Аля, мешканка Полтави, була свідком моменту, коли російська ракета влучила в будівлю Інституту зв'язку. За її словами, снаряд пролетів дуже низько над нею і потрапив прямо в цель. Удар був настільки потужним, що будівля розсипалася, як крейда під ударом. Того дня загинуло 55 українців, ще 328 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Після вибуху жінка спостерігала, як через паркан почали вистрибувати чоловіки. Багато з них були поранені. Аля була вражена станом однієї людини — дорослого чоловіка років п'ятидесяти, у якого очі були розширені від страху, як у переляканої тварини. Він виглядав абсолютно розгубленим і не розумів, що відбувається.
Люди, які надавали першу допомогу пораненим, розповідали журналістам «Слідства.Інфо» про хаос, що панував на місці трагедії. Ігор Шафарчук прибув туди за п'ять хвилин після обстрілу. Коли він їхав на дим, то бачив, куди влучила ракета. Приїхавши на місце, він побачив тіла людей, що лежали біля воріт. Його вразило те, що кожна наступна людина була ще важче поранена, оскільки втратила більше крові.
Поліна Мельник також намагалася врятувати постраждалих. За її словами, такої кількості поранених у її досвіді ще не було. Кожні п'ять хвилин приносили по п'ять лежачих людей, а потім приносили нових. Поранених було так багато, що не було куди їх розміщувати. На місце приїжджали звичайні мікроавтобуси, в яких людей просто вантажили на підлогу. Водії говорили: «Скільки завантажите — скільки й заберемо». Поліна опинилася в ситуації, коли бачила п'ять-шість поранених одночасно і не знала, до кого першого бігти. Всі кричали, всі були в крові. Вона просто підбігала до першого, перевіряла його стан, потім до другого. Це був її перший досвід роботи з такою кількістю масивних жертв.
Однак місцеві мешканці розповідають про те, що влада мала попередження про можливу атаку. Аля наголошує, що протягом усього тижня до трагедії над Полтавою літали російські розвідувальні дрони. Кожну ніч вони були в небі. Навіть у ніч перед ударом дрони літали над містом — були видні дрони у формі хреста та інші, що видавали звук. За її словами, місцева влада не могла не знати про це. Вона сама стояла на балконі і бачила дрони, які літали біля будинків. Люди, які працюють допізна, чули і бачили їх. Аля навіть жартувала про те, чи запустити віник у дрон. Вона впевнена, що це було очевидно для всіх.
Натомість виконувач обов'язків начальника управління Служби безпеки України в полтавській області Костянтин Семенюк заперечує цю інформацію. Він стверджує, що СБУ не мала даних про те, що російські дрони літали над містом протягом тижня. За його словами, це лише коментарі людей, які він не може оцінювати.
Аля вважає, що місцева влада мала подбати про безпеку і перевести курсантів в іншу будівлю. На її думку, у місті достатньо площ — старих заводів, які можна переробити, або шкіл, де можна організувати навчання частково в онлайн-форматі. Люди мали бути переведені в місце, де є бомбосховище, якщо вони справді цінні для влади. Замість цього їх зібрали в старому училищі, де навчався весь Радянський Союз.
СБУ офіційно заявила, що не знала про загрозу обстрілу цьому району чи закладу. Однак протягом трьох днів після удару рятувальники розбирали завали та витягали тіла з-під руїн.
Микола Зиновьєв, 39 років, був одним із загиблих. Напередодні трагедії йому доручили командувати відділенням і відправили на навчання звʼязківців до Полтави. Він загинув на шляху в укриття від прямого влучання ракети. За словами його матері, чоловік служив у механізованій частині і був відправлений на навчання. Навіть тижня не минуло, як сталася біда. Заняття почалися в четвер, а вже у вівторок він загинув. Він біг по сходах, коли його влучив снаряд. Матір впізнала сина в морзі за руками та взуттям.
Матір розповідає, що Микола був задоволений навчанням і все йому подобалося. Востаннє він зателефонував дружині зранку 3 вересня, до ракетного удару. Він дуже любив дружину і дітей. Після його смерті залишилося двоє дітей, молодшій було всього чотири роки. Матір не знає, як їх виховувати далі. Тіло Миколи сильно постраждало від прямого влучання ракети.
Начальник об'єднаного навчального центру військ звʼязку Ігор Міцюк під час брифінгу щодо удару по навчальному закладу у Полтаві запевнив, що аналіз ситуації проведено і знайдено рішення для запобігання подібним трагедіям у майбутньому. Він сказав, що вони проаналізували, що трапилося, як це сталося і що можна зробити для запобігання. Вже є певні рішення, але конкретніше він не хотів озвучувати з міркувань безпеки. Висновки зроблені, шляхи продумані і рішення існують.