У центрі Одеси, на вулиці Гагаріна, розташоване військове містечко №210 – територія з вигідним розташуванням поблизу банків, обласної ради, навчальних закладів. Однак багато років цей об'єкт перебуває в занедбаному стані. Військові, які там проживають, фактично не мають юридичних гарантій на своє місцеперебування. Земля, на якій стоять казарми, давно вийшла з-під контролю Міноборони. Без державного акту на ділянку військовослужбовці не змогли протистояти так званим інвесторам, які за допомогою складних схем оволоділи територією.
За словами Валерія Накемпія, представника ініціативної групи мешканців, проблема криється в договорах спільної діяльності, які породжують корупційні механізми. Через додаткові угоди до цих контрактів військові городки переходять у приватне володіння. Нині Міноборони розпоряджається землею, хоча юридично вона їй не належить. Це створює парадоксальну ситуацію: інвестор, якому територія потрібна для забудови, не може розпочати роботи, поки там перебувають військові. Водночас військові продовжують вкладати кошти в об'єкти, які можуть у будь-який момент перейти до нових власників.
Накемпій пояснює суть проблеми: Департамент капітального будівництва Міноборони заявляє про продаж городка двом фірмам – «Інноваційні стратегії» та «Система». Одночасно квартирно-експлуатаційний відділ, на чиєму балансі перебуває цей об'єкт, вкладає в нього гроші, проводить ремонти та реконструкції. Військові ж розраховують або розселити там людей, або розмістити штабні структури. Така ситуація призводить до безконтрольного освоєння бюджетних коштів.
Документи про інвестиційну забудову, які є у розпорядженні редакції, підтверджують: частина військового містечка в центрі Одеси з 2004 року належить фірмі «УВГП Система», а решта з 2007 року – «НЗВКІФ «Інноваційні стратегії». Редакція вирішила з'ясувати, хто стоїть за цими компаніями. «УВГП Система» зареєстрована в селищі Чорноморське Комінтернівського району Одеси і має засновником кіпрську компанію Нью Сенчері Інвестмент Кампані Лімітед. Коли журналісти відвідали адресу реєстрації одеської фірми, виявилося, що вона фактично не функціонує.
Цікавішою виявилася друга контора – «НЗВКІФ «Інноваційні стратегії», яка, ймовірно, пов'язана з екс-народним депутатом і близькою до Януковича людиною Юрієм Іванющенком. Головним акціонером цієї компанії є товариство «Ставр», засноване фірмою «Кінс Лімітед», зареєстрованою у Великій Британії за адресою Лондон, вулиця Тулі, 122-126. За інформацією британських колег редакції, за цією ж адресою прописані майже всі місцеві бізнес-активи Юрія Іванющенка.
Наприкінці попереднього року Одеська обласна рада звернулася до Міноборони з проханням передати військові городки, зокрема №186 на проспекті Гагаріна, у комунальну власність. Екс-голова обласної ради Олексій Гончаренко згадує: рада прийняла рішення взяти на себе утримання військового городка разом з усіма сім'ями військовослужбовців. Хоча це створило б значні фінансові навантаження, рада була готова допомогти людям. Однак Міноборони відмовилося від такої пропозиції.
Міністерство оборони було змушене офіційно визнати: військові вже уклали з «Системою» контракт на інвестиційну забудову, а «Інноваційні стратегії» отримали як будівлі, так і землю. Облраді передавати було вже нічого. Гончаренко зауважує, що знайти нормального інвестора, який дійсно хоче щось розбудувати, неможливо. Навіть якщо інвестор повернув би Міноборони те, що їй належить, військові не змогли б виїхати. Це замкнене коло без виходу.
Коли редакція звернулася до квартирно-експлуатаційного відділу Міноборони за поясненнями, виявилося, що там взагалі не знають про те, що відбувається на території, і мають власні плани щодо цих земель. Начальник Одеського квартирно-експлуатаційного відділу Валерій Яковенко розповідає: у них немає жодних документів щодо цих будівель і території. Там планується капітальний ремонт, і оперативне командування або Військово-морські сили розмістять там штаб.
Штабні будівлі військового городка №186 у Одесі з 2007 року, згідно з інвестиційним договором, перейшли у власність фірми зі сфери впливу Юрія Іванющенка. Незважаючи на це, восени минулого року Міноборони відремонтувало два дахи в цих будівлях. Ініціатором ремонту виступило Управління капітального будівництва Міноборони на чолі з Леонідом Земцевим. Коли журналісти спробували взяти у нього коментар, він відмовився, посилаючись на заборону спілкуватися з ЗМІ, яку йому нібито видала прес-служба.
Не краще справи у військовому городку №210 на вулиці Світанку, 47а. Його оточив приватний сектор з СТО та гаражами. Місцева автобаза розмістилася на військовій території. Командир городка не бачить в цьому проблеми. Він сам зацікавлений в такому розташуванні і сам подав документи на оренду земельної ділянки та складських приміщень. За його словами, складські приміщення залишаються в гарному стані, але чекають, поки вони розрушаться, щоб потім за мізерну ціну продати землю за хорошу суму.
Командир також розповідає про автобазу поруч, яку орендують через Головне управління кадрів Міноборони. Орендарем є громадська організація сприяння збройним силам України, яка хоче отримати 2 гектари землі і платитиме за це гроші.
Валерій Яковенко підтвердив редакції, що частину території військового городка виставляють на продаж. Городок на даний момент звільнений. За рішенням міністра управління кадрами та будівництвом з 14 гектарів було передано 1,8 гектара. Ці 1,8 гектара включені до переліку на реалізацію. Технічна документація на цю землю та кадастровий номер наразі готуються. Потім Міноборони продасть цю землю на аукціоні, а отримані кошти або квартири перейдуть до відомства.
Ситуація з військовими городками Одеси викликає запитання. Міноборони активно вкладає гроші в об'єкти, які можуть у будь-який момент законно відійти до фірм людей з попередньої влади. Паралельно військові готують розпродаж залишків майна, яке ще не перейшло в приватні руки.