Проект облаштування приватної резиденції для топ-менеджменту Національного банку України розпочався на початку 2000-х років. Ініціатором ідеї став тодішній голова НБУ Володимир Стельмах, який запропонував побудувати комфортабельний відпочинковий комплекс у гірській місцевості. У 2007 році Нацбанк придбав у Івано-Франківської обласної ради земельну ділянку площею близько трьох гектарів у популярному курортному місті Яремча за три мільйони гривень.
На цій території розташовувався занепалий оздоровчий комплекс «Прикарпаття», розташований на березі річки Жонка. Планувалося демонтувати цю будівлю та звести на її місці сучасний об'єкт, відповідний вимогам керівництва банку. Стельмах особисто відвідував майбутній будівельний майданчик, щоб обговорити деталі проекту.
Інтенсивне будівництво розпочалося пізніше, коли посаду голови НБУ зайняв Сергій Арбузов, впливовий член оточення президента Віктора Януковича. Витрати на спорудження виявилися значними: один лише житловий корпус обійшовся державному банку у 85 мільйонів гривень. За чутками, внутрішнім облаштуванням приміщення займалася особисто дружина Арбузова.
Другий корпус комплексу складався з двох окремих секцій. Секція А була призначена виключно для вищого керівництва Нацбанку, а точніше – для однієї сім'ї, ймовірно голови установи. Ця частина будівлі включала просторе спальне приміщення, окрему кухню, ванну з гідромасажем, приватний басейн, сауну з душовими кабінами, кондиціонери, зону відпочинку з каміном, більярдний стіл та зону для барбекю. Все облаштовано з особливою увагою до деталей.
Секція Б призначалася для інших працівників банку і включала п'ять двоповерхових сімейних номерів. Незважаючи на те, що це була спальна зона, вона також мала преміум-клас обладнання: гідромасажні ванни, басейн, більярд, конференц-залу з каміном, сауну з душовими. Додатково розташовувалися великий спортивний зал з масажним креслом та тренажерами, холодильники та пральні машини. По периметру будівлі встановили систему відеоспостереження. Меблювання залишалося незавершеним – предмети інтер'єру досі зберігалися в упаковці з поліетилену.
На серпень того року Нацбанк планував виділити ще вісім мільйонів гривень на придбання меблів, завершення каналізаційної системи, прокладення доріжки до комплексу та монтаж газопровідної магістралі довжиною сто метрів. Однак виявилося, що попередні інвестиції у десятки мільйонів гривень не включали систему опалення. Через цей недолік будівля почала занепадати: деревина розсихалася, шпалери відклеювалися, ламінат вздувався. Арбузов мав амбітні плани щодо розширення комплексу – планувалося спорудити поруч значно більший оздоровчий центр на 120 місць вартістю 260 мільйонів гривень, але цей проект так і не був реалізований. Коли до влади прийшла нова команда, голова НБУ Валерія Гонтарєва оголосила про намір продати вже побудовану ВІП-віллу з молотка.
Однак забезпечення комфорту керівництва не обмежувалося гірським комплексом. У центральному офісі Нацбанку на вулиці Інститутській, будинок 9, протягом сімнадцяти років функціонувала повноцінна поліклініка, призначена виключно для банківських працівників. Це був унікальний медичний заклад, де могли отримати допомогу виснажені напруженою роботою фахівці фінансового регулятора.
Лікувально-оздоровчий комплекс при НБУ був створений ще за часів керівництва Віктора Ющенка. До моменту розслідування він займав чотири поверхи будівлі та функціонував як повноцінна лікарня з штатом із сорока трьох медичних працівників. Усі видатки на утримання цього закладу покривалися за рахунок Нацбанку, а послуги надавалися виключно його працівникам. На думку головного лікаря медичного центру Ярослава Бубеса, лише протягом вересня установу відвідали майже три тисячи банківських працівників.
Під час керівництва Арбузова Нацбанк провів модернізацію медичного обладнання на суму півтора мільйона гривень. Зокрема, були закуплені дві стоматологічні установки вартістю близько двохсот тисяч гривень. Цікаво, що проблеми з зубами мали всі голови НБУ – Ющенко, його наступник Соркін та Арбузов отримували стоматологічне лікування зі спеціальною знижкою. Крім того, були придбані новітні офтальмологічні прилади: тонометр та діагностична лампа вартістю двісті тисяч гривень.
Особливу увагу привертає ванна для урогінекологічного масажу, придбана за сто тисяч гривень. За іронією долі, Арбузов так і не скористався її терапевтичними можливостями.
На території Інститутської вулиці працівники могли здавати аналізи, проходити ультразвукову діагностику, консультуватися з невропатологом та користуватися водними процедурами. Крім того, функціонували басейн та сауна. Останнім особливо часто користувався Сергій Арбузов – там розташовувалися гідромасажна ванна та масажний стіл. За свідченнями працівниці медичного центру, екс-голова Нацбанку відвідував масажиста двічі на тиждень.
Особистий медичний штат Арбузова складався з майже двадцяти фахівців. До його складу входили два масажисти, дві медсестри, лікар-консультант, сімейний лікар, спеціаліст з гігієни харчування та лікар швидкої допомоги. Крім того, у розпорядженні екс-голови були дві карети швидкої допомоги, обладнані реанімаційним устаткуванням, де цілодобово чергували медичні бригади. Після зміни влади весь цей персональний медичний персонал був звільнений. Карети швидкої допомоги та сорок інших автомобілів передали на потреби антитерористичної операції на сході країни.
Питання про виправданість таких витрат на розкіш залишається відкритим. Чи є нормальним, що державний фінансовий регулятор утримує власну поліклініку та розкішні відпочинкові комплекси для своїх керівників, коли країна стоїть перед серйозними економічними викликами?