Конфлікт навколо розподілу прав на видобування підземних ресурсів України розгорнувся на тлі військового протистояння з Росією. Уряд усвідомив, що раціональне використання власних геологічних запасів могло б зменшити залежність від ворожої держави, з якою країна роками вела енергетичні розрахунки.
У Державній службі геології та надр України вирішуються питання про те, кому дозволено розробляти підземні скарби держави та на яких умовах. Протягом багатьох років цей процес перебував під контролем Едуарда Ставицького, людини, наближеної до Віктора Януковича. Після політичних змін у керівництво установи прийшли нові особи, однак журналістське розслідування виявило, що старі практики залишилися незмінними.
Під час відвідування аукціону з розподілу дозволів на користування надрами будівлю оточили озброєні правоохоронці з батальйону «Киів-1» з собаками та активісти «Правого сектору». Журналісти «Слідства.Інфо» потрапили всередину не без складнощів, пройшовши через кілька перевірок.
Сам торговельний процес відбувся швидко та без видимих конфліктів. На кожну ділянку, запропоновану державою, претендували рівно два учасники. Вони проводили млаву торгівлю, і в результаті кожен отримував по одному родовищу. Це викликало питання: навіщо потрібна озброєна охорона для такого спокійного заходу?
Дмитро Кащук, голова Державної служби геології та надр, пояснив, що за день до аукціону надійшла інформація про можливе захоплення будівлі. Він офіційно попередив МВС, районний відділ та Генеральну прокуратуру, попросивши забезпечити захист працівників.
Кащук народився 1983 року у Львові. За освітою він економіст, працював заступником департаменту в міністерстві економіки. У 2010–2011 роках керував інвестиційним управлінням у Львівській облдержадміністрації. Потім у 2013 році став заступником директора транспортної компанії «Фіакр-Львів». З травня 2014 року обійняв посаду голови Держслужби геології та надр.
За словами Кащука, демонстрація силових структур була пов'язана з фірмою, яка претендувала на родовище на Житомирщині. Одне підприємство намагалося отримати право на користування надрами без проведення аукціону. Однак Державна служба отримала всі необхідні погодження на проведення аукціону щодо цього родовища ще у 2013 році, до приходу Кащука на посаду. Він запевнив, що аукціон проведено відповідно до законодавства.
Речення йшла про Олегівське родовище лабрадоритів на Житомирщині. Лабрадорити – це облицювальний камінь, яким, зокрема, оздоблена будівля Генеральної прокуратури. Підприємство СПП «Укргранресурс» протягом кількох років досліджувало це родовище, вклавши значні кошти, і накопило унікальну геологічну інформацію.
Микола Ореховський, представник СПП «Укргранресурс», показав детальну підземну карту лабрадоритів Олегівського родовища. Маючи таку карту, компанія, яка займатиметься видобуванням, знатиме, де і як видобувати корисну копалину найефективніше.
Законодавство передбачає, що той, хто здобув геологічну інформацію про родовище, має право отримати дозвіл на його розробку без аукціону. Тому представники СПП «Укргранресурс» були вражені, коли побачили оголошення у газеті «Урядовий кур'єр» про виставлення Олегівського родовища на продаж. Більше того, у документах про аукціон фігурувала їхня інтелектуальна власність.
Ореховський продемонстрував протокол, який захищав їхню геологічну інформацію. Держслужба оцінила цю інформацію в 27 тисяч гривень, хоча її дійсна вартість становила 2,5 мільйона гривень. За словами представника фірми, Держслужба мала намір, видавши дозвіл на розробку, заволодіти їхньою геологічною інформацією.
Керовництво Держгеонадр заперечило звинувачення у крадіжці. Кащук стверджував, що Державна служба має власну геологічну інформацію, створену за державний кошт у 1970-х роках, згідно з висновком геоекспертизи. Саме ця інформація буде передана переможцю аукціону. Він запевнив, що служба жодним чином не продавала геоінформацію підприємства.
Однак оголошення про аукціон свідчило про інше. У документах зазначалася інформація не 1970-х років, а саме 2004 року – тобто інформація, зібрана СПП «Укргранресурс».
Перемогу на аукціоні здобула місцева фірма, яка не входила до переліку відомих надрокористувачів. За інформацією Ореховського, за цією компанією стояла італійська фірма, яка мала своїх представників в Україні. В Італії розвинена обробка такого облицювального каменю.
Кащук заперечував будь-яку особисту зацікавленість у вирішенні питання з Олегівським родовищем. Однак одна деталь викликала сумніви в його щирості. Під час розмови журналістів з ним з'ясувалося, що він раніше був представником фірми «Фіакр» у Львові, займаючи посаду заступника директора. Під час аукціону біля будівлі Держгеонадр помічено автобус з написом «Фіакр». На запитання про його присутність Кащук відповів, що не знає, для чого він там був, і запропонував з'ясувати це питання у самого підприємства. Він стверджував, що не має жодного відношення до цієї компанії.
Дослідження показало, що однією зі співвласниць ТОВ «Фіакр-Львів» є Кащук Лілія Романівна, 1988 року народження, яка керує садибою «Живиця» на Львівщині. Це дозволяє припустити, що вона не чужа пану Кащуку. Цікаво, що до 2013 року одним з засновників ТОВ «Фіакр» був відомий львівський політик Євген Білінський, прихильник партії «Свобода». Саме у той період Кащук працював у цій фірмі. Він також є головою постійної комісії Львівської міськради з питань природокористування та одним з засновників архітектурної фірми «Артіль В.М.Корпорейшн». Недавно ця фірма змінила власника та розширила спектр діяльності, додавши «діяльність у сфері геології та геодезії».
Кащук повідомив, що 4 грудня у Держгеонадрах запланований ще один аукціон, який має бути дуже цікавим. На цей раз переважна більшість ділянок розташована на Львівщині. За його словами, Львівська обласна рада активно надає погодження на проведення аукціонів.
Кащук та його перший заступник Максим Карпін не приховували, що на посади у Держгеонадра їх запросив міністр екології та природних ресурсів Андрій Мохник, прихильник партії «Свобода». Карпін також молодий і львів'янин.
Під час інтерв'ю Карпін розповів про свій професійний шлях. У 2007 році він очолював Львівський іподром. На запитання про те, чим займалася ця установа, він пояснив, що іподром – це вид господарської діяльності, пов'язаний з розведенням овець, кіз та коней. На іподромі працював племінний репродуктор з розведення української верхової породи. Крім того, Карпін тривалий час працював юристом на нафтопереробному заводі, обслуговував будівельні компанії та реалізовував себе як менеджер у багатьох напрямках.
Микола Ореховський звинувачував нове керівництво Держгеонадр у протиправних діях. Він висловив розчарування тим, що схеми, започатковані за часів Ставицького, продовжують функціонувати під керівництвом молодих львів'ян. Атаки на його фірму як власника геологічної інформації почалися ще у 2013 році та завершилися втратою родовища та інтелектуальної власності.
Ореховський стверджував, що Державна служба геології та надр працює за старими тіньовими та непрозорими схемами продажу та видачі дозволів на видобування надр. Ця схема була започаткована давно, і нинішнє молоде керівництво, на його думку, спокусилося користуватися цією ж системою.
Ображена фірма намагається довести свою правоту через судові інстанції. Історія з Олегівським родовищем лабрадоритів – не єдиний випадок підозрілої діяльності, виявлений під час аукціону. Розслідування проблеми розподілу надр новою командою керівництва продовжиться у наступних матеріалах.