Коли місто потребує залучення приватного капіталу для реалізації великих проектів, воно зазвичай оголошує інвестиційні конкурси, пропонуючи переможцям сприятливі умови розвитку. Така практика існує у світі й вважається ефективним способом залучення ресурсів. Однак у Києві цей механізм реалізувався своєрідно: замість того щоб будувати обіцяні об'єкти, переважна більшість учасників конкурсів так і не розпочала будівництво, а земельні ділянки опинилися у власності осіб, пов'язаних зі свитою Віктора Януковича.
Поштова площа – географічний центр столиці, від якого традиційно вимірюють відстані до інших міст України. Це місце багато років залишається недовершеним будівництвом, яке так і не набуло завершеного вигляду. Навесні 2013 року київська мерія визнала, що коштів на облаштування транспортної розв'язки та пішохідної зони недостатньо. Рішення було прийнято традиційне – залучити приватного інвестора, якому натомість обіцяли можливість побудувати підземний торгівельний центр.
Два роки по тому замість обіцяної пішохідної зони та вільного доступу до Дніпра кияни спостерігали розриту й необлаштовану ділянку в центрі міста. Відповідальною за цей стан виявилася компанія «Хенсфорд-Україна», яка перемогла у конкурсі. Цікаво, що компанія була зареєстрована лише за місяць до оголошення самого конкурсу. Директоркою фірми стала Марина Ткаченко, яка в соціальних мережах відома своєю пристрастю до автомобілів та відвертих фотографій. Проте за цією персоною стояли набагато впливовіші фігури.
Засновником «Хенсфорд-Україна» виступила британська компанія «Хенсфорд Імпекс ЛЛП». Згідно з даними британського реєстру, членами правління цієї фірми на момент її заснування були дві інші компанії, які одночасно входили до складу правління фірми «Вестертон комерс ллп». Остання ж значилася засновником компанії «Київ-Арт» – організації, яка отримала кілька цінних земельних ділянок у столиці.
Одна з таких ділянок розташована напроти входу до південного залізничного вокзалу, де «Київ-Арт» у 2012 році виграла право на будівництво закладу харчування з парковкою. Об'єкт розташований впритул до церкви, що викликало певні питання щодо доцільності такого розміщення. Ще одна ділянка під проспектом Перемоги також була отримана через інвестиційний конкурс. За планами, там мав з'явитися паркінг та будівля громадського призначення. Однак прокуратура розцінила таке використання землі як нецільове й через суд вимагає скасування угоди. Незважаючи на судові розбірки, договір між приватною фірмою та Київською міською державною адміністрацією залишається чинним.
На Оболоні, у північному районі столиці, у 2014 році голова КМДА Володимир Бондаренко підписав рішення, яке дозволило «Київ-Арту» побудувати багаторівневий паркінг поруч з популярним торгово-розважальним центром. Однак споруджена конструкція виявилася не багаторівневою, як планувалось. З іншого боку того ж ТРЦ Бондаренко дозволив збудувати аналогічний паркінг іншій компанії – «СВП-груп». Замість машиномісць там виросла ялинка, а інвестпроект так і не був реалізований.
Та ж компанія «СВП-груп» перемогла у конкурсі на будівництво паркінгу на площі півтора гектарів прямо перед входом до столичного виставкового центру. Проте жодних ознак розпочатого будівництва сучасної парковки виявити не вдалося.
Коли ми запитали Бондаренка про причини підписання цих рішень, він пояснив: «Я підписував рішення, які я за своїм статусом мав підписати. Рішення інвестиційної комісії – і все. Крім мене, його ніхто не міг підписати, а не підписати – це я мав йти в суд і доказувати – чому я не підписав. В мене аргументів для непідписання не було».
Однак про проблеми з цими компаніями владу Києва попереджали органи безпеки. СБУ звертала увагу на скромні можливості «СВП-груп» та ознаки її фіктивності. У відповідному документі спецслужб зазначалось, що учасники конкурсів мали забезпечити виконання умов участі, включаючи надання банківських гарантій щодо виконання фінансових зобов'язань перед міським бюджетом. КМДА відповіла, що все під контролем.
Проаналізувавши інформацію про всіх учасників конкурсів, де перемогли згадані компанії, виявилися цікаві закономірності. Троє з учасників мали мобільні номери, в яких різнилися лише останні цифри. Двоє компаній, попри свіжу реєстрацію, вже перебували у процесі ліквідації. Одна фірма виявилася кредитором для інших.
Депутат Київської ради Олег Петровець пояснив механізм ухвалення рішень: «Оголошується лише конкурс, не оголошуються ні умови, ні нічого. Розкриття пропозицій не проходить публічно, відкрито. Безпосередньо не бачимо конкурентів – хто брав ще участь на той чи інший конкурс… Тому складається враження що виграють компанії, які пов'язані ще з колишніми регіоналами». За його словами, переможці конкурсів були відомі заздалегідь.
За цими компаніями та земельними ділянками стояла одна постать – Андрій Кравець, екс-очільник Державного управління справами. За часів правління Януковича Кравець керував резиденцією в Межигір'ї, мав у розпорядженні особистий гвинтокрил, користувався елітною випивкою та деліkatесами. Президент довіряв своєму завгоспу багато важливих справ, і Кравець, м'яко кажучи, не бідував.
Компанія «Київ-Арт», яка отримала кілька цінних земельних ділянок, належала директорці та співвласниці Марині Пелих – дружині Кравця. За часів панування Януковича Пелих керувала кінотеатром «Зоряний», де розташовувалась штаб-квартира Партії регіонів. Виграні у 2014 році інвестиційні конкурси були лише вершиною айсбергу її бізнесу.
Коли ми спробували запитати у Марини Пелих про те, чи допомагає їй Андрій Кравець у розвитку бізнесу, охоронець за дверима вирішив не пускати нас всередину.
Однак Марина Пелих – не єдина жінка в житті Кравця. Компанія «СВП-груп», яка отримала кілька земельних ділянок, належала директорці та співвласниці Валентині Свиридовій. Вона проживає у Комсомольську, місті, де народився і розпочинав кар'єру Кравець. За офіційними даними, Свиридова – приватний підприємець, яка займається продажем текстильних виробів. Це підтверджується її активністю у соціальних мережах, де вона регулярно рекламує свій товар.
По місцю проживання Свиридова зареєстрована під прізвищем Кравець. Вона – перша дружина екс-очільника ДУСі та матір його старшого сина Володимира. Коли ми вирішили отримати коментар від Свиридової, довелося приїхати на адресу, де юридично прописана ТОВ «СВП-груп» – Крутий узвіз 6/2. Однак будівлі з літерою А там не існує фізично.
По телефону ми запитали Свиридову про те, чому проекти компанії не реалізуються. Вона відповіла: «Я поки на этот вопрос не могу ответить. В наше тяжелое время…» На питання про те, чи допомагав їй у земельних питаннях її перший чоловік Сергій Кравець, вона заявила, що це була її власна ініціатива. На уточнення, чи він взагалі мав до цього якесь відношення, Свиридова відповіла: «Вообще, абсолютно, да».
Здається, Андрій Кравець – справжній джентльмен, який ніколи не забуває про своїх жінок і час від часу робить їм цінні подарунки у вигляді земельних ділянок у центрі столиці. При цьому столична влада чомусь забуває про інтереси киян, які мали б користуватися облаштованими парками, паркінгами та торговельними центрами. Мабуть, у неї коротка пам'ять.