Державна служба геології та надр планувала провести торги з продажу нафтогазових родовищ на території Західної України. За три тижні до цього видання «Слідство.Інфо» опублікувало розслідування про аукціон від 12 листопада, на якому дві ліцензійні ділянки отримали компанії, пов'язані з екс-міністром енергетики Ставицьким.
Новий аукціон, призначений на 4 грудня, мав виставити на торги десять родовищ. Редакція вирішила перевірити, як змінилася ситуація після публікації попереднього матеріалу. Хоча до участі допустили багатьох потенційних учасників, торги в останній момент скасували. Міністр екології та природних ресурсів Ігор Шевченко, який замінив на посаді свободівця Андрія Мохника, опублікував офіційне повідомлення про причини скасування.
Незважаючи на скасування, журналісти вирішили дослідити, хто мав допуск до участі та які компанії мали найбільше шансів отримати родовища. Виявилося, що якби торги відбулися, українські надра могли перейти до осіб, пов'язаних з кримінальним світом.
На папері кожне родовище мало п'ять-шість претендентів, але деякі з них представляли одного власника. Наприклад, на Лівчицькій площі на Львівщині змагалися ТОВ «Бурова компанія «Горизонти»» та ТОВ «РСГ». Згідно з Єдиним Державним Реєстром, обидві фірми мали одного директора – Степана Козицького.
Деякі учасники мали прямі зв'язки з керівництвом Держгеонадр. На Рудниківську площу претендувала «Карпатська індустріальна група 1926». Максим Карпін, заступник голови Державної служби геології та надр, визнав журналістам, що мав безпосередній стосунок до цієї компанії. Він розповів, що як юрист обслуговував компанії нафтогазового сектору, включаючи «Карпатську Індустріальну Групу».
«Карпатська індустріальна група» входить до бізнес-імперії львівського підприємця Василя Сваричевського. До його активів належить і Львівський іподром, наглядову раду якого очолює сам Сваричевський. Таким чином, Сваричевський був босом Карпіна щонайменше у двох фірмах – у нафтогазовій компанії та на іподромі, де Карпін раніше займав керівну посаду.
Карпін також розповів, що до роботи на іподромі тривалий час працював юристом на Дрогобицькому нафтопереробному заводі. За інформацією львівських медіа, у той період завод входив до бізнес-інтересів Миколи Лозинського, більш відомого як кримінальний авторитет «Коля Рокеро».
Василь Сваричевський був бізнес-партнером «Колі Рокеро» – вони разом заснували гірничо-металургійну компанію «Львів». Сім років тому «Рокеро» розстріляли в його автомобілі в центрі Львова.
Львівські журналісти стверджують, що Сваричевський не обмежувався лише підприємницькою діяльністю з «Рокеро». За їхньою інформацією, він також причетний до криміналу. Микола Савельєв, головний редактор газети «Ратуша», розповідає: «Василь Сваричевський, на прізвисько «Пушок» – це один з кримінальних бійців Львівщини, який входив в бригаду Колі Лозинського. Він при «Колі Рокеро» курував кілька напрямків і в ті часи став засновником львівського іподрому».
ЗМІ повідомляли, що до угрупування «Рокеро» разом зі Сваричевським входив і кримінальний авторитет «Пупс» – так медіа називали одного з лідерів партії «Свобода» Ігоря Кривецького. Саме «Свободі» дісталося міністерство екології та природних ресурсів, а отже, право розподіляти українські родовища через Держгеонадра.
Сьогодні Василь Сваричевський позиціонує себе як респектабельний підприємець. Він володіє багатьма компаніями, що займаються видобутком нафти й газу на Західній Україні. Крім «Карпатської індустріальної групи», на аукціон Держгеонадр зайшли ще дві фірми, пов'язані зі Сваричевським – «Надра Сервіс Груп» та «Газ Ойл Інвестментс».
Сваричевський відкрито демонструє свої зв'язки в українському уряді. В офіційних звітах австралійської «Галісія Енерджі Корпорейшн», де він має частку, 30 квітня цього року зазначено, що він відповідає за відносини з українською владою. У акціонерній довідці сказано: «Містер Сваричевський має потужні зв'язки з урядовими агентствами, департаментами та органами, що надають ліцензії та дозволи».
Іншим впливовим львівським бізнесменом, пов'язаним з розподілом надр, виявився Петро Димінський. Співробітники Полтавської облдержадміністрації розповіли журналістам: «Після Майдану нове львівське керівництво галузі «перекришувалу» частину фірм Ставицького. Геологи нам кажуть: у нас власник змінився».
Від компанії «Газ Ойл Інвестментс» нитки тягнуться не тільки до Сваричевського, а й до Димінського. Директором фірми є Олег Дунь. За інформацією видання «Insider», Дунь нещодавно очолив компанію «Надра-Геоінвест», яка отримала низку газових родовищ на сході України. Цю компанію пов'язували з екс-міністром енергетики Ставицьким.
Олег Дунь раніше працював в ТОВ «Міст ТБ» (канал ZIK), який належить Петру Димінському. У цій же компанії працював Ярослав Климович, нинішній очільник НАК «Надра України» – державної компанії, що займається геологічною розвідкою корисних копалин.
На відео, знятому п'ять років тому прихованою камерою, видно, як Петро Димінський дає вказівки Ярославу Климовичу щодо приватизації нерухомості у Львові.
Після Революції Гідності львівські бізнесмени міцно закріпилися в сфері розподілу українських надр. Залишається питання, наскільки довго вони зберігатимуть цей вплив.