Громадські активісти з Рівненської області звернули увагу на масштабне знищення військової техніки. Юрист Олена Ткачук та керівник самооборони Територіальної громади Ігор Федетчак розповідають про тривожну ситуацію: коли на сході країни гостро потребується озброєння, на складах північної Рівненщини техніка піддається розпилюванню на металобрухт.
У квітні, після початку бойових дій на Донбасі, активісти самооборони, УНСО та представники «Правого сектору» виявили у селищі Рокитне шість військових автомобілів, які виглядали відносно новими, та ще близько десяти машин, розрізаних на металобрухт. Керівник «Правого сектору» Рівненської області Роман Коваль описує знахідку: серед них були військові ЗІЛи, щойно виведені з консервації.
Правосекторівці повідомили про це оперативному командуванню «Північ». Військовий спеціаліст, відправлений для перевірки, підтвердив, що автомобілі з пробігом менше двох тисяч кілометрів не мали бути списані. За його оцінкою, машини були у хорошому стані, їх можна було б довести до робочого стану і використовувати.
Це спонукало журналістів розібратися, чому під час військових дій розпродують придатну техніку. Міністерство оборони пояснило, що надлишкову та списану військову техніку розпродує з 2000 року на підставі постанов та розпоряджень уряду. Останнє розпорядження датується серпнем 2013 року і передбачало продаж гаубиць, мінометів, установок БМ-21 «Град», автомобілів, тисяч одиниць іншого озброєння та приладів, включаючи медичну техніку — рентгенівські апарати та апарати штучної вентиляції легень.
Законодавча база для таких дій сформувалася ще в 1990-х роках, коли Україна планомірно позбувалася надлишкових озброєнь з метою скорочення армії до професійного війська чисельністю сто тисяч осіб з перспективою вступу до НАТО. Однак у 2010 році, після приходу до влади Партії регіонів, було ухвалено закон про позаблоковість України. Замість зміцнення обороноздатності держави, команда Януковича продовжила курс на масштабний розпродаж і деградацію збройних сил. Наслідки цієї політики стали очевидними під час антитерористичної операції на сході.
Документи, надані громадськими активістами, розкривають механізм розпродажу. Військова техніка передавалася концерну Міноборони «Техвоєнсервісу», який мав право продавати надлишкове військове майно. На торгах цю техніку купувала фірма «Мет Фокс». Найбільш вражаючим виявилося те, що ціни були вкрай низькими.
Наприклад, паливозаправники на базі ЗІЛ 131 70-80-х років випуску були оцінені у 19 тисяч гривень, тоді як на ринку вони коштують від 45 до 130 тисяч гривень залежно від року випуску. ГАЗ-66 у Міноборони коштував у 3-4 рази дешевше, ніж на комерційному ринку. Це спонукало припущення, що рокитнівська металобаза придбала саме металобрухт, але огляд техніки показав інше.
Інженер, який проводив огляд, підтвердив, що хоча машини датуються 70-80-ми роками, вони майже не експлуатувалися і були законсервовані. Спідометри показували мінімальний пробіг, що свідчило про те, що техніка не здійснювала довгих переїздів.
Екс-начальник Департаменту відчудження та реалізації надлишкового майна Міноборони Петро Неботов, який нині керує Департаментом економіки, оборони та безпеки в Міністерстві економіки, пояснив, що вартість майна визначається незалежною експертною оцінкою. Він визнав, що існують приклади неналежного ставлення оцінювачів до своїх обов'язків, і повідомив про матеріали, які свідчать про діяльність Міноборони та уповноважених структур, спрямовану на заниження вартості майна. Неботов заявив, що міністерство працює над удосконаленням порядку реалізації майна за справедливою ціною.
Однак Міністерство оборони відмовилося надати можливість поговорити з фахівцем, який міг би детально пояснити ситуацію з розпродажем. Журналісти спробували знайти інформацію про торги на офіційному сайті, але такої інформації там не виявилося.
При звертанні до заступниці начальника відділу реалізації майла концерну «Техвоєнсервіс» Ніни Котенок, чий підпис стояв на документах про передачу майна фірмі «Мет Фокс», з'ясувалося, що інформація про аукціони зберігається лише в архівах концерну і не розміщується у відкритому доступі. Керівник «Техвоєнсервісу» взагалі відмовився надавати документи або відповідати на запитання без вказівки Міноборони.
Державна фінансова інспекція надала матеріали, які містять конкретні приклади заниження цін на внутрішньому ринку. За словами Петра Неботова, на цьому наживаються посередницькі підприємства. Він визнав, що питання про можливі зловживання при розпродажі існує, але це потребує перевірки прокуратури, яка має необхідні механізми та докази.
Сергій Згурець, експерт Центру досліджень армії, конверсії та озброєння, підтвердив, що питання про можливі зловживання є реальним і потребує прокурорського розслідування.
Генеральна прокуратура у червні відкрила кримінальне провадження щодо іншої посередницької структури, через яку Міноборона розпродує майно — «Укроборонпрому». Підозра стосувалася службової недбалості, яка призвела до втрат у розмірі 27 мільйонів гривень. Діяльність «Техвоєнсервісу» наразі не перевіряється.
Рівненська міліція розпочала розслідування щодо фірми «Мет Фокс» за підозрою у порушенні порядку здійснення операцій з металобрухтом. Однак п'ять місяців розслідування не дали результатів. Правоохоронці припускають, що відповідальність лежить не на підприємці, а на Міноборони або військових, тому намагаються передати справу військовим прокурорам.
Керівник фірми «Мет Фокс» Андрій Лисиця, яка купує військову техніку на розпил, стверджує, що придбав усе законно, але відмовляється показувати документи і зустрічатися для розмови.
Журналісти звернулися до Оперативного командування «Північ» з питанням, чи досі військові частини переповнені технікою, тоді як батальйони на Донбасі ведуть бойові дії на цивільному транспорті без належного озброєння. Прес-служба командування відповіла, що коментувати їм не дозволено, і наказала «не втручатися у цю тему». Замість цього представники командування стверджували, що склади техніки під Рівним значно порідшали, оскільки машини активно ремонтуються і відправляються в зону бойових дій.
На офіційний запит Міністерство оборони не відповіло. Причину пояснили так: «В країні війна. Все міністерство працює на війну». Після нагадування про обов'язковість дотримання законів та інформування громадян обіцяли надати відповідь пізніше.
Сергій Згурець вказує на критичну проблему: на заводах Міноборони стоїть велика кількість техніки, яка не ремонтується через брак коштів, попри те, що гроші в міністерства є. Бюрократичні процедури перешкоджають ремонту. За останні два тижні ця проблема стала критичною, і питання бюрократії перетворилося на питання національної безпеки.
Тим часом на Рівненщині ремонтом БТРів військовим допомагають місцеві умільці та волонтери.
Журналісти висловлюють сподівання, що прокуратура і міністр оборони зацікавляться дешевим розпродажем військової техніки і з'ясують доцільність таких дій під час війни, а також перевірять діяльність усіх підприємств Міноборони, які розпродують військове майно.