Чи справді функціонує приватний вищий навчальний заклад, пов'язаний з впливовою особою українського шоу-бізнесу?
У травні цього року Міністерство освіти і науки отримало прохання від приватного закладу «Київський університет культури» про проведення акредитаційної експертизи. Така перевірка є обов'язковою процедурою, яку кожен ВИШ повинен проходити один раз на п'ять років. Без успішної акредитації заклад втрачає ліцензію, а разом з нею – право приймати студентів та видавати дипломи.
Результати первинної перевірки виявилися настільки дивовижними, що до розслідування приєдналася редакція «Слідство.Інфо». Представниця МОН Неоніла Наконечна та голова експертної комісії, професорка Київського національного лінгвістичного університету Віра Ніконова, разом з журналістами вирушили на кафедру філології КУКа за офіційною адресою – вулиця Чигоріна, 20.
Перший сюрприз чекав уже на вході. На дверях корпусу висіли вивіски, що вказували на державний, а не приватний навчальний заклад. Персонал відправив групу в приймальню, але не того ВИШу, який вони прийшли перевіряти. Замість цього їм порекомендували звернутися в адміністративний корпус на вулиці Щорса, 36, де, як виявилося, розташований Київський національний університет культури і мистецтв – державна установа.
З'ясувалося, що за офіційною адресою приватного КУКа просто немає. Група вирушила на Щорса, 36, куди їх наполегливо спрямовували. Там їх зустріла посилена охорона та закриті двері. Охоронець, який представився начальником служби безпеки, стверджував, що корпус порожній через карантин і оглядати приміщення неможливо. Однак під час розмови з'ясувалося, що в будівлі все ж проходять заняття. На запитання про карантин студентки відповіли, що вони заочниці, тому навчаються незалежно від обмежень.
Після півтори години спроб отримати доступ до приміщень голова експертної комісії Віра Ніконова дійшла однозначного висновку: «Такого закладу просто не існує». Однак, як виявило розслідування, приватний КУК таки існує – але виключно на папері, і це комусь дуже вигідно.
Зв'язок з впливовою особою став очевидним при аналізі документів. За даними реєстру, засновниками компанії «Укрконцерт» є Михайло та Олександр Поплавські. Ця компанія є прямим засновником приватного вищого навчального закладу «Київський університет культури». Михайло Поплавський – відомий артист естради та народний депутат, а Олександр – його син.
Цікаво, що обидва навчальні заклади – приватний і державний – мають майже ідентичні назви та спільні приміщення. Ректором державного Київського національного університету культури і мистецтв є Михайло Поплавський. Виникає питання: навіщо ректору державного ВИШу та його синові потрібен приватний університет з подібною назвою?
Розслідування показало, що справа стосується не високого мистецтва, а фінансів. Журналісти розшукали студентів КУКа в соціальних мережах. З двадцяти знайдених осіб усі на своїх сторінках вказували, що навчаються в державному університеті. Однак у приватних розмовах більшість студентів підтвердила, що офіційно зараховані до приватного КУКу. При цьому всі були впевнені, що отримають дипломи від державного ВИШу.
З'ясована схема функціонування виглядає так: студентів-контрактників зараховують до приватного КУКу, де вони навчаються на базі державного ВИШу. Після третього курсу їх відраховують з приватного закладу і переводять на контракт до державного університету, звідки вони отримують офіційні дипломи.
Щодо обсягів фінансування, на сайті інформаційної системи МОН «Конкурс» були розміщені ціни на навчання в КУКу за 2011 рік. Вартість залежала від факультету та форми навчання. Найнижчі тарифи становили 4,5 тисячи гривень для денної форми та 3,5 тисячи для заочної. Навіть якщо ціни з того часу не змінилися, а всі студенти навчалися на найдешевших спеціальностях, щороку приватний КУК отримував від студентів близько 18 мільйонів гривень.
Згідно з документами, поданими КУКом, заклад мав 8 факультетів, 29 кафедр, 641 викладача та 4479 студентів, з яких 2241 навчалися денною формою та 2238 – заочною. Крім того, у документах зазначалося про чотири приміщення для навчання. Перші два корпуси на Чигоріна, 20 та Щорса, 36 КУК нібито орендував у Фонду держмайна. Ще два приміщення заклад стверджував, що має у власності.
Однак за документами на Щорса 36 Б та В мали розташовуватися два корпуси університету. Натомість у центрі Києва на цих місцях виросли висотні будинки.
Остання акредитація приватного КУКа за напрямом філологія датована червнем 2010 року. У січні 2014 року ВИШ отримав продовження ліцензії за підписом міністра освіти.
Методистка вищої категорії Інституту інноваційних технологій та змісту освіти Неоніла Наконечна повідомила, що експертні комісії були направлені до чотирьох структур, а залишається ще чотирнадцять, включаючи філії в Кіровограді, Одесі та Черкасах. На запитання про кількість виданих дипломів вона відповіла, що на даному етапі розслідування комісія не може отримати такі дані.
Попитки отримати пояснення від представників обох навчальних закладів виявилися марними. Журналістів не пускали в приміщення, сайти закладів не працювали, а телефонні номери, зазначені в установчих документах, ніхто не брав.
Не відповідав на дзвінки й сам Михайло Поплавський. За непідтвердженою інформацією, після перемоги на виборах він виїхав за кордон. На його мобільний телефон надходила повідомлення про те, що абонент поза зоною досяжності.
Редакція надіслала інформаційні запити до обох ВИШів та відповідальних державних установ, очікуючи на відповіді. Тим часом пошуки приватного КУКа продовжуються, адже він не міг просто зникнути, як у тій відомій пісні.