Історія приватизації одного з найвідоміших одеських ринків розпочалася на початку 2000-х років. У 2006 році комунальне підприємство «Ринок привоз» та товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Привоз» уклали договір про спільну участь у реконструкції ринку. За умовами угоди ТОВ мав побудувати на цьому місці сучасний торговий комплекс, який після виплати міськраді грошової компенсації залишався б у власності приватної компанії.
Чотири роки потому, у 2010 році, «Торговий центр «Привоз» реалізував ринок іншому товариству – «Фреш Експорт ЛТД», яке на той час мало лише закордонні активи. Цей крок став поворотним моментом: за контроль над ринком у центрі міста розпочалася запекла боротьба за участю державних органів і правоохоронців.
Перші конфлікти виникли між новими власниками та торговцями через підвищення орендної плати за торгівельні місця. На Привозі працює близько п'яти тисяч продавців, і щодня через ринок проходять мільйони гривень. Це стабільне джерело доходу, значна частина якого, за оцінками, не проходить через касу. Депутат міськради Олександр Остапенко охарактеризував ситуацію різко: «Здесь не територія закону, здесь територія свавілля, територія бандитів».
Муніципалітет розпочав перевірку законності діяльності нових господарів. У 2011 році сторони досягли мирової угоди, за якою комунальне підприємство «Привоз» отримало 18 відсотків у статутному фонді «Фреш Експорту».
Однак через рік до справи втрутилася Одеська прокуратура. За її даними, впродовж кількох років чиновники міськради та представники приватних товариств незаконно привласнили 127 мільйонів гривень. Було відкрито кримінальне провадження щодо службових осіб і низки підприємств, які здійснювали господарську діяльність на території ринку, за фактом незаконної реалізації частини корпусів та приміщень комплексу. Про це розповіла прес-секретар Одеської обласної прокуратури Інна Верба.
Однак розслідування не тривало довго. У листопаді 2013 року МВС закрило провадження, посилаючись на відсутність складу злочину. Прокуратура скасувала це рішення і поновила розслідування, але у липні 2014 року його вдруге закрили.
Паралельно процес розвивався у владних коридорах. Влітку 2013 року Одеська міськрада ухвалила рішення продати землю під ринком тому ж таки ТОВ «Фреш Експорт ЛТД» з розстрочкою на п'ять років. Майже чотири гектари території ринку в історичному центрі міста оцінили у 40 мільйонів гривень – це становило 10 тисяч гривень за сотку. Президент громадської організації «Центр політичних досліджень «ЛАД» Геннадій Чижов критикував цю оцінку: «4-5 млн. доларів, за які була продана земля – це ніщо порівняно з тим, що коштує сотка землі в центрі міста. Вона приблизно коштує не менше ніж 50 тисяч доларів. Виходить, Привоз оцінили в 1 гектар. Насправді на Привозі не 1 гектар, а в десятки разів більше».
Міська влада обстоювала свою позицію. Заступник начальника юридичного департаменту Одеси Роман Лебедєв стверджував, що будь-який власник будівель має право на викуп земельної ділянки, на якій вони розташовані, для їх експлуатації та розвитку. За його словами, міський бюджет отримав близько 40 мільйонів гривень, що є достатньо великою сумою за експертною оцінкою.
20 січня того року мер Одеси Геннадій Труханов остаточно перекрив громаді доступ до ринку, підписавши розпорядження про ліквідацію комунального підприємства «Привоз». Труханов пояснив це необхідністю припинити звітування перед податковими органами, оскільки підприємство перестало існувати.
Ліквідація комунального підприємства поставила під сумнів статус 18-ти відсоткової частки у ТОВ «Фреш Експорт ЛТД», яка належала громаді. Лебедєв запевняв, що місто нічого не втратить, і що питання управління цим пакетом акцій будуть передані департаменту комунальної власності.
Схема управління ринком виявилася складною. ТОВ «Фреш Експорт ЛТД» мав трьох засновників: комунальне підприємство «Привоз», яке ліквідовувалося, ТОВ «Електроперевізник» та ТОВ «Інститут новітніх технологій». Журналісти вирішили детальніше вивчити останніх двох.
ТОВ «Електроперевізник» було зареєстровано за тією ж адресою, що й КП «Привоз». Засновником та директором фірми виступав Акименко Вадим Михайлович. Журналісти спробували розшукати цю людину самостійно. В Одесі виявилася лише одна людина з такими даними – адвокат, який займається приватною практикою. Однак підтвердити його причетність до «Електроперевізника» не вдалося. На телефонний дзвінок адвокат відреагував негативно, заявивши, що не любить журналістів і з ними не спілкується.
За словами експертів, саме через ТОВ «Електроперевізник» Привоз контролюють певні одеські бізнесмени. Геннадій Чижов зазначив: «Дуже сильний вплив Галантерника та Ангерта, звичайно. Великий вплив. І навколо цього клану все й крутиться на Привозі. Вони все крутять».
Володимир Галантерник – відомий одеський бізнесмен, який, за інформацією одеських ЗМІ, є власником збанкрутілого «Соцкомбанку» та будівельної фірми «Прогресс-строй». Олександра Ангерта одеські медіа називають одним з небагатьох живих кримінальних авторитетів 1990-х років та «найнебезпечнішою людиною в Одесі». Ангерт проживає за кордоном, але, за повідомленнями, це не перешкоджає йому керувати кримінальними структурами регіону. Його вважають покровителем одеського мера Геннадія Труханова, знайомство з яким міський голова не заперечує. Прямого спілкування з Ангертом та Галантерником журналістам здійснити не вдалося – перший майже постійно перебуває за кордоном, другий уникає публічності.
Третім засновником ТОВ «Фреш Експорт ЛТД» виступало ТОВ «Інститут новітніх технологій», розташоване в Києві на вулиці Олеся Гончара, 41. За даними реєстру, фірма займається організацією азартних ігор. Її засновником є кіпрський офшор «ДВЕЛОНА КОНСТРАКШНЗ ЛТД», який, у свою чергу, заснувала кіпрська фірма Келмос Ентерпрайз Лімітед. Остання є засновником холдингу «Дара Групп» і відповідає за його міжнародні проекти.
Холдингом «Дара Групп» керує уродженець Кривого Рогу, колишній депутат Криворізької міськради Едуард Самоткал. Нині він – поважна особа з благодійними фондами, яка допомагає людям, спорту та церкві. «Дара Групп» має широке поле діяльності – від гірничо-видобувної та енергетичної до торговельної та розважальної.
Холдинг присутній й в Одесі. У місті йому належать ресторан «Хуторок у моря» на Ланжероні, нічний клуб «Елвіс» та житловий комплекс «Аркадіївський палац». Показово, що київський офіс фірми «Дара Групп» розташований за тією ж адресою, що й ТОВ «Інститут новітніх технологій» – вулиця Олеся Гончара, 41. Журналісти поспілкувалися телефоном з представником «Дара Групп» у столиці, юристом Олександром, який заявив: «Всю інформацію може дати компанія «Фреш Експорт ЛТД». Ми у неї лише засновники, і всі проекти та плани висловлює керівництво «Фреш Експорт ЛТД», а ми як засновники або схвалюємо це, або ні».
За юридичною адресою ТОВ «Фреш Експорт ЛТД» журналістам розшукати не вдалося. В адміністрації одеського Привозу спілкуватися не захотіли. Через домофон їм заявили, що вся інформація про ринок закрита. На запитання про кількість працівників та продавців на ринку відповідь була однозначною: це закрита інформація.
Очевидно, одеський Привоз уже ніколи не буде таким, як раніше. За десять років його поступово забрали у громади і передали кіпрським офшорам та незрозумілим структурам. Передали задешево і назавжди.