Один із найбільших фінансових скандалів часів Януковича пов'язаний з розкраданням коштів Кіотського протоколу. Японія виплатила Україні 470 мільйонів євро за квоти на викиди парникових газів, але гроші мали спрямуватися виключно на енергоефективність. Уряд Азарова розподілив близько 2 мільярдів гривень на утеплення освітніх закладів, лікарень та дитячих установ по всій країні. Однак контракти отримали фірми без офісів і телефонів, а більшість об'єктів так і залишилися без ремонту.
Після революції гідності Міністерство екології та природних ресурсів, яке керувало розподілом цих коштів, очолив свободівець Андрій Мохник. Він сам визнавав складність ситуації: «Доволі важко розбиратися з цими кіотськими коштами. Залучені представники багатьох органів центральної виконавчої влади. Оскільки кошти доволі великі, є ціла низка фірм, які мають ознаки сумнівності».
Парадоксально, але революція гідності не змінила практики розподілу коштів у цьому міністерстві. Скандальні посередники продовжили вигравати мільйонні тендери. У липні того року конкурс на заміну освітлення в одинадцяти населених пунктах Івано-Франківщини виграла компанія ТОВ «Інтертехенерго», хоча її конкурент запропонував ціну втричі нижчу. Директор львівської фірми «Вальво» Володимир Колошко розповідав: «Моя ціна становила 10 мільйонів 916 тисяч 798 гривень, а переможець запросив 27 мільйонів 973 тисячі 186 гривень. Складалося враження, що вони всіх знають».
«Інтертехенерго» дійсно користувалася особливою прихильністю в екологічному відомстві. Наприкінці попереднього року на цю компанію переоформили майже половину контрактів на утеплення, які раніше розподіляли за часів Януковича. На щастя, попередня влада встигла розкрасти не всі кошти, тому значна частина коштів Кіотського протоколу залишалася в бюджеті. Голова Державного агентства екологічних інвестицій Роман Марголич повідомляв: «Приблизно 200 мільйонів євро. Загальна сума – 470 мільйонів євро, використано було 270 мільйонів євро».
З компанією «Інтертехенерго» укладено угоди на утеплення 249 освітніх та медичних закладів на суму 972 мільйони гривень. Журналісти спробували з'ясувати в самій компанії, як їй вдалося отримати такий обсяг державних замовлень. Телефони не відповідали, офіс був закритий, сусіди не бачили там нікого протягом багатьох днів. Номер директора Олексія Попова вдалося знайти в Інтернеті. Розмова виявилася надзвичайно показовою.
На запитання про причини успіху в тендерах Попов відповідав: «Приймали участь у тендерних процедурах і виграли. Я став директором уже після того, як тендери пройшли. Я купував підприємство з боргами. Уже після тендерних процедур». Коли журналісти вказали, що він розміщував резюме в пошуках роботи, де зазначав посаду асистента керівника, Попов пояснив: «Я в принципі шукаю до сих пір роботу, це нескінченний процес. Я шукаю проекти, в яких ми можемо брати участь разом з моїми компаньйонами». Назвати імена цих таємничих партнерів він відмовився.
Журналісти встановили зв'язки компанії самостійно. «Інтертехенерго» була створена в Миколаєві, вигравала тендери на Донбасі, але нещодавно змінила місцезнаходження на київське. Офіційна реєстрація тепер знаходиться на вулиці Саксаганського, 44Е. Поруч з офісом розташована поштова скринька з назвами інших фірм у цьому невеликому будинку. Дослідження показало, що ці організації мають прямий стосунок до керівництва партії «Свобода».
Зокрема, директором ТОВ «Ларі» раніше працювала Людмила Байло, яка нині займає посаду директора департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності міністра екології Мохника. Вона також була директором «Фонду Регіональних ініціатив», зареєстрованого в тому ж будинку. Головою наглядової ради цього фонду був Сергій Рудик. Донедавна Рудик за квотою «Свободи» керував Державним агентством земельних ресурсів і влітку став фігурантом скандалу, коли намагався призначити на посаду керівника управління земельних ресурсів у Дніпропетровській області людину, звинувачену в корупції. Дніпропетровські активісти відреагували різко – за його словами, на нього «натягли мішок, посадовили в автомобіль, і годину-півтори возили по невідомим дорогам».
До входження в уряд Мохник та Рудик працювали разом. Мохник був заступником голови парламентської фракції «Свободи», а Рудик керував її секретаріатом. Раніше Рудик очолював київський осередок громадянської кампанії «ПОРА». Хоча офіс «Інтертехенерго» виглядає порожнім, при уважному розгляді через вікно на меблях видно наліпки цієї громадянської кампанії.
Улюблена компанія Мінекології опинилася в цьому будинку невипадково. За даними департаменту комунальної власності Києва, три роки тому місто продало його за 318 тисяч гривень – фактично за ціну автомобіля. Придбала будинок фірма «Ларі», власником якої нині є Ярослав Дем'янович Рудик. Його син Сергій Рудик тоді працював заступником мера Києва Черновецького.
Міністр Мохник не знайшов можливості прокоментувати свої зв'язки з Рудиком та причини прихильності до «Інтертехенерго». Розпорядженням кіотськими коштами займається Державне агентство екологічних інвестицій, яке входить до структури Мінекології. Керівник агентства Роман Марголич раніше був помічником народного депутата Мохника. Марголич рішуче заперечує будь-які зв'язки своїх партійних керівників зі скандальним підрядником. Він стверджує, що причин для занепокоєння немає, оскільки розрахунки з компанією призупинили Міністерство фінансів та Державне казначейство: «Цього року об'єкти – навчальні заклади, лікарні, дитсадки – не фінансувалися. Тому що проводилися певні дії для унеможливлення розкрадання цих коштів».
Однак навіть якщо компанія поки не отримала прямих платежів за утеплення, вона вже знайшла спосіб витягти з бюджету 56 мільйонів гривень. У вересні «Інтертехенерго» відсудила нібито витрачені власні кошти за роботи на об'єктах у Криму. Журналісти попросили колег з Кримського центру журналістських розслідувань перевірити якість цих робіт. Вибіркова перевірка показала: роботи виконані неякісно або не проведені взагалі. Робітникам, які утеплювали об'єкти, компанія так і не заплатила. Голодних будівельників годували лікарі та вчителі за власні гроші.
Завгосп школи №38 у Сімферополі Володимир Пересипкін описав якість робіт так: «Остекління, заміни рам, яким тут по 50 років, прогнившої деревини – цього не було. Не було зроблено роботи з установки відливів, ті відливи, які були, зірвані, нових немає, мінеральна вата потрапляє під дощ і у нас по стінах тече вода». Металопластикові вікна, замінені компанією, мають не кращий вигляд. Якщо суд відхилить апеляцію, бюджету доведеться платити за фіктивну роботу скандального підрядника. Залишиться лише скаржитися лідеру партії. Пригадується, що колись Олег Тягнибок казав: «А ви не смійтеся, люди добрі. Якщо вони будуть знати, що одного, другого, третього розстріляють за корупцію, як зловлять – то прибіжать і будуть все розказувати».