Українські державні прокурори демонструють матеріальний достаток, який важко пояснити офіційними доходами. Це спостереження активістів та журналістів розкривають серйозні питання щодо джерел багатства чиновників вищого рівня.

У березні цього року громадські активісти провели публічний допит прокурора Рівненської області Сергія Кубрака. Вони звернули увагу на його матеріальне становище, зокрема на володіння джипом Ауді Q7 вартістю близько 800 тисяч гривень. Кубрак отримав посаду завдяки протекції екс-заступника генпрокурора Миколи Голомші, якого згодом звільнили за Законом «Про очищення влади». Попри це, Кубрак продовжив кар'єру, працюючи в київській та генеральній прокуратурі, податковій міліції, Адміністрації президента та Антимонопольному комітеті.
За час своєї роботи Кубрак придбав будинок площею 240 квадратних метрів у столичному регіоні та позашляховик Ауді Q7. Його дружина володіє квартирою площею 55 квадратних метрів, а також іншою нерухомістю площею від 100 до 700 квадратних метрів, плюс два позашляховики – Хонда CRV та Ауді Q5. Лише сімейні автомобілі коштують близько 2 мільйонів гривень.

На запитання про джерела цих коштів Кубрак відповідав: «Живемо в будинку з сім'єю. У мене четверо дітей. У мене другий шлюб. Перевозити сім'ю, отримувати житло не збираюся. Тому що я розумію, що буду обдирати вас. Я нормально забезпечений».
Аналіз його декларацій з 2000 року показує невідповідність між офіційними доходами та придбаним майном. За розрахунками, прокурор і його родина мали б повністю відмовитися від будь-яких витрат на харчування, одяг та дозвілля, щоб накопити кошти на три автомобілі. Особливо цікавим є період роботи Кубрака в Антимонопольному комітеті, коли у нього та його дружини з'явилися два позашляховики Ауді. Однак керівництво цієї державної структури відмовилося розкрити його декларацію за той період, посилаючись на те, що чиновник там більше не працює.
Медіа-юристка Людмила Опришко критикує такий підхід: «Якщо слідувати логіці, яку застосував Антимонопольний комітет, то тоді треба визнати що не можна оприлюднювати декларацію пана Януковича, пана Азарова. Тобто сам факт звільнення чиновника начебто робить інформацію, яка є в декларації, закритою. Але це нонсенс».

Дружина Кубрака з 2009 року зареєстрована як підприємець і декларує річні доходи в розмірі 250-300 тисяч гривень. Проте при своєму призначенні Кубрак обмовився, що його дружина насправді займається вихованням чотирьох малолітніх дітей віком від 2,5 до 14 років. Таким чином, навіть сумарні доходи подружжя не можуть пояснити придбання такого майна.
Джерела з прокурорського середовища припускають, що чиновники часто мають додаткові джерела доходів через бізнес на підставних осіб, які не піддаються перевіркам. Коли журналісти звернулися до Рівненської обласної прокуратури з проханням прояснити походження майна Кубрака, вони отримали відмову. Прокурор категорично відмовився коментувати питання, а представники прокуратури пропонували журналістам самостійно аналізувати декларації, які вони не надавали.

Підібна ситуація склалася з прокурором Волині Вадімом Максимовим. Під час свого представлення у серпні цього року він заявив про відкритість до громадськості: «Двері в мене всєгда відкриті для людей. Так що в кого якщо є якісь питання, стосуються щодо захисту людей, захисту інтересів нашої області – будь ласка, до мене». Однак через три місяці він почав уникати спілкування з журналістами, приховуючись за своїми прес-секретарями.
Максимов відмовляється пояснювати, звідки у 2013 році на його рахунках раптово з'явилися майже 7 мільйонів гривень. Ці кошти він не вказав у своїй декларації, і про них стало відомо лише завдяки інформації з Генпрокуратури. Разом з дружиною Максимов задекларував два позашляховики – Тойота RAV-4 2008 року та Тойота PRADO 4.0 2007 року, вартість яких становить близько півмільйона гривень.

Його сімейне майно також включає земельні ділянки площею 85 соток, дві квартири, будинок та гараж – разом близько 220 квадратних метрів нерухомості, ймовірно, розташованої в Києві чи області. Протягом своєї трудової кар'єри Максимов працював на різних посадах у столичній прокуратурі.

Лише двічі він короткий час працював у приватному секторі – півроку у 2004 році та 20 місяців з червня 2011-го по лютий 2013-го. Він обіймав посаду головного юриста у ТОВ «Торговий дім «Дельта-інвест», засновником якого через іншу фірму є «Українська медіа-група» Бориса Ложкіна, нинішнього глави Адміністрації Президента.
З 2010 року Максимов щороку вказує в декларації близько 700 тисяч гривень дивідендів чи процентів, але не зазначає жодної суми на банківських рахунках чи капіталу у фірмах. За розрахунками, мільйони у чиновника були ще до його роботи на Бориса Ложкіна. Дружина прокурора не займається бізнесом. Питання про джерела цих коштів залишається без відповіді.
Коли журналісти звернулися до прокуратури Волині, вони отримали лаконічну відповідь: «Мій керівник не коментуватиме того, що ви запитували».
Віталій Шабунін, керівник Центру протидії корупції, оцінює ситуацію так: «В цих діях є ознаки незаконного збагачення. Це конкретний злочин кримінального кодексу. Має бути почате кримінальне провадження. Прокурор на цей час має бути відсторонений від виконання своїх обов'язків. Потім, якщо є достатня доказова база, справа має бути передана в суд для визначення, винний чи невинний».
Однак прокурори, ймовірно, уникнуть кримінального переслідування за статки невідомого походження. Лише після змін в антикорупційному законодавстві у жовтні цього року чиновник зобов'язаний довести легальність майна, зазначеного в декларації з 2015 року. Все, що було до цього, вони можуть не пояснювати або виправдовуватися подарунками від родичів. Покарати їх може лише Генпрокурор, якщо він захоче.
Шабунін зазначає: «При бажанні звільнити генпрокурор має о-от стільки можливостей. Питання хоче чи не хоче».
За інформацією Генеральної прокуратури, за Законом «Про очищення влади» вже звільнили 138 працівників органів прокуратури, серед них – сім прокурорів обласного рівня. Перевірку інших прокурорів планують провести у березні-травні 2015 року. Це означає, що у них залишається час для подальшого накопичення статків.