На березі річки Південний Буг у Миколаєві розташовується лісове урочище, яке колись було улюбленим місцем відпочинку для городян. Сьогодні цей куточок природи перетворився на приватну територію впливових людей – міліціонерів, суддів, прокурорів та державних чиновників. Вони об'єднані не спільною метою захищати державні інтереси, а бажанням володіти найкращою землею, жити за високими парканами у великих будинках, відокремившись від простих громадян.
Попередні розслідування «Слідства.інфо» викрили масштабний «дерибан» цієї рекреаційної зони. Громадськість регіону активно відреагувала на викриття – люди облягали прокуратуру та міськраду, вимагаючи вирішення проблеми. Їхній голос був почутий. Прокуратура розпочала активну роботу, підготувавши 51 позов проти власників земельних ділянок в урочищі. Через суд вона вимагає повернути незаконно вилучені землі державному лісгоспу. За матеріалами журналістського розслідування було порушено шість кримінальних справ.
Однак перспектива довести ці справи до логічного завершення залишається невизначеною. Попередні результати розслідування показали, що земельний дерибан був добре організованою схемою, в якій брали участь працівники лісгоспу, депутати міської ради, судді, міліціонери, екологи та навіть представники прокуратури.
Роман Білан, начальник відділу прокуратури Миколаївської області, розповів про виявлені порушення: «Були встановлені різного плану порушення законодавства. Це незаконні відмови органів лісового господарства від цих ділянок, підроблення висновків органів контролю щодо погодження проектів землеустрою, незаконні рішення міської ради, якими ці земельні ділянки надавались як землі комунальної власності».
Суд першої інстанції вже ухвалив позитивні рішення щодо семи ділянок, що дає певну надію на врятування лісу. Проте боротися з добре організованою корумпованою системою, яка охопила всі гілки влади, надзвичайно складно. Громадські активісти повідомляють про тиск та спроби підкупу.
Активіст Руслан Пересунько розповідає про пропозицію, яку йому зробили: «Вони запропонували за кожну земельну ділянку по 20 тисяч гривень, щоб ці кошти були використані для благоустрою Корабельного району. Вони сказали, що якщо не буде громадського контролю, то ця справа може зникнути в судовій системі».
Великі суми, які пропонували як хабарі, не дивують активістів, коли вони розраховують реальну вартість земель. Влітку сотка землі в цьому мальовничому місці коштувала близько трьох тисяч доларів. Помноживши це на всю площу урочища в 10 гектарів, отримуємо близько трьох мільйонів доларів. Враховуючи, що більшість осіб, які отримали вигоду від цієї схеми, і досі займають високі посади у владі, становище громадських активістів виглядає вкрай складним.
Ігор Деревянко називає прізвища людей, причетних до схеми: Антощенко – голова Миколаївської обласної енергокомпанії, Катков – колишній працівник обласної прокуратури, Лупащенко – дружина колишнього начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю, Седлецький – начальник управління обласної екології.
Список причетних осіб значно ширший. У справі з'явилися імена колишнього начальника СБУ Парамонова, колишнього головного міліціонера області Пихтіна, колишнього прокурора Центрального району Миколаєва Кірієнко.
Схема включала й суддів. Колишній суддя Ленінського районного суду Миколаєва Василь Димитров за один день видавав близько десяти рішень, якими зобов'язував управління земельних ресурсів міськради погоджувати всі висновки та видавати акти на право власності. До цієї справи був причетний і нинішній голова Ленінського районного суду Микола Олефір.
Прокуратура підтвердила: «Не тільки суддею Димитровим приймались подібні рішення, але й суддею Олефіром. По цьому факту, оскільки була апеляція, уже порушено провадження, яке перебуває в розслідуванні. Найближчим часом будемо приймати рішення по більш суворому реагуванню».
До схеми був причетний і обласний керівник. Під час розподілу землі в урочищі нинішній губернатор Миколаївщини Вадим Меріков був головою земельної комісії миколаївської міської ради. Він особисто погоджував роздачу державної землі. Його підлегла Олена Кравцова з комерційної фірми «Сигма-Спорт», де Меріков був головою правління, також отримала ділянку в цьому урочищі.
Тепер Вадим Меріков неохоче згадує про своє минуле. Замість того щоб визнати свою роль, він звинувачує в корупції саму земельну комісію, яку раніше очолював: «Я неодноразово заявляв, що комісія, яка працювала в період 2006–2010 років, була однією з найбільш корумпованих. Причина в тому, що там було чимало депутатів, які входили до комісії лише для того, щоб збільшити своє благополуччя та майно».
Журналісти повернулися до рекреаційної зони, щоб ще раз оглянути територію, на яку влетіли впливові люди. Зустріч виявилася недружелюбною. Охоронець перешкоджав зйомці та викликав допомогу. Приїхав чоловік, який навіть не представився.
Незважаючи на судові заборони щодо будь-яких дій з цією землею, власники ділянок продовжують будівництво та вирубку лісу.
Особливо цинічною виглядає ситуація з екологічним контролем. Знищенням екології у Миколаєві займаються самі екологи. Головний екоінспектор області Віталій Бабенко облаштував собі ділянку в рекреаційній зоні. На місці знищених дерев з'явився скромний будинок. Тепер Бабенка викликають до суду.
Під час спілкування з журналістами екоінспектор спочатку намагався уникнути розмови: «Виключіть камеру, будь ласка». Коли йому нагадали про судовий виклик на 6 лютого, він почав запитувати: «Який закон я порушив?» Потім Бабенко пояснив: «Якщо у людини є декларація на початок будівництва, то вона може знести всі дерева». На запитання про ціну придбання ділянки екоінспектор відповів: «Це я не хочу обговорювати».
У справі є й інші дивні моменти. З одного боку, позивач – Миколаївський лісгосп – намагається повернути свої землі. З іншого боку, Очаківський лісгосп допомагає новим власникам залишити все як є. Юрисконсульт Очаківського лісгоспу Євген Біломітцев навіть не приховує, що працює на відповідачів у справі.
Коли журналісти вказали на конфлікт інтересів, юрист відповів: «Незаконною буде тоді, коли визнає суд. А захищати я можу будь-якого громадянина в приватних справах».
Громадські активісти впевнені, що за юрисконсультом стоїть начальник Миколаївського управління лісового господарства Петро Паламарюк, який раніше керував Очаківським лісгоспом. Паламарюка називають «винищувачем» лісів. Саме він сприяв тому, щоб рекреаційна зона на березі Південного Бугу опинилася в приватних руках.
Улітку минулого року Паламарюка зі скандалом звільнили з посади, але за допомогою судів він поновився на посаді головного лісника області.
Тим часом у рекреаційній зоні будівництво йде прискореними темпами. Власники поспішають облаштувати собі розкішні маєтки. Вони, мабуть, впевнені, що їхньому майбутню нічого не загрожує.