Процес люстрації державних посадовців епохи Януковича зустрічає серйозний опір. Деякі урядовці намагаються уникнути цього механізму, отримавши статус учасника бойових дій. Редакція «Слідство.Інфо» розслідувала, як це відбувається і хто допомагає чиновникам набути такого статусу.
На початку січня у Верховній Раді розгорівся скандал. Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Дмитро Ісаєнко під тиском народних депутатів публічно написав заяву про відмову від статусу учасника бойових дій. Саме цей статус захищав його та його колегу Андрія Білоусова від люстрації. Обидва працювали на своїх посадах ще за часів Януковича. Лише після розгрому зі статусом Ісаєнка звільнили.
У головному військовому госпіталі Києва перебувають сотні поранених українських бійців. Багато хто з них місяцями чекає на оформлення ветеранського статусу. Серед них – люди, які втратили частини тіла в боях на сході. Боєць 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Антон розповідає про свої поранення: «Отримав поранення в аеропорту Луганська, лікуюсь півроку. Я втратив почку, селезінку, кусок кишки, в дорозі втратив 2 літра крові».
Антон уже майже два місяці намагається оформити статус учасника бойових дій, але безуспішно. Армійські чиновники не можуть надати йому необхідні документи. Натомість у високопоставленого клерка з Мінрегіонбуду Дмитра Ісаєнка з документами проблем не виникло. Сергій Лапа, секретар Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, пояснює: «Його безпосередній начальник виписав йому посвідчення про відрядження. І підписав наказ про відбуття його у відрядження. Таким чином, всі документи, мінімальні, на основі яких надається статус учасника бойових дій, були надані».
«Слідство.Інфо» встановило, хто особисто підписав наказ про відрядження Ісаєнка в зону АТО. Це був теперішній спікер Верховної Ради, а на той час – віце-прем'єр та міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Володимир Гройсман. Згодом у мережі Інтернет з'явилося відео, в якому Ісаєнко виправдовується, що справді був на фронті, і демонструє фотографії. У відео він стверджує: «Я непосредственно отвечал за первый и третий сектор. И за общую организацию всего строительства объектов. Работа началась в августе месяце. В августе месяце мы выбрали основные места, где будут строиться взводные, ротные опорные пункты, блок-посты».
Однак саме у серпні, коли Ісаєнко нібито керував будівництвом фортифікацій в зоні АТО, він розміщує фотографії в соціальній мережі Фейсбук, на яких разом з друзями рибалить на теплих морях. Дата знімків – 27 серпня 2014 року. Саме в цей день закрився Іловайський котел, де загинули, отримали поранення та потрапили в полон сотні, якщо не тисячі українських бійців. Згодом Ісаєнко видалив ці фотографії зі своєї сторінки, але продовжував наполягати на своїй героїчній участі в боях.
У відео Ісаєнко також стверджує: «Я не сидел в штабе в Краматорске, я выезжал в район боевых действий, я был там многократно, я даже не могу посчитать. Сидел там неделями. Каждый день выезжал на новые рубежи».
Однак у Міжвідомчій комісії його слова не підтверджують. Згідно з документами, які вони отримали, Ісаєнко перебував у зоні АТО три рази по два-п'ять днів. Сергій Лапа пояснює: «В документах поданих знаходилась довідка, що Ісаєнко Дмитро Валерійович перебував в зоні АТО три рази. Від двох до п'яти діб. Все це зазначено, задокументовано. Тобто, якщо він навіть був по п'ять діб, то він максимум 15 діб там пробув? Так, але навіть по одному факту перебування особи, беремо не конкретно Ісаєнка, по одному епізоду достатньо подати документи щодо надання статусу учасника бойових дій».
Військові, які пройшли справжні люті бої, критично оцінюють короткочасні вояжі Ісаєнка та інших чиновників в зону АТО. Один з них каже: «Два дні був там? Що він за два дні навоював дуже? Пацани по сім по вісім місяців там сидять. І поранені воюють далі. Вони не хочуть в госпіталь лягати. І вони не оформлені і вони в цьому не нуждаються. Короче, у нас бійці. А не такі криси тилові».
Однак сумнівний статус учасника бойових дій – лише один з неприємних епізодів у кар'єрі Ісаєнка. «Слідство.Інфо» встановило, що цей урядовець має всі шанси бути притягнутим до кримінальної відповідальності за корупцію. Політичну та моральну відповідальність за це має нести й чинний Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, який не просто утримував такого кадра в заступниках, а намагався вберегти його від люстрації.
В офіційній біографії Ісаєнка зазначено, що він усе життя працював службовцем та чиновником, без жодного дня в бізнесі. Тому справжнім сюрпризом стали цифри в його декларації про доходи. Чиновник вказав понад двадцять мільйонів гривень доходу! Це не зарплатня, не дивіденди, не призи, не виграші і навіть не дохід від продажу майна. Журналіст Дмитро Гнап спробував дізнатися у Ісаєнка, звідки він взяв такі гроші: «Я хотів у вас дізнатися, ми отримали копію вашої декларації з міністерства. У вас тут записано 20 мільйонів 273 тисячи. Як заступник міністра, де ви назбирали таку суму коштів величезну. На державній посаді?» Ісаєнко не відповів.
«Слідство.Інфо» встановило, звідки може походити багатство чиновника. З великими грошима Ісаєнко почав мати справу понад десять років тому, коли працював начальником Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони. Усі військові забудови та розпродажі військового майна роками проходили через його руки. На початку двотисячних чиновники ще не використовували заплутаних схем із підставними особами та офшорами, тому перша оборудка була простою.
Державне Підприємство «Ліси Оборони», яке було підпорядковане Ісаєнку, вирішило звести для військових будинок на 30 квартир у містечку Решетилівка Полтавської області. «Ліси Оборони» в особі директора Андрія Зернова уклали угоду з приватним підприємством «Квант». Засновником «Кванту» був сам Андрій Зернов. Згідно з реєстром судових рішень, «Ліси Оборони» перерахували «Кванту» один мільйон дев'ятсот тисяч гривень. Підприємство найняло генпідрядником будівництва акціонерне товариство «Будівельний капітал», засноване двома Наталями – Ісаєнко та Зерновою, дружинами Дмитра Ісаєнка та Андрія Зернова. Коли житло побудували, військовим воно так і не дісталося. Багатоквартирку продали фірмі «Теплобуд», власником якої була Наталя Зернова. Через судові спори навколо права власності на майно мешканці будинку можуть будь-якої миті опинитися на вулиці, а сам він перебуває в аварійному стані.
Ще одна оборудка тих часів вражає своїм цинізмом. У 2005 році підприємство «Ліси Оборони» придбало у фірми дружини Ісаєнка – товариства «Будівельний капітал» – 2911 сталевих ванн для військових на суму майже мільйон гривень. Однак, як сказано в реєстрі судових рішень, військова прокуратура закуплених ванн так і не знайшла. Це стало приводом для порушення кримінальної справи. Це лише частина корупційних скандалів, в яких засвітився Ісаєнко та його дружина.
Не дивно, що Ісаєнко так неохоче залишав крісло в міністерстві. Адже воно забезпечувало його особистий добробут. На відміну від військових, які бідують по гуртожитках, Ісаєнко розкошує в шикарному маєтку з басейном. Через три дні пошуків, вивчивши фотографії з його сторінки в Фейсбуці, редакція знайшла вказаний будинок у престижному селищі Козин, що в двадцяти п'яти кілометрах під Києвом. Дані з державного реєстру нерухомого майна підтвердили правильність пошуків. Цю садибу і земельну ділянку зареєстровано на Ісаєнко Наталію Дмитріївну, очевидно, доньку Дмитра Ісаєнка. Дівчина з таким ім'ям, прізвищем та по батькові значиться серед студентів Київського інституту міжнародних відносин, де традиційно вчаться діти впливових політиків та бізнесменів.
Постає питання: навіщо Володимиру Гройсману було тримати у себе в заступниках такого скомпрометованого чиновника, як Дмитро Ісаєнко, та ще й рятувати його від люстрації? За інформацією джерел у Мінрегіонбуді, коли Гройсман був міністром, саме Ісаєнко готував для нього Державну стратегію регіонального розвитку України. Тільки на цей рік для реалізації цієї стратегії у державний Фонд розвитку регіонів закладено 3 мільярди гривень, каже експерт у галузі містобудування Віктор Глеба. Він пояснює: «Ці 3 мільярди гривень по цій програмі – їх треба з'їсти. А знайти талановитих менеджерів, які талановито з'їдають бюджет і красиво перетравлюють його як бджоли і у вигляді меду-відкатів дають наверх, таких небагато в Україні, особливо таких талановитих». На запитання, чи мається на увазі Ісаєнко, експерт відповідає: «Так».
Зараз Дмитро Ісаєнко не виходить на зв'язок. Натомість численні публікації на його захист з'являються у різних медіа. Його захищають високопоставлені колеги з нової влади. Соратник Володимира Гройсмана, міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко у недавньому інтерв'ю тижневику «Дзеркало тижня» вступився за Ісаєнка і назвав його професійним і досвідченим фахівцем. Однак залишається незрозумілим, чому цей досвідчений фахівець так наполегливо прагне повернутися в тепле крісло у міністерстві, а не на передову, де, за його ж словами, він так блискуче проявив свої здібності.