Партія регіонів, яка керувала державою до революції, трансформувалася в Опозиційний блок і виставляє своїх кандидатів на парламентських виборах. Структура виборчого списку розкриває стратегію формування нової політичної сили.
На чолі списку стоїть Юрій Бойко, колишній міністр енергетики та вугільної промисловості, відомий своїм впливом на енергетичний сектор. За ним розташовані інші впізнавані постаті попередньої влади: Олександр Вілкул, колишній віце-прем'єр, Михайло Добкін, Вадим Рабинович, Олексій Білий, який очолював Азовсталь, Сергій Ларін, заступник голови Адміністрації президента Януковича, Нестор Шуфрич, Наталя Королевська, колишня міністр соціальної політики, Тетяна Бахтеєва, голова парламентського комітету з охорони здоров'я, та Микола Скорик, екс-губернатор Одещини.
Олександр Вілкул наголошує, що члени блоку не змінили своїх позицій і залишаються вірні виборцям, які їх підтримували раніше. Однак Наталя Королевська під час публічного виступу заперечила, що обіцяла зарплату в 1000 євро та пенсії в 500 євро, хоча такі обіцянки з'являлися на білбордах два з половиною роки тому.
Середня частина списку складається з працівників підприємств Ріната Ахметова, прихильників Віктора Медведчука, депутатів місцевих рад та молодих політиків. Антон Кучухідзе, кандидат під номером 71, висловлює гордість від співпраці з Юрієм Бойком, згадуючи його роботу міністром енергетики. Щодо звинувачень у розкраданнях та відмиванні грошей, молоді кандидати стверджують, що це змова, оскільки інформація про контракти такого рівня є закритою.
Лев Бакун, кандидат під номером 88, зауважує, що на кожного політика можна знайти досьє в будь-якій партії. У вересні генеральна прокуратура повідомила про закриття кримінального провадження щодо розкрадання мільярдів з бюджету проти Євгена Бакуліна, колишнього очільника НАК Нафтогаз. Бакулін став кандидатом від Опозиційного блоку у Сєвєродонецьку, але у своїй передвиборчій програмі не згадав про кримінальну справу, хоча вказав на керівництво Нафтогазом.
Серед кандидатів – Юрій Мірошниченко, представник Віктора Януковича в парламенті, чиї сльози в прямому ефірі після подій на Майдані запам'яталися мільйонам українців. Він пояснює, що залишався в офісі президента, щоб голосувати на користь припинення насильства. Ірина Горіна, яку в 2013 році закидали сніжками під стінами Верховної Ради, також потрапила до списку. Тоді слідчі допитали тисячі людей, понад десять осіб опинилися на лаві підсудних.
Юрій Павленко, який перейшов з помаранчевого табору в синьо-білий, потрапив до списку від Партії розвитку. Він згадує розмову з Льовочкіним щодо участі в партії.
Нижчі позиції списку займають менш відомі кандидати. 23-річна Ірина Живенко з Чернігова, яка ненавидить Майдан, та Юлія Кульчицька, регіональна пасторка церкви «Посольства божого» Сандея Аделаджі. За даними активістів, пастор Юлія возила людей на Антимайдан узимку та вибивала камеру з рук журналістів.
На вершині структури знаходяться брат і сестра Льовочкіни. Сергій Льовочкін, екс-голова адміністрації Януковича, та Юлія Льовочкіна, депутатка Верховної Ради, рідко з'являються на публіці, але називаються справжніми ідеологами та організаторами Опозиційного блоку. Молоді кандидати ніколи не бачили Льовочкіних особисто, хоча чули про них багато. Лев Бакун зауважує, що не спілкувався з Сергієм Льовочкіним, але вважає його особою дуже високого рангу.
Юлія Льовочкіна, можливо, займається облаштуванням острова під Києвом, який вона отримала півроку тому, а Сергій Льовочкін вирішує питання з командою київського міського голови Віталія Кличка. Географічна близькість столичної мерії до Верховної Ради становить лише кілька хвилин ходу.