Розмови киян про комунальні послуги все частіше переходять у критику на адресу Ріната Ахметова. Компанія «Київенерго», яка належить мультимільярдеру з Донецька, припинила забезпечувати столицю гарячою водою в достатній кількості. Ситуація стала настільки критичною, що новообраний мер міста почав радити жителям встановлювати бойлери для самостійного нагрівання води.
На вулицях чути скарги: люди спускають холодну воду, сподіваючись, що лічильники не будуть крутитися, або намагаються включити гарячу воду, але з крана тече холодна рідина. Встановлення бойлерів стає проблемою для мешканців старих будинків, де електромережа не розрахована на таке навантаження, і електрощитки часто горять.
«Київенерго» постійно скаржиться на недостатність коштів, посилаючись на занижені тарифи. Попри те, що державний бюджет виділив компанії понад п'ять мільярдів гривень за останні чотири роки, а киян розраховуються за послуги на 94%, грошей монополісту постійно не вистачає. На запитання про те, куди йдуть мільярди, керівництво компанії дає розпливчасті відповіді.
Генеральний директор ПАТ «Київенерго» Олександр Фоменко розповідає, що близько 53% тарифу становить вартість закупленого газу, 10% – електроенергія, 18% – фонд оплати праці з відрахуваннями, а решта 15-18% припадає на ремонти, сировину, матеріали, паливо та податки. На прямі питання про власну зарплату він відповідає, що вона контрактна, не вдаючись у деталі.
Компанія категорично відкидає будь-які підозри в махінаціях та штучному завищенні витрат. Голова Спостережної ради Іван Плачков наголошує, що вся діяльність енергетичних компаній контролюється державними органами: Національною комісією з теплу та Національною комісією електроенергетики.
Однак виникає питання про незалежність цих контролюючих органів. Тарифи на електроенергію встановлює Нацкомісія з регулювання ринку електроенергетики на чолі з Сергієм Тітенком, колишнім нардепом від Партії Регіонів та менеджером Андрія Клюєва. Тарифи на тепло та гарячу воду нещодавно підвищив Юрій Хіврич, виконуючий обов'язки керівника Комісії з регулювання у сфері комунальних послуг. Хіврич – давній соратник Віктора Януковича з Єнакієвого, де він був його заступником в обласній адміністрації. Після того як Янукович став президентом, Хіврича перевели до Києва на посаду міністра житлово-комунального господарства. Отримати його коментар щодо фінансової звітності «Київенерго» не вдалося.
Член Національної комісії з регулювання сфери комунальних послуг Валерій Кальченко пояснює, що «Київенерго» надає розрахункові матеріали, які складають 25 сегрегаторів документів. На запитання про гарантії того, що ці документи не фабрикуються, він запевняє, що комісія проводить аудит, хоча визнає, що це не просто перевірка поданих паперів.
Парадоксально, але керівництво компанії стверджує, що сам Рінат Ахметов не заробляє на київській енергетиці. Фінансовий директор ПАТ «Київенерго» Тетяна Грязнова каже, що компанія поки не приносить прибутку, тому немає чим виплачувати дивіденди власнику, хоча потенціал у неї дуже великий.
Це твердження викликає логічне питання: якщо бізнес збитковий, чому Ахметов утримує його? Відповідь криється в особливій схемі роботи «Київенерго». Компанія одночасно виробляє тепло та електроенергію. На теплоелектроцентралях ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 спалюється газ, який нагріває воду. Під час цього процесу утворюється пара, яка крутить турбіну, яка генерує електроенергію. Однак один і той самий газ розраховується за різними цінами: для опалення житлових будинків – 1400 гривень за тисячу кубів, а для виробництва електроенергії та опалення підприємств – п'ять тисяч гривень.
Директор Інституту міста Олександр Сергієнко пояснює механізм: компанія заявляє, що їй потрібно 95% газу для опалення населення, закупляє дешевий газ, а потім продає дорогі гігакалорії бюджетним установам та промисловим підприємствам. За його словами, це називається «бодяжити», і компанія може добре заробляти на цій схемі, оскільки перевірити три ТЕЦ та 183 котельні, щоб встановити, кому, що й скільки поставляється, практично неможливо.
Три роки тому керівник «Київенерго» Іван Плачков розповідав журналістам, що на такій схемі можна заробити чималі суми. Він стверджував, що при доході компанії в вісім з половиною мільярдів гривень такий бізнесмен, як Ахметов, запросто зможе витягти з цієї суми мільярд для своєї фірми. Це було опубліковано в «Українській Правді» в квітні 2011 року.
Пізніше Плачков перейшов працювати безпосередньо на Ахметова і тепер заперечує, що його неправильно зрозуміли. Коли йому нагадали про його попередні слова про можливість заробити близько мільярда на цій схемі, він почав заперечувати, наголошуючи, що працює на енергетику, а не на конкретну людину.
Інший спосіб отримувати додаткові доходи від споживачів – це стягування плати не за фактично спожите тепло, а за узагальненим показником. Це можливо в будинках, де відсутні лічильники тепла та гарячої води. Алла Радивилівська, директор компанії, що управляє житлом, розповідає, що коли почала розбиратися з рахунками, які виставляє «Київенерго» за опалення, була просто шокована. Якщо розрахувати теплове навантаження для будинку без лічильника, цифра виявляється в три-чотири рази більшою, ніж те, що показує лічильник.
Програма встановлення будинкових лічильників тепла в Києві провалилася. За десять років ними обладнали лише 34% будинків. «Київенерго» та міська влада не поспішають встановлювати прилади, оскільки тоді киян не можна буде змусити платити за спожите тепло більше, ніж вони насправді використовують.
Виконуючий обов'язки директора комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів» В'ячеслав Олійник розповідає, що при наявності теплового лічильника споживання тепла в будинку було таким, що тариф для людей становив не 3 гривні 10 копійок, а 1 гривню 99 копійок – практично на 30% менше. Люди економили гривню щомісяця за кожен квадратний метр опалення в своїй квартирі.
Ця переплата становить одну гривню з кожного квадратного метру. У Києві близько шести тисяч будинків, в кожному в середньому по дев'ять тисяч квадратних метрів житлової площі. Це означає майже п'ятдесят п'ять мільйонів гривень щомісяця на користь «Київенерго» та її власника. За опалювальний сезон це становить двісті сімдесят п'ять мільйонів гривень. І це розраховано за старими тарифами, які були майже вдвічі нижчими від теперішніх.
На вулицях столиці люди продовжують скаржитися: гарячої води немає, але лічильники крутяться, гроші платяться. Чи залишаються ці кошти в Україні – велике питання. Адже контрольний пакет «Київенерго» належить не українській, а кіпрській компанії DTEK Holdings Limited, яку контролює Ахметов. І як запевняє керівництво, потенціал цього бізнесу ще дуже великий.