Національна Гвардія отримала одинадцять броньованих транспортерів моделі 3Е наприкінці червня. Ці машини спочатку призначалися для експорту до Таїланду, але замість цього були спрямовані на Схід України для потреб антитерористичної операції. Міністерство Внутрішніх Справ сплатило Київському Бронетанковому Заводу 64 мільйони гривень за цю партію техніки.
Оскільки державна компанія «Укрспецкспорт» мала зобов'язання перед тайськими партнерами, виникла необхідність виготовити нову партію бронетранспортерів для компенсації. Юрій Терещенко, тимчасовий виконувач обов'язків директора ДК «Укроборонпром», пояснив, що машини були зняті з тайського контракту, але тайський партнер розумів ситуацію. Виробництво БТР-3Е передбачає складання з окремих компонентів: корпусів, які виготовляються на спеціалізованому заводі під Харковом, та інших комплектуючих, які закуповуються окремо.
У червні директор КБТЗ Ігор Куташев перебував на лікарняному. Його обов'язки тимчасово виконував Леонід Шоломицький, який одразу призначив фінансовим директором Едуарда Ільїна та надав йому повноваження підписувати угоди від імені підприємства. За словами Шоломицького, рішення про призначення Ільїна прийшло з «Укроборонпрому», де йому показали резюме кандидата.
23 червня Ільїн підписав договір на поставку двадцяти корпусів БТР з одеською компанією «СПЕЦ-КОМ-ЮГ». Це рішення викликає запитання, оскільки єдиним виробником таких корпусів в Україні є завод під Харковом. Компанія «СПЕЦ-КОМ-ЮГ» була зареєстрована на вулиці Прохорівська, 28 в Одесі, але виявилося, що бізнес-центр, де вона офіційно розташовувалася, припинив роботу три роки тому. Ще у травні цю компанію пропонували на популярному інтернет-сайті за тисячу доларів. Основною діяльністю фірми за документами було проведення розслідувань та забезпечення безпеки.
Уже наступного дня після підписання договору завод перевів на рахунок компанії 12 мільйонів гривень, хоча умови контракту передбачали оплату лише після поставки товару. Це порушення стандартної процедури розрахунків.
Ільїн також підписав договір з ТОВ «Інжиніринговий центр Ай.Бі.Тек» на суму близько 930 тисяч гривень на розробку проекту системи охорони та спостереження на бронетанковому заводі. Гроші були перераховані миттєво. Ігор Баленко, начальник юридичного управління КБТЗ, пізніше зазначив, що спеціальний додаток до цього договору містив вимоги, які підприємство не могло виконати, що ускладнювало повернення коштів.
Шоломицький, у свою чергу, без укладання будь-яких договорів перерахував майже 17 мільйонів гривень двом компаніям: ТОВ «Інтер Сталь Лтд» та ТОВ «Інвест-Авто 2007» за поставки чорних і кольорових металів та модернізацію обладнання. Директор Куташев пізніше заявив, що завод ніколи не замовляв ці матеріали і не придбав би їх. За його розрахунками, за ту саму суму можна було придбати необхідні матеріали на 2-3 мільйони гривень дешевше. Крім того, підприємство так і не отримало замовлені матеріали.
Шоломицький не визнає своєї провини і звинувачує у всьому свого заступника Ільїна, стверджуючи, що не мав підстав йому не довіряти, оскільки той мав відповідну довіреність.
16 липня СБУ затримала Леоніда Шоломицького. Едуард Ільїн залишається в розшуку. Прокуратура центрального регіону з наглядом за додержанням законів у воєнній сфері порушила кримінальне провадження за статтею 364, частина 2 Кримінального кодексу України за фактом зловживання службовим становищем.
Однак виникає питання: як двоє керівників змогли за місяць без явної підтримки зверху організувати схему розтрати майже 30 мільйонів гривень? Розслідування показало, що вони діяли не самостійно. Володимир Яковенко, голова профспілки КБТЗ, припустив, що Шоломицький був лише виконавцем чужої волі. За його словами, коли кошти переводилися, Шоломицький одразу повідомляв в «Укроборонпром» про напрямок платежів, ніби отримуючи вказівки звідти.
За часів керівництва Юрія Терещенка в «Укроборонпромі» була скасована так звана тристороння система погодження реєстру платежів. Це дозволило Шоломицькому та Ільїну здійснювати прямі платежі без узгодження з іншими органами. Однак журналістське розслідування виявило, що справжніми організаторами схеми були інші люди.
Працівник КБТЗ, який побоюється розкривати своє ім'я, розповів, що в червні на завод приходили чотири молоді люди. Головним серед них був чоловік на ім'я Андрій, який представився радником генерального директора з «Укроборонпрому». За його словами, Андрій заявив, що буде керувати роботою підприємства та вирішувати всі питання щодо взаємодії заводу з концерном. Інші молоді люди звалися Степан та Кирило.
Ці чотири особи з'явилися на КБТЗ в середині червня і протягом двох тижнів замикалися в кабінеті разом з Шоломицьким та Ільїним. За припущенням працівника, саме вони «проштовхували» всі контракти з «Спец-Ком-Югом», «Інвест-Авто 2007», «Інтер Сталлю Лтд» та «Айбітеком». Молоді люди поводилися впевнено і нахабно, ніби за ними стояло керівництво «Укроборонпрому». Працівник також розповів, що спочатку видавалися рахунки, завізовані директором, а потім уже оформлялися договори задним числом.
Журналісти знайшли прізвища трьох молодих людей у журналі реєстрації тимчасових перепусток на заводі. Це були Андрій Дубовий, Кирило Дубовий та Степан Куцин. Перші двоє виявилися племінниками, а Куцин – чоловіком племінниці впливового народного депутата від партії «Батьківщина» Олександра Дубового, людини з широкими одеськими зв'язками. Телефони Андрія та Кирила не відповідали на дзвінки, а Степана Куцина журналісти розшукали за кордоном.
Коли Куцина запитали про його причетність до «Укроборонпрому» та про те, що він робив на КБТЗ у червні, він категорично заперечив будь-яке відношення до цих організацій.
Олександр Дубовий, коли його запитали про можливу причетність його племінників до розтрати коштів на танковому заводі, виразив здивування. Він заперечив, що його родичі працюють в «Укроборонпромі» заступниками чи радниками генерального директора, і назвав запитання смішним, посилаючись на те, що в країні йде війна.
Однак у той час, коли мільйони українців жертвують останнім на потреби армії, родичі нардепа займаються незрозумілими справами на оборонному підприємстві. На тому самому заводі, звідки зникли десятки мільйонів гривень, які критично необхідні для збереження цілісності та суверенітету держави.