Анатолій Гриценко, який не зумів переконати виборців на президентських виборах і не отримав посаду міністра оборони, вирішив спробувати свої сили у Верховній Раді. Для цього він заснував власну партійну структуру під назвою «Громадянська позиція». Політик постійно наголошує, що його партія не залежить від впливу великого капіталу. Він неодноразово заявляє, що фінансування надходить від членів партії та звичайних громадян, а не від олігархічних кіл.
Гриценко особливо часто повторює одну й ту саму фразу: жодна з впливових фігур українського бізнесу – ні Коломойський, ні Фірташ, ні Льовочкін, ні Пінчук, ні Тарута, ні Порошенко – не фінансує його партію. Один із членів виборчого списку під номером 10, Олег Канівець, пояснює це тим, що кандидати самі вкладають кошти у виборчу кампанію, мобілізуючи власні ресурси.
Редакція видання «Слідство.Інфо» вирішила перевірити справедливість цих тверджень. Журналісти почали розслідування та виявили численні сліди, які пов'язують партію Гриценка з мільярдером Василем Хмельницьким, непублічною фігурою, яка раніше була пов'язана з регіональною політикою.
Перший і найбільш очевидний зв'язок стосується житлового комплексу «Біонік хілл» у столиці. Компанія, якій належить цей проект, контролюється Хмельницьким. Для реалізації забудови він отримав 146,5 гектарів землі абсолютно безоплатно. Це відбулося за участю Анатолія Гриценка, який на той момент займав посаду міністра оборони.
Володимир Тищенко, активіст та захисник Біличанського лісу, характеризує цю угоду як найбільшу земельну афіру в межах Києва. На його думку, вона входить до трійки найбільших земельних афер в Україні загалом. Йдеться про те, що цінна лісова територія була передана у приватну власність без будь-якої компенсації для реалізації приватного проекту.
Міністерство оборони, яким керував Гриценко, добровільно відмовилося від цієї землі. Доказом цього служить копія судового рішення, яка потрапила до редакції. Тищенко висловлює бажання дізнатися офіційне пояснення від Гриценка щодо причин такої щедрості під час його керівництва оборонним відомством.
Журналісти також отримали копію документу, який, за їхньою оцінкою, дозволив компанії Хмельницького згодом приватизувати цю землю. На цьому документі також стоїть підпис Анатолія Гриценка. Редакція спробувала поговорити з політиком про мотиви такої щедрості, але він відмовився спілкуватися, посилаючись на нестачу часу.
Зв'язки між Гриценком та Хмельницьким не обмежуються земельними питаннями. У компанії мільярдера під назвою «Національні інновації» працює син Гриценка Олексій. На корпоративному сайті він навіть зазначений як керуючий партнер. Коли журналісти запитали молодшого Гриценка про його роботу в цій структурі, він дав лаконічну відповідь: він працює в компанії, але не працює на Хмельницького. Коли журналісти уточнили, що Хмельницький є власником компанії, Олексій Гриценко зауважив, що власником є не тільки він.
З Хмельницьким партію також пов'язує Ігор Гелярович Пукшин, який займає 14-е місце у виборчому списку. За повідомленнями преси, він надавав юридичне супровід численним угодам щодо відчуження землі для компаній олігарха. Коли журналісти запитали Пукшина про його зв'язки з Хмельницьким, він заперечив будь-які стосунки, сказавши, що бачив його близько семи-восьми років тому.
Однак дані Єдиного Державного реєстру показують, що Хмельницький та Пукшин є засновниками громадської організації під назвою «Центр Розвитку українського Законодавства». Коли журналісти нагадали про це Пукшину, він пояснив, що організація була створена після його звільнення з посади заступника міністра юстиції. Він шукав партнера, який міг би надати матеріальну підтримку та офісне приміщення для громадської організації, яка займалася розробкою законопроектів для парламенту.
Еще одна ниточка, що пов'язує Хмельницького з Пукшиним, – це юрист Роман Бабій. Раніше він працював під керівництвом Пукшина. Зараз Бабій балотується до Верховної Ради за списком «Громадянської позиції» під номером 47. За даними ЗМІ, кілька років тому він представляв інтереси компанії Хмельницького в судових справах, пов'язаних з черговою спробою відчуження землі. Коли журналісти запитали Пукшина про цей факт, він відповів, що не знає, в яких справах працює Бабій, оскільки кожен адвокат працює самостійно та відповідає перед своїм клієнтом.
Редакція розширила своє розслідування, проаналізувавши діяльність інших членів виборчого списку «Громадянської позиції», які сподіваються потрапити до парламенту. Другий номер списку – Василь Гацько, лідер політичної сили «Демократичний альянс», депутат Київської міської ради та активний учасник подій Революції гідності. На перший погляд, його репутація здається бездоганною. Однак перед публікацією матеріалу в «Демальянсі» сталися дивні події.
Виявилося, що на 13-му місці списку мав розташуватися Віктор Андрусів, якого делегував з'їзд партії замість Наталі Соколенко. Однак з невідомих причин Андрусів відмовився від цієї позиції та покинув лави партії «Демальянс». Один із членів партії, Андрій Богданович, припускає, що Василь Гацько змусив Андрусіва зробити цей крок. Коли журналісти звернулися до Гацька та Андрусіва з проханням прокоментувати ситуацію, обидва відмовилися давати пояснення, лише повторивши, що Андрусів добровільно вийшов з партії. Це видається дивним, оскільки один з найактивніших членів «Демальянсу» раптом відмовився від можливості потрапити до Верховної Ради і навіть покинув свою партію.
У списку «Громадянської позиції» також фігурує Олег Канівець, чинний народний депутат України. У минулому він очолював правління закритого акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння», яке контролював Ігор Коломойський. Однак Канівець наполягає, що він не є людиною Коломойського та на даний момент не має з ним жодних спільних інтересів. Протягом своєї політичної кар'єри він був членом партій «Наша Україна» та «Батьківщина».