Під час військових дій на сході країни політичні діячі продовжують збагачуватися на корупції. Журналісти отримали докази переписки між народним депутатом Віталієм Хомутинніком та главою Одеської обласної адміністрації Ігором Палицею щодо незаконних зборів з вантажівок, які перетинають одеську митницю. Однак проблема розповсюджується далеко за межі південного регіону. На північно-західному кордоні ситуація виявляється не менш критичною.
Рівненський підприємець, який надав інформацію журналістам, просить не розголошувати його ім'я та не публікувати його фотографію. На його думку, Ягодинська митниця, через яку він здійснює торговельні операції, керується грошовими потоками. Більшість бізнесменів влаштовує існуючий порядок, а ті, хто бажав би змін, утримуються від відкритого протесту через страх втратити свій бізнес.
За його свідченням, система охоплює всіх учасників процесу оформлення товарів. «Беруть митники, беруть контрабандисти, бере кожен відділ, який оформляє, будь-то екологічний відділ, будь-то відділ радіологічного контролю. Для всіх існує одна й та ж таксація, а для декого вона залежить від ситуації та характеру вантажу. Це широко налагоджена схема, в яку включені всі повністю», – розповідає підприємець.
У Луцьку знайшлося менше десяти бізнесменів, які наважилися кинути виклик корупції, що перешкоджає імпортерам та експортерам. Журналісти поговорили з трьома з них, щоб дізнатися про методи та розміри незаконних платежів.
Директор волинської фірми Юрій Матчук розповідає про свій розрив з корупційною системою. «Я признаю, що ми працювали в цій системі координат і брали участь у системних платежах, – говорить він. – Але коли 30 листопада побили студентів у Києві, а у мене дочка там навчається, я приїхав на ковельський митний пост, зібрав всіх і сказав, що з того дня підприємства Матчука не будуть платити хабарі на митниці. З того часу у нас почалися проблеми з роботою з митницею».
Це підтверджує директор брокерської фірми Віктор Дмитрук. На переході «Ягодин» існують списки на папері, де вручну записані назви фірм, яким потрібно приділяти посилену увагу.
Цікаво, що власницею фірми Дмитрука є Клавдія Кутикіна. У 2011 році співробітники СБУ затримали її за хабарництво. Під час обшуку вдома знайшли близько 100 тисяч доларів готівкою. На той момент вона займала посаду заступниці начальника Львівської митниці, раніше працювала на Волинській митниці. СБУ повідомила про викриття механізму стягнення хабарів з керівників митних постів Львівської митниці. На відеозаписі було видно, як підлеглі Кутикіної передавали їй гроші. У 2012 році суд засудив її до п'яти років з випробувальним терміном три роки.
Затримати Кутикіну вдалося завдяки звільненим нею митникам, які виступили свідками. Тепер, за іронією долі, її власна фірма опинилася жертвою тієї ж системи.
Якщо імпортерів на кордоні завжди «обдирали», то нині скаржаться й експортери. Хоча вони платять нульове мито, бюрократичні процедури дозволяють митникам затримати, наприклад, експортера біопалива з відпрацьованих рослинних олій на митному посту більше місяця. Це може коштувати підприємцю до двох тисяч євро та втрату іноземного клієнта.
Максим Чернишев, співзасновник брокерської фірми, описує свої проблеми: «Нам забороняють вивозити відпрацьоване масло на експорт. Валютна виручка не надходить в Україну, а 75 відсотків від експорту експортер повинен продати державі за курсом Національного банку в обов'язковому порядку. Результат – тільки збитки».
Журналісти намагаються з'ясувати позицію новопризначеного виконувача обов'язків начальника митного посту Луцьк, але керівництво уникає прямих відповідей.
Підприємці розкривають деталі незаконних платежів на волинських митницях. Наприклад, при ввезенні автомобілів митники допомагають занизити його вартість, внаслідок чого держава недоотримує мита, а самі митники отримують прибуток.
Юрій Матчук пояснює систему збору грошей: «На кінець місяця на митниці існує ціла система зборщиків податків. Часто це начальник митного поста, який одночасно виконує функції касира. Брокери по закінченню місяця, якщо оформили сто декларацій, приносять йому по двісті доларів – це двадцять тисяч доларів. Суми ходять по фірмах – двадцять, сорок, п'ятдесят тисяч доларів щомісяця надходять на митницю».
Один з імпортерів розповідає про побачене: «Я своїми очима бачив, як розмитнювали дорогі машини. Я бачив, як внесли чемодан грошей. Я не бачив, як їх передавали, але я своїми очима бачив реальний чемодан доларів».
Свідки повідомляють, що поборами обкладають не лише великих підприємців, а й дрібних контрабандистів, які перевозять сигарети та алкоголь до сусідної Польщі. Місцевий водій Микола Шафета описує схему: «Прикордонникам треба віддати 200 гривень, митниці – 300 гривень, а в Польщі – на удачу».
Підприємці стверджують, що прибутки від кордонного бізнесу розподіляються не лише між митниками. Визначені частки отримують прокуратура, податкова служба, СБУ та впливові покровителі в Києві.
Юрій Матчук наводить цифру: «Волинська митниця акумулює порядку одного мільйона доларів хабарів щомісяця».
Громадські активісти з організації Самооборона Волині зібрали прямі та непрямі докази корупції на митниці. У жовтні вони разом з працівниками ДАІ затримали біля митного посту автобус, який перевозив нерозмитнений товар на мільйони гривень. Міліція розпочала кримінальне провадження за підозрою у зловживанні службовим становищем працівниками митного поста Устилуг.
Анатолій Сковера, начальник відділу протидії корупції Самооборони Волині, розповідає про деталі: «Під час провезення цієї контрабанди на польській стороні утворилася черга на протязі десяти кілометрів перед в'їздом до нашої держави. Люди, задіяні в контрабанді, чекали, коли ми знімемо свої пости перед Устилузькою та Ягодинською митницею».
Журналісти намагаються поговорити з виконувачем обов'язків начальника Волинської митниці Андрієм Андрейковим, але той відмовляється. Він посилається на пріоритетні завдання та вимагає підтвердження особистості журналістів.
Однак виявляється, що начальник був попереджений про телефонний дзвінок. Журналісти ловлять його наступного дня на засіданні антикорупційного комітету Верховної Ради у Києві, де нардепи та бізнесмени розпитують його про проблеми на митниці.
Андрейків стверджує, що підприємці скаржаться на нього тому, що він зламав їхні схеми мінімізації сплати мита. Однак у судах митниця не змогла довести свою правоту. Близько ста рішень винесено на користь підприємців.
На засіданні комітету начальник тричі уникає прямої відповіді на запитання про те, чи зникла корупція з його приходом. Він говорить: «Я не виключаю ймовірності того, що посадові особи, які працювали за попередньої системи, можуть вчиняти корупційні діяння». Коли журналісти наводять приклади від волинських та рівненських підприємців, він закликає бути обережним у висловлюваннях: «Ми говоримо про факт вчинення корупції, коли він доведений у суді».
На питання про штучно створені перешкоди експортерам на митному посту Луцьк начальник відповідає, що так діяти зобов'язує законодавство. Журналісти зауважують: «Але тоді тут є якась зарегульованість». Андрейків погоджується: «Я згоден з вами. Я сьогодні про це говорив».
На запитання про те, хто має спростити ці процедури, начальник відповідає: «Якщо на рівні законів, то це виключно Верховна Рада, якщо на рівні постанов і підзаконних актів – Кабінет міністрів».
Причини, чому корупція на митниці досі процвітає і жодні революції не змогли її викорінити, численні. Підприємці, чиновники та контрабандисти називають кілька факторів. Серед них – міцні зв'язки хабарників з контролюючими та правоохоронними органами, що забезпечує їм безкарність; низька заробітна плата персоналу, яка не спонукає до чесності. Начальник Волинської митниці, повз якого щодня проходять мільйони, отримує лише 6 тисяч гривень. Додатково проблему посилює зарегульованість митного законодавства та процедур, яка створює широкі можливості для зловживань. Проте найголовніша причина – відсутність політичної волі до змін, до відмови від тіньових мільйонів та до усунення корупційних схем.