, що в Рівному практично немає будівництва без порушень. Те саме спостерігається в усіх українських містах. Проблема полягає не в недосконалому законодавстві, а в неефективному контролі за його дотриманням.
За словами архітектора, забудовники намагаються максимально збільшити площу під забудову, скорочуючи при цьому паркування, дитячі майданчики та озеленення. Це дозволяє їм створювати додаткові площі для комерційного використання.
Корупційна схема, яка існувала в органах контролю, була відкрита під час розслідування. Державна архітектурно-будівельна комісія закривала очі на будь-які порушення в обмін на винагороду від 3 до 5 доларів за квадратний метр загальної площі будівлі.
Ігор Мічуда, голова Асоціації працівників будівельної галузі Рівного та Рівненської області, розповідає про конкретну людину, яка керувала цією схемою в місті. За його словами, у Рівному був так званий «Андруша», через якого вирішувалися всі питання. Він визначав розмір хабара від 3 до 10 доларів за квадратний метр, і будівлі вводилися в експлуатацію навіть у недороблено стані.
Міський голова Рівного Володимир Хомко підтверджує, що всі знали про цю систему. За його словами, всі будівельники Рівного та інших областей брали участь у цій схемі.
Розслідування виявило, що в кожній області України при Державній архітектурно-будівельній інспекції була відповідальна людина, яка офіційно не входила до штату, але вирішувала всі питання. Забудовники передавали їй кошти, які згодом потрапляли до Києва. Це була своєрідна грошова піраміда.
До недавна інспекцію Держархбудконтролю очолював Олександр Рибак, син колишнього спікера Верховної Ради Володимира Рибака. Мічуда стверджує, що голова парламенту син керував інспекцією, і всі гроші йшли туди. За його словами, все було організовано як сімейний бізнес.
Хомко заявляє, що відомо, хто збирав ці гроші по всій Україні, і навіть називає прізвище, ім'я та по-батькові цієї людини, а також місцезнаходження її офісу.
Олександр Ніколайчук, виконуючий обов'язки начальника інспекції ДАБК у Рівненській області, відкидає звинувачення. Він стверджує, що інспекція працює в межах законодавства і не більше того. На запитання про те, чому інспекція не перевіряла та не зупиняла незаконне будівництво, він дає універсальну відповідь: ніколи.
Николайчук пояснює, що в інспекції недостатньо персоналу. За його словами, на один район припадає один інспектор, тому фізично неможливо перевірити все. Він посилається на планові та позапланові перевірки, а також на обмежені ресурси інспекції.
Державна архітектурно-будівельна інспекція має значні повноваження: вона може зупиняти незаконне будівництво та накладати штрафи до 70 відсотків від вартості будівництва. Тому для забудовників набагато вигідніше домовитися з інспекторами, щоб ті закривали очі на порушення.
Юрій Леник, начальник відділу УДСБЕЗ УМВС у Рівненській області, заявляє, що міліція не отримувала офіційних повідомлень про таку корупційну схему. Однак він визнає, що правоохоронці знають про багато речей у місті Рівному.
Прокуратура є найпотужнішою структурою в системі контролю. За словами Мічуди, корупційну схему можна вирішити лише тоді, коли вона повністю прикрита зверху. Прокуратура є найбільшим контролюючим органом.
Леник підтверджує, що прокуратура має право виносити вимоги про припинення робіт. Згідно з законом «Про прокуратуру», прокурор має такі повноваження.
Закон, будівельники, громадські активісти, міські чиновники та навіть сама інспекція Держархбудконтролю та міліція підтверджують, що саме прокуратура уповноважена притягувати до відповідальності незаконних забудовників.
Однак у самій прокуратурі чомусь кивають на інших. Кирил Фомін, заступник прокурора Рівного, спочатку просить не перекручувати його слова, а потім розповідає про те, що правоохоронці говорять про існування корупційної схеми.
Прокурори скаржаться, що для зупинення незаконного будівництва їм потрібні результати перевірок від екологічної інспекції, сільськогосподарської інспекції, Держархбудконтролю та міліції. Ці органи постійно затягують з наданням результатів, тим часом незаконне будівництво продовжується. Прокурори розводять руками, стверджуючи, що вони не всесильні.
Фомін розповідає, що правоохоронці говорять про те, що великі захоплення земель у парках та рекреаційних зонах, де будівництво житлових будинків неможливе, відбуваються тому, що це «кришує» прокуратура. Однак він заперечує наявність такої інформації.
Держархбудконтроль та правоохоронці – не єдині учасники корупційної схеми. Їх близько десяти, і кожен хоче отримати свою частку.
Депутати місцевої ради виділяють землю, змінюють її цільове призначення та змінюють правила забудови міста та генеральні плани.
Управління містобудування та архітектури видає містобудівні умови та обмеження для будівництва.
Дозвільні органи комунальних, державних та приватних підприємств-монополістів підключають об'єкти до електрики, газу, водопостачання та каналізації.
Інспекція пожежного нагляду ставить свою візу при здачі об'єкту в експлуатацію.
Судова система також відіграє роль у цій схемі. Саме через суди недобросовісні забудовники заволодівають земельними ділянками та визнають законними практично будь-які відхилення від будівельних норм.
Мічуда констатує, що будівельний ринок в Україні не просто поставлений на коліна, а повністю знищений.
Організатори та виконавці корупційної схеми залишилися без покарання. Забудовники й надалі порушують законодавство. Результатом є не лише захоплені парки та дитячі майданчики, постійні конфлікти на будівельних майданчиках, а й неякісне житло, яке українці продовжують купувати за великі гроші.