Розслідування журналістів виявило тривожну ситуацію, яка розгортається в надрах українських державних структур. Компанія, пов'язана з російським оборонно-промисловим комплексом, протягом років обслуговує критично важливі електронні системи Генеральної прокуратури України, а тепер намагається розширити свій вплив на інші державні органи.
ТОВ «Летограф ІТ консалтинг і послуги Україна» виграла тендер на обслуговування єдиної системи статистики та аналізу (ЄССА) у ГПУ – фактично, внутрішньої електронної документації прокурорів. Власником компанії є росіянин Глібу Лукін, який пов'язаний з «Особливим конструкторським бюро Салют» – підприємством-учасником федеральної цільової програми розвитку оборонно-промислового комплексу Російської Федерації на 2011-2020 роки. Саме в рамках цієї програми російська оборонна промисловість нині випробовує свою зброю на українцях у Донецькій та Луганській областях.
Загрози від такої співпраці були відомі давно. Ще у 2012 році Служба безпеки України проводила перевірку компанії та попереджала про ризики. Розробник електронної системи може при бажанні отримати доступ до неї. За результатами перевірки СБУ поінформувала Прем'єр-міністра про передумови до можливого витоку відомостей з обмеженим доступом, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці держави.
Відповідальність за тендер, який виграли росіяни, несли тодішній заступник генпрокурора Анатолій Даниленко та начальник управління забезпечення роботи інформаційних систем Олег Уманський. Даниленко, якого ЗМІ неодноразово звинувачували у корупції, пішов у відставку разом зі своїм колишнім керівником Віталієм Яремою. Для Уманського ситуація розвивалася гірше – за результатами службового розслідування внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Оцінку діям посадових осіб ГПУ, включаючи Уманського, мала бути надана під час проведення досудового розслідування.
Але розслідування розслідуванням – російський «Летограф» продовжує обслуговувати ГПУ, і питання про його усунення взагалі не стоїть. Це, однак, не найгірше. Насправді амбіції російської компанії простягаються набагато далі за межі документів українських прокурорів.
В Україні функціонує Державне агентство з питань електронного урядування, яке працює над розробкою систем електронного документообігу (СЕД) – державних інформаційних систем та відомчих систем документообігу. На нараді в агентстві розглядалися можливості різних СЕД, включаючи програмний продукт «Летографа».
Заступник голови агентства Тарас Олійник пояснив, що компанія була запрошена як одна з розробників систем електронного документообігу в Україні. На нараді обговорювали, як найкраще організувати надійний електронний обмін документами між секретаріатом кабінету міністрів і різними міністерствами. Експерти наголошують, що це питання принципове, адже йдеться про національну безпеку держави.
Юрій Сивицький, член Асоціації «Інформаційні технології України», висловив занепокоєння щодо такої практики. За його словами, російські компанії не працюють активно на державних проектах у США чи Європі. Ключові системи в європейських державних структурах не контролюються російськими компаніями. Українські компанії також не допускаються до роботи в Росії, де все контролюється ФСБ. Сивицький не розуміє, чому Україна такі відкрита та толерантна до російських партнерів.
Директор Асоціації «Інформаційні технології України» Віктор Валєєв підтвердив, що технічні можливості для використання таких систем на шкоду країні реально існують, особливо враховуючи наявність у Росії кібервійськ.
Несмотря на ці загрози, «Летограф» впевнений у своїй безпеці. Хоча в Україні існує Закон про санкції, який передбачає можливість установлення торгівельних обмежень стосовно недружніх країн, такі обмеження щодо компанії наразі не застосовуються. Замість того, щоб виводити активи та закриватися, компанія з російським корінням активно намагається розширити свій бізнес.
Окрім СЕД, в Україні протягом кількох років розробляється Система електронної взаємодії (СЕВ). Цим займається те ж Агентство з питань електронного урядування. СЕВ призначена для обміну конкретними елементами інформації між державними органами, не паперами, а даними. Система робить ефективнішими та прозорішими всі процеси у державі, які стосуються бюрократичної машини.
СЕВ створюється для того, щоб різні державні органи могли легко обмінюватися інформацією про громадян та юридичних осіб для швидшої та ефективнішої роботи. Робота такої системи має бути максимально захищена від втручання та виключати можливість зламу. І саме цю ключову для функціонування української держави систему хоче вести російський «Летограф».
Валєєв вважає це реальною загрозою. СЕВ – це система та відповідна транспортна мережа, яка дозволяє всім інформаційним елементам обмінюватися між собою. Якщо одного дня вона за командою встане, то буде паралізована вся діяльність держави.
На запит до Служби безпеки України відповідь наразі не надійшла. Заступник голови агентства Тарас Олійник спробував розвіяти підозри журналістів. За його словами, СЕВ буде базуватися на українському продукті, який розроблятимуть українські програмісти державного підприємства Держінформресурс. Компанія «Летограф» не матиме жодного відношення до питань електронного урядування.
Але кілька фактів свідчать про інше. По-перше, робота над створенням систем проходить фактично у закритому режимі. Учасники ринку скаржаться на це. Сивицький зазначив, що були дві зустрічі, одна з яких проходила в будівлі Кабміну спільно з агентством. Але протягом року ніяких обговорень з ринком не відбувалося. Він вважає це чистим вредительством.
По-друге, російський «Летограф» досі зацікавлений у тому, щоб систему віддали саме йому. Валєєв підтвердив, що чув про бажання компанії щодо участі в проекті. Це змушує задуматися про справжні наміри.
Третій факт виявився особливо показовим. 25 лютого 2015 року журналісти зняли будівлю, де працює Агентство з питань електронного урядування України. Блакитний автомобіль, згідно з реєстром ДАІ, належав Олександру Селіхову, провідному фахівцю компанії «Летограф» – тієї самої, якої в системах електронного урядування нібито не буде. Журналісти запитали Олійника про візит Селіхова.
Олійник спочатку підтвердив, що представник компанії приїжджав і вони спілкувалися. Але на запитання про тему розмови він не дав прямої відповіді, сказавши, що не запитував у своїх співробітників про це. Коли журналісти повторили запитання про причину спілкування з компанією в лютому, Олійник знову не відповів, посилаючись на те, що святкував 8 березня.
Щоб дізнатися від першої особи про те, що робив представник «Летографа» в агентстві, журналісти поїхали в головний офіс компанії поговорити з Олександром Селіховим. Розмова не склалася. Селіхов запитав, при чому тут те, чия власність «Летограф» або не-власність, до безпеки держави. Він відмовився давати подальші коментарі, посилаючись на те, що бачив попередній репортаж журналістів.
Коли журналісти запитали, чи вони щось сказали неправильно, Селіхов відповів, що вони сказали правильно, але вирізали та не сказали остальне. Він відмовився відповідати на камеру, поки не матиме впевненості, що журналісти включать у репортаж те, що він скаже, а не те, що вони потім нарізатимуть.
Настрій керівника передався й суворій охороні, яка забороняла зйомку і жене журналістів з території.
Існує просте правило: країну-агресора не можна й близько підпускати до питань, що стосуються національної безпеки. Тому журналісти звертаються до українських компетентних органів, щоб ті ретельніше вивчали любов деяких українських чиновників до російських партнерів.