Кожного дня мільйони людей купують картки для поповнення мобільного рахунку. Здавалося б, проста операція, але коли ви платите 102 гривні замість 100, ці два гривні йдуть не дрібним торговцям, як можна подумати. Насправді переплату отримує фірма «Ельбрус», яка в один момент стала посередником між операторами мобільного зв'язку та мережею дрібних торговців, запровадивши власні комісійні збори.
Директор з корпоративних зв'язків «Київстару» Михайло Шуранов підтвердив, що компанія дійсно співпрацювала з «Ельбрусом» як з одним з дистриб'юторів, починаючи з 2006 року. Однак за кілька років ця фірма перетворилася на щось набагато більше – вона стала ядром найбільшої в Україні мережі конвертаційних центрів, залучивши підтримку впливових осіб.
Півтора року тому дрібні торговці, які продавали скретч-картки, розповіли про те, що ринок повністю контролює одна компанія. «Ельбрус» збирала гроші з усіх торговців, а потім сама закуповувала картки у операторів – класична схема «прокладки», яка генерує прибутки з нічого. Один з регіональних дистриб'юторів на ім'я Михайло описав, як це працювало: коли торговці запитали, чому подорожчали картки, їм відповіли, що «Ельбрус» запровадив свої відсотки, і тепер всі мають працювати через цю фірму.
Приватне підприємство «Оптова Компанія «Ельбрус» було офіційно зареєстровано у Сімферополі на вулиці Крилова, 73. У документах значився харківський номер телефону. Коли журналісти подзвонили за цим номером, виявилося, що це звичайна квартира, а люди, які там живуть, не мали жодного стосунку до фірми.
Спочатку компанія була зареєстрована у Харкові за домашньою адресою Костянтина Рєзнікова, який виявився її реальним власником. У своїх коментарях для ЗМІ Рєзніков стверджував, що торгівля картками – малорентабельний бізнес. Однак насправді річний дохід «Ельбрусу» становив 3-4 мільярди гривень.
Листування Костянтина Рєзнікова з торговцями картками, яке потрапило до редакції, розкриває механізм заробітків цієї «прокладки». У листах Рєзніков називає «Ельбрус» генеральним партнером «Київстару» і регулярно повідомляє торговцям, на які рахунки переводити гроші та за якими адресами привозити готівку. Спочатку дистриб'ютори платили половину безготівкою і половину готівкою, але через кілька місяців Рєзніков повідомив, що готівка його влаштовує більше.
Уся готівка концентрувалася в одній точці. У Києві це була адреса на вулиці Дегтярівській, 21. Коли журналісти відвідали це місце, вони знайшли порожній офіс. Від сусідів та кнопки на вході стало ясно, що раніше тут розташовувалося відділення «РеалБанку». Один з сусідів підтвердив, що банк працював не як звичайна фінансова установа, а як конвертаційний центр – сюди привозили величезні суми готівки.
Банк, куди надходили мільйони гривень готівкою, переїхав наприкінці зими, після того як його підпалили учасники Майдану. Хоча з того часу пройшло кілька місяців, журналісти легко знайшли докази того, що тут колись обертались брудні гроші, зокрема інкасаторський мішок для грошей.
Один з дистриб'юторів пояснив механізм конвертації: як безготівкові кошти перетворювалися на готівку абсолютно безкоштовно для «Ельбрусу». Підприємець Олександр, який як і багато інших був змушений працювати з цією фірмою, описав це так: якщо ви продаєте мільярд гривень дошок чи металу, це займе багато місця, але мільярд гривень у картках – це всього одна вантажівка. Розвезши картки по Україні, торговець отримував замість мільярда гривень у безготівковій формі – мільярд готівкою.
Тепер з'являється ключова фігура. Восени 2011 року «Ельбрус» переїхала з Харкова до Сімферополя, розташувавшись під дахом компанії «Укренергоринок», яка належала Олегу Курченку. Саме тоді в «Ельбрус» почали надходити мільярдні прибутки, а партнери регулярно везли банкноти в «РеалБанк» молодого бізнесмена.
Цікаво, що у списку співробітників компанії Курченка СЄПЕК, який є у розпорядженні редакції, є окрема сторінка, присвячена «Київстару». Там фігурує прізвище Рєзнікова. Його мобільний телефон все ще працює, але на дзвінки журналістів ніхто не відповідає.
Декілька джерел стверджують, що мобільні оператори були змушені працювати через «Ельбрус», інакше вони втратили б ліцензії. Однак «Київстар» заперечує це, стверджуючи, що фірма просто перемагала у конкурсах. На запитання, чи ніхто не примушував оператора до співпраці, Михайло Шуранов відповів, що це був конкурс, де компанія обирала партнерів, які хотіли працювати на її умовах – спільне бажання обох сторін.
Благодаря цій взаємовигідній співпраці Курченко став королем готівкового ринку. Хоча у травні «прокладка» зникла з ринку, українці досі переплачують за скретч-картки.
У квітні екс-в.о. голови «Укргазвидобування» Олексій Тамразов дав інтерв'ю «Економічній правді», у якому описав схему заробітків Курченка на картках. За його словами, Курченко купував картки у дилерів і продавав їх за готівку через ту саму мережу дилерів. Таким чином він отримував готівку, а за документами картки продавалися якійсь компанії Х. За два роки такими операціями можна було провести 8-10 мільярдів гривень. За даними Тамразова, на кінець 2013 року Курченко контролював 80% ринку обналічення.
Зараз є шанс повернути ці гроші. У Міндоходів повідомили, що проводять досудове розслідування діяльності «Ельбрусу» за фактом легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Генеральний прокурор Віталій Ярема підтвердив, що Курченка підозрюють у фінансових махінаціях.
«Відносно цієї одіозної фігури, яка діяла в злочинній схемі сім'ї Януковича протягом тривалого часу на території України, сьогодні здійснюється цілий ряд кримінальних проваджень, включаючи контрабанду, завезення паливно-мастильних матеріалів, провадження у міністерстві внутрішніх справ та провадження щодо діяльності конвертаційних центрів», – зазначив Ярема.
У слідчих органів є принаймні один вагомий мотив не закривати цю справу. Банк Курченка підозрюють у фінансуванні сепаратистів на суму 14 мільйонів гривень. Враховуючи мільярди, які Курченко заробляв на телефонних картках через конвертаційні центри, масштаби можливого фінансування сепаратистів на Сході навіть страшно уявити.