Українські міста стали місцем розповсюдження однієї з найприбуткових схем перерозподілу майна. Силові структури, державні органи та комунальні підприємства отримують цінні земельні ділянки без конкурсу, а потім передають їх приватним компаніям, які будують на цій землі житлові комплекси. Громади при цьому втрачають мільйони доларів.
Одеса та Київ стали класичними прикладами такої практики. Починаючи з 2005 року в Одесі найпривабливіші земельні ділянки поблизу парків і бульварів отримували СБУ, Міністерство оборони, управління МВС та місцеві комунальні структури. Аналогічна ситуація склалася й у столиці, де цей процес став системним явищем.
Член земельної комісії Київської ради Галина Янченко навела конкретні приклади такої роздачі. За її словами, 10 грудня головне управління МВС отримало 2 гектари землі. У той же день управління Державної охорони України дістало майже три з половиною гектари для житлового комплексу. Того ж дня головне управління Національної гвардії України отримало 4 гектари для будівництва шести 34-поверхових будинків.
У січні Київська рада планувала розглянути питання про виділення 10 гектарів землі для будівництва житла прокурорам. Оціночна вартість цієї ділянки становила 35 мільйонів. Однак питання було зняте з порядку денного засідання через зміни в законодавстві, як пояснила Янченко, а не через можливість його резонансного характеру.
Аналогічна практика поширена й в інших українських містах. У Рівному планували виділити півгектара землі у центрі міста працівникам СБУ. За словами начальника управління Держземагентства у Рівному Романа Гресько, силовики розуміють, що центральна ділянка легко привабить інвесторів. «Вони візьмуть ділянку, вона в самому центрі міста, їм не буде проблеми залучити нормальних інвесторів, які на якихось умовах будуватимуть те житло», – пояснив він.
Механізм цієї схеми простий і відпрацьований. Приватна компанія вкладає кошти в будівництво об'єкта на державній землі. За це вона отримує право користування ділянкою без аукціону, хоча на торгах вона коштувала б десятки мільйонів. Компенсація для державної структури – кілька квартир у новобудові, які розподіляються керівництву.
Прокуратура Рівненської області пройшла цим шляхом у 2007 році. Приватна фірма пообіцяла побудувати житло для прокурорів і передала їм 8 квартир, які отримали керівники різних рівнів. Натомість компанія без конкурсу дістала саму землю вартістю в мільйони гривень. Через економічну кризу 2008 року ділянка залишилася незабудованою.
Прокуратура Рівненської області відмовилася пояснювати, як дорога державна земля опинилася у приватної фірми. Прес-секретарка прокурора Людмила Суржук заявила, що документи піднімалися кілька років назад, і зараз неможливо щось коментувати.
Місцева СБУ також уникає розмов з журналістами. Новий начальник структури Валерій Мичкало відмовився спілкуватися до рішення Рівненської ради. Його помічниця зазначила, що вона не може прокоментувати рішення керівництва.
Однак справжня причина мовчання криється в тому, що регіональне управління СБУ просто не має коштів на будівництво житла. Тому структура, ймовірно, піде за перевіреною схемою – передасть землю приватній компанії, пов'язаній з впливовими особами.
Авторський нагляд за будівництвом на землі, виділеній прокурорам у 2007 році, мала здійснювати фірма, засновником якої був тодішній секретар міської ради Юрій Торгун, член фракції «Наша Україна». Ниточки від компанії, яка користується цією землею нині, ведуть до Олексія Хахльова, який був зятем президента Віктора Ющенка.
Торгун не вважає це конфліктом інтересів. Він стверджує, що фірма «Ізотерм-С» не була причетна до цього процесу, і він навіть не пам'ятає цієї ситуації.
Олексій Хахльов також заперечує свою причетність до компанії, яка отримала землю, хоча його двоюрідний брат причетний до цієї фірми. Контакти брата для перевірки інформації він надавати відмовився.
Щодо ділянки, на яку претендує СБУ у Рівному, поки що невідомо, якій компанії вона дістанеться. Однак є можливість, що депутати міської ради замість передачі землі без конкурсу виставлять її на аукціон.
Голова земельної комісії Рівненської ради Антон Сачук вважає, що ділянку необхідно продати з аукціону. За його розрахунками, це принесе місту 20–30 мільйонів гривень, які можна спрямувати на благоустрій.
Депутатка Рівненської ради, експерт-оцінювач нерухомості Людмила Туровська пропонує двоетапний аукціон. На першому етапі інвестори мають запропонувати проекти розвитку ділянки, а на другому – провести торги за найвищою ціною серед найкращих проектів.
У Києві поділяють цю позицію. Галина Янченко вважає недоцільним передавати земельні ділянки державним структурам, які потім без конкурсу передають їх приватним компаніям. За її словами, ні Національна гвардія, ні управління Державної охорони, ні МВС не можуть самостійно будувати житлові будинки. Вони укладають договори з компаніями, які здійснюють будівництво і передають державним установам від 5 до 15 відсотків квартир. Решту забирає бізнес-компанія.
Цікавим аспектом є й те, хто насправді заселяється у квартири, виділені інвесторами силовикам. На практиці це переважно керівники цих структур або їхні близькі родичі. Янченко зазначила, що не всі пільговики, люди в черзі та молоді спеціалісти можуть отримати такі квартири. Натомість створюються умови для того, щоб деякі особи пройшли поза чергою і отримали житло безкоштовно або за зниженою ціною.
Міський голова Рівного Володимир Хомко переконаний, що ці схеми – вигадка. Він наполягає на тому, що громада має продовжувати роздавати землі. За його словами, місто знайшло ділянку для прокуратури і буде виділяти землю також для міліції та інших структур безкоштовно, якщо виникне потреба.
Україна має достатньо земель, але за умови, що схеми перерозподілу залишатимуться незмінними, ресурсів може не вистачити всім охочим. Якщо не закрити прогалини в законодавстві, незабаром громадам просто нічого буде роздавати.