Жовтневі події на Зірненському спиртовому заводі в Рівненській області спочатку виглядали як звичайна внутрішня суперечка. Керівництво столичного Державного підприємства «Укрспирт» намагалося призначити нового директора, але місцеві працівники чинили опір. Однак розслідування показує, що цей конфлікт – лише видима частина глибшої боротьби за контроль над українським спиртовим ринком, у якій задіяні впливові фігури як з минулої, так і з теперішньої влади.
На Зірненському заводі виробничі потужності перебувають у повній бездіяльності. Спіртові установки запломбовані та заблоковані залізними засувками, що унеможливлює їхній запуск. Олексій Сільченков, колишній директор підприємства, не допускає представників центрального керівництва на завод. Його звинувачують у тому, що завод виробляє так звану «ліву» спиртну продукцію без обліку та сплати акцизу. За розрахунками, держава щомісяця втрачає близько 10 мільйонів гривень через такі операції. Офіційно завод не виробляє спирт з 2006 року, перебуваючи у стані банкрутства.
Представники центрального управління «Укрспирту» затримали цистерну з речовиною, яка за своїми характеристиками відповідає етиловому спирту. Цистерна без проблем пройшла контрольний пост державної фіскальної служби, хоча офіційно вивезення спирту з заводу без належного документального оформлення неможливе. Пломби, встановлені ДП «Укрспирт» та Державною фіскальною службою України, мали б запобігти виробництву необлікованої продукції, але їх можна обійти, якщо йдеться про мільйонні суми. Заступник генерального директора з безпеки Андрій Бабяр підтвердив, що в цистерні дійсно знаходився етиловий спирт, хоча й низької якості. Сільченков відмовився коментувати ситуацію журналістам.
Етиловий спирт належить до категорії підакцизних товарів. З однієї пляшки горілки споживач сплачує близько 14 гривень акцизного збору. Одна цистерна спирту еквівалентна 2 мільйонам 100 тисячам гривень акцизу. На чорному ринку така кількість коштуватиме приблизно вдвічі дешевше – трохи більше мільйона гривень.
Процес реорганізації спиртової промисловості розпочався за часів уряду Миколи Азарова. Постановою було ліквідовано державний концерн «Укрспирт» і створено на його місці державне підприємство з аналогічною назвою. Офіційна мета полягала у встановленні чіткої управлінської вертикалі для підвищення ефективності роботи державних спиртових та лікеро-горілчаних виробництв. Михайло Лабутін, нинішній генеральний директор ДП «Укрспирт», вважає, що така централізація була необхідною, оскільки державні монопольні підприємства не можуть конкурувати між собою і потребують єдиного центрального управління та контролю.
Однак процес реорганізації просувався повільно. За всі роки було затверджено лише три передавальні акти щодо переходу підприємств з концерну до державного підприємства. Причина цього затримання криється у фактичному контролі над спиртовою промисловістю, який мав близька до Віктора Януковича людина – Юра Єнакієвський. За його впливу державна казна щороку недоотримувала мільярди гривень через необлікований спирт. Лабутін, який сам займав посаду заступника генерального директора за часів Януковича, переконує, що зміна керівництва на Зірненському заводі – це частина боротьби проти чергового «тіньового» короля спирту.
За словами Лабутіна, спиртовими заводами управляла група на чолі з Олексієм Чеботарьовим, який нині перебуває у міжнародному розшуку. Його правою рукою є Андрій Акіменко. Вони контролюють виробничі процеси на цих підприємствах і донині. Лабутін припускає, що на інших заводах ДП «Укрспирт» залишилися їхні довірені люди на керівних посадах. Він зазначає, що заводи у Чернігівській області – це історична вотчина цієї групи.
Андрій Акіменко раніше працював податківцем. У 2013 році він та Олексій Чеботарьов були співзасновниками товариства з обмеженою відповідальністю «Венея». Крім того, дружина Акіменка Світлана досі залишається співзасновницею ТОВ «А.А.А. і КО» разом з Чеботарьовим. Коли журналісти спробували розпитати Акіменка про його зв'язки з Чеботарьовим, той відмовився відповідати.
Лабутін показав журналістам смс-повідомлення, підписане «Акім», яке він атрибутує Андрію Акіменку. У повідомленні йдеться: «Якщо хоч на одному заводі будуть зміни директорів, ти прозрієш від інформаційного шуму». За словами Лабутіна, метою цього повідомлення було змусити керівництво зберегти контроль над підприємством та його виробництвом.
Погрози швидко перейшли в конкретні дії. Нардеп Тетяна Донець подала до фіскальної служби депутатське звернення. На початку листопада було проведено обшук у головному офісі ДП «Укрспирт». Одночасно проти Лабутіна було відкрито кримінальне провадження. Ця потужна атака стала результатом зусиль голови чернігівської профспілки підприємців Олени Варнакової. Варнакова стверджує, що Лабутін за кілька місяців привласнив близько 12 мільйонів доларів з активів «Укрспирту». Як докази вона посилається на публікації в інтернет-виданнях.
Коли журналісти запитали Варнакову, чи може вона надати оригінальні дані, на які вона посилається, вона визнала, що посилається виключно на інтернет-публікації та від себе не проводила власного розслідування. Вона також відмовилася відповідати на запитання про те, чи особисто знає депутата Донець, зазначивши, що має право звертатися до будь-яких депутатів. На запитання про знайомство з Олексієм Чеботарьовим та Андрієм Акіменком Варнакова відмовилася відповідати.
Депутат Тетяна Донець також не захотіла розмовляти з журналістами про основу свого депутатського звернення. Цікаво, що в інтернеті циркулюють повідомлення про романтичні стосунки між Донець та Олексієм Чеботарьовим у минулому. Коли журналісти згадали його ім'я, депутат відмовилася продовжувати розмову.
Олексій Чеботарьов – це не лише «король спирту». Навесні міністр внутрішніх справ Арсен Аваков публічно назвав його одним з кураторів так званих «тітушок» – груп людей, які займалися насильством. За словами Аваков, Чеботарьов співпрацював з екс-главою МВС Віталієм Захарченком та організовував викрадення активістів Майдану, зокрема Ігоря Луценка та Юрія Вербицького. Аваков охарактеризував Чеботарьова як відомого контрабандиста табаку та спирту, керівника так званої «Сім'ї» з незаконного виробництва горілки та тютюну.
Лабутін стверджує, що Чеботарьов та Акіменко знайшли собі нових покровителів. За його словами, Акіменко часто відвідує прокуратуру, де спілкується з певними впливовими особами.
Активіст Ігор Луценко, який був викраденим, зазначає, що за дивним збігом обставин ім'я Чеботарьова як імовірного організатора його викрадення зникло з матеріалів, які були передані до суду. Хоча ім'я фігурує в матеріалах слідства, воно не з'явилося в судових документах. За словами Луценка, ці матеріали десь загубилися в Генеральній прокуратурі, або прокурори вирішили, що Чеботарьов більше не вважається учасником злочину.
Розслідування виявило ще один документ, який свідчить про те, що боротьба за контроль над «Укрспиртом» досягла найвищих рівнів влади. У листопаді міністр фінансів України Олександр Шлапак звернувся до Міністерства аграрної політики з проханням погодити проект постанови Кабінету Міністрів про ліквідацію ДП «Укрспирт». Фактично, Мінфін лобіює повернення до часів концерну, коли спиртові підприємства на місцях мали більше самостійності та можливостей для маневрування.