Півроку тому переселенцям з анексованого Криму дали обіцянку. У столиці мали створити спеціальний простір, де б розмістилися громадські організації, музейні установи та релігійні структури. Проект отримав назву «Кримський дім».
У травні того ж року Кабінет Міністрів видав розпорядження про передачу під цей проект будівлі-пам'ятки в центральній частині Києва. На папері все виглядало просто: установи вже заселили, музеї розмістили, навіть Всеукраїнська рада церков отримала місце. Але в реальності проект так і не стартував. Будівля, розташована на вулиці Суворова, 9, перебуває в аварійному стані, а її стан погіршується. Охоронці, незадоволені ситуацією, скаржаться на руйнування конструкцій і не дозволяють входити всередину.
Ця будівля має багату історію. Її зведено у 1915 році як іподром, а згодом включено до Переліку пам'яток культурної спадщини. Сьогодні облицювання відвалюється, всередину проникає вода, а сама споруда чотири роки стоїть без використання.
Формально будівля належить Національній академії аграрних наук України. Згідно з урядовим розпорядженням, її мали передати Міністерству культури для облаштування «Кримського дому». Однак держреєстр судових рішень розповідає іншу історію. Академія вже чотири роки веде судовий спір з орендарем – корпорацією «Украгропромбуд». Виникає логічне питання: чи знав уряд про цей конфлікт, коли видавав розпорядження?
Журналісти звернулися з офіційними запитами до Кабміну, Міністерства культури та Міністерства фінансів. Мінкультури у відповіді пояснило, що не отримало необхідного фінансування. Мінфін же стверджував, що Мінкультури взагалі не подавало запитів на виділення коштів для цього проекту цього року.
Після журналістських запитів до уряду вдалося організувати зустріч з представниками академії. Вони розповіли про складну історію будівлі.
У 2009 році тодішній керівник академії Михайло Зубець підписав договір оренди на будівлю з державно-кооперативною корпорацією «Украгропромбуд». За словами юристів академії, це була лише перша стадія схеми прихованої приватизації. Жодних документів, що підтверджували б право власності корпорації на будівлю, суду не було представлено. Проте Зубець пішов назустріч іншій стороні.
«Унаслідок якихось маніпуляцій і домовленостей з посадовцями академії була укладена мирова угода, за якою академія нібито передала будівлю «Украгропромбуду» за будівельні роботи, які ніде не відображені», – розповідає Олена Швайка, заступниця начальника науково-організаційного управління НААНУ.
Результатом цієї угоди стало виселення академії. Установа змушена була переїхати в набагато менший будинок на вулиці Васильківській, 37. Це класичний сценарій для цінних будівель у столиці: спочатку виселення, потім навмисне доведення до аварійного стану, а далі – знесення та будівництво торгового або офісного центру.
Такі випадки в Києві трапляються регулярно, каже Олександр Бригинець, голова підкомітету Верховної Ради з охорони та популяризації культурної спадщини. Два роки тому він намагався привернути увагу до проблеми будівлі іподрому.
«Будинок, де мав розташуватися «Кримський дім», – це історична споруда, яку намагалися довести до руйнації, знищити та побудувати на її місці щось нове. У Києві часто історичні будівлі здаються в оренду, потім з ними щось трапляється, а потім там виростають хмарочоси», – пояснює Бригинець.
В академії переконані, що корпорація, яка в радянські часи будувала агрокомплекси по всій країні, – це лише прикриття для тіньової схеми відчуження цінної столичної нерухомості.
«Я не можу сказати, хто насправді стоїть за цим. Але скрізь фігурує керівник держкорпорації «Украгропромбуд» Петро Малогулко, який підписував усі документи. Я не можу коментувати, звідки у них такі фінансові ресурси для проведення цієї схеми. Є припущення, але я не можу про це говорити», – зауважує Швайка.
Історія корпорації «Украгропромбуд» сама по собі викликає питання. Сім років тому там відбулася різка зміна керівництва. До приміщення корпорації зайшли люди у формі, і на посаді керівника з'явився Петро Малогулко. Він стверджував, що діяв за рішенням більшості засновників на спеціальних зборах. Попереднє керівництво наполягало, що документи підроблені, а самі збори – вигадка.
Вскоре після цих подій Кабмін постановою усунув з посади попереднього керівника Удовенка. Тодішній прем'єр-міністр України Віктор Янукович своїм розпорядженням призначив на його місце Малогулка.
У 2008 році виникла структура-близнюк. Була створена приватна корпорація з такою ж назвою, але без державної частки. Засновниками приватної «Украгропромбуд» стали дві фірми – «Валдай інвест-груп» та «Інвестбуд ЛТД Україна», оформлені на непублічних фізичних осіб. Цікаво, що керівник у обох корпорацій – один і той же Петро Малогулко.
Офіційний веб-сайт державно-кооперативної корпорації, яка колись налічувала 2 тисячи організацій по всій країні, не оновлювався кілька років. Сама колишня агрокорпорація тепер орендує кілька приміщень у будівлі на вулиці Патріса Лумумби. Журналісти кілька тижнів намагалися зв'язатися з Малогулком, але його не було на місці. Усі прохання про зустріч залишилися без відповіді. Коли знімальна група спробувала застати його на роботі, його знову там не виявилося. За словами співробітника, він поїхав на кілька тижнів лікуватися в Моршин.
Ще складніше зв'язатися з іншим ймовірним учасником цієї історії. Його ім'я постійно лунало в розмовах, але не на камеру. Це олігарх і народний депутат України Костянтин Жеваго. За припущенням багатьох джерел, саме він контролює «Украгропромбуд».
Тим часом академія наполягає на своєму праві власності. «У 2012 році нам вдалося через Вищий спеціалізований суд скасувати мирову угоду і повернути будівлю у власність академії. Сьогодні, згідно з витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно, власником будівлі є держава Україна в особі НААНУ», – розповідає Швайка.
Представники академії запевнили, що хоча будівлю не використовували чотири роки, вона в придатному стані. На їхню думку, їй достатньо косметичного ремонту.
«Не все так погано. Проблеми з фасадом не критичні. Усередині будівля цілком придатна для використання. Я розмовляв з представниками НААНУ, які є власниками, і ми знайшли розуміння щодо її використання», – каже президент благодійної організації «Фонд розвитку Криму» Олексій Скорик.
Однак Міністерство культури має інший погляд. За їхніми розрахунками, лише ремонт фасаду та покрівлі потребує 15 мільйонів гривень. Таких коштів у бюджеті немає. І схоже, «Кримський дім» не входить у плани тих, хто має на цю будівлю зовсім інші наміри.