На Дніпропетровщині з державного бюджету щорічно виводяться мільйони гривень через систему тендерів на харчування в соціальних закладах. Схема працює просто: замість справжної конкуренції створюється штучна монополія, яка дозволяє одним і тим же компаніям постійно перемагати на торгах і отримувати бюджетні кошти, а також усе обладнання, яке інакше довелося б закладам купувати самостійно.
У 2011 році кухонний цех при Дніпропетровському геріатричному пансіонаті належав комунальному підприємству. Персонал залишився той же, включаючи кухарів. Однак з 2012 року гроші за роботу цеху почали надходити не в комунальну скарбницю, а в приватні кишені. Працівники, включаючи Марину, змушені були перейти на роботу до приватного підприємства. У департаменті соціального захисту це розцінили як позитивну зміну, оскільки держава більше не повинна щодня турбуватися про закупівлю продуктів — приватна компанія, яка виграла тендер, забезпечує все необхідне, а департамент лише контролює якість.
Валентина Крупська, начальниця Департаменту соціального захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, пояснює, що в їхньому відомстві налічується вісімнадцять таких закладів — психоневрологічні інтернати та геріатричні пансіонати з річним бюджетом близько 50 мільйонів гривень. За її словами, до торгів допускаються всі бажаючі компанії, які мають відповідну діяльність у своєму статуті, а переможцем стає та, яка пропонує найвигідніші умови.
Однак насправді конкуренція на цих торгах — це лише видимість. Кожен заклад проводить окремий конкурс, але переможці залишаються незмінними. Протоколи пропозицій за 2014–2015 роки показують, що на кожному конкурсі беруть участь лише по двоє учасників з абсолютно однаковими цінами. Наприклад, за обслуговування Вищетарасівського психоневрологічного інтернату змагалися компанії «Арт-Синтез» і «Регіональна кейтерингова компанія», обидві запропонувавши послуги за 2 919 240 гривень. На конкурсі за Верховцевський психоневрологічний інтернат у 2014 році їхні пропозиції знову були ідентичні, як і цього року. Те ж саме спостерігається на конкурсах за Іллінський інтернат — змінюються лише назви учасників, а суми залишаються однаковими.
Коли журналісти запитали в департаменті, як пояснити такі дивовижні збіги, там відповіли, що не знають — мовляв, вони ж не проводять самі тендери. Крупська наголошує, що кожна установа є окремою юридичною особою і проводить закупівлі самостійно, виходячи зі своїх умов.
Директор ТОВ «Арт-Синтез» Сергій Лесніков, коли його запитали про підозру на змову з конкурентами, обурився і заперечив будь-яку змову. Однак потім знайшов пояснення: його компанія знає реальну собівартість сировини, а не розраховану, тому точніше розраховує можливості кожного інтернату.
Зараз діяльність «Арт-Синтезу» у Дніпропетровському геріатричному пансіонаті перевіряє обласна прокуратура. За словами начальника відділу прокуратури Максима Березюка, попередня сума збитків становить 2 млн 700 тис. гривень за два роки. За його версією, завдяки завищенню добової норми на одну особу компанія незаконно привласнила бюджетні кошти. В «Арт-Синтезі» звинувачення називають нісенітницею і твердять, що пройшли безліч перевірок. Лесніков наводить приклад, коли навіть високопосадовці дивувалися якості їжі в закладі.
Насправді сніданок у пансіонаті складається з найдешевших розварених макаронів, півсосиски, вареного буряка і скибки хліба. Мешканці не скаржаться, але не тому, що це смачно — вони розуміють, що перебувають у кращому становищі, ніж пенсіонери, які живуть на вулиці або голодують удома.
Щоб змінити ситуацію, потрібен справжній конкурент. Цього року він таки з'явився. Таїсія Довбня — приватний підприємець з п'ятьма власними виробництвами та їдальнями по всьому Дніпропетровську, які спеціалізуються на повсякденному харчуванні для офісних працівників, менеджерів і студентів. Коли дізналася про можливість розширити клієнтуру — в одному пансіонаті потрібно годувати 600 осіб — почала готуватися до конкурсів.
Меню, запропоноване в тендерній документації, здивувало Довбню. Там передбачалося харчування лише консервованою рибою або капустою з буряком, а також 600 грамів хліба на добу на одну особу — це цілий буханка. Прорахувати вартість такого меню було неважко. Адвокат Довбні Сергій Бірюков пояснює тактику конкурентів: вони беруть очікувану вартість з тендерної документації, ставлять її однаково в своїх пропозиціях, а потім за якимось непрозорим критерієм один із них оголошується переможцем.
Новий учасник необачно подав заявку заздалегідь, і про неї дізналися конкуренти. Вони вперше надали шалену знижку — замість 60 гривень на добу запропонували чотириразове харчування за 30 гривень, з яких мають сплатити податки, орендувати виробничі потужності і платити працівникам. Знижка становила два мільйони гривень на одному пансіонаті, і конкуренти знову виграли.
До наступного конкурсу Довбня готувалася ретельніше. Вона розробила різноманітне меню, включивши туди всі необхідні страви, і запропонувала ціну 51 гривню на особу замість очікуваних 59 гривень. Щоб ніхто не дізнався її цін, вона здала документи на конкурс Володимирівського психоневрологічного диспансеру в останню годину. Результат — перемога з економією 646 тисяч гривень порівняно з конкурентами, які знову подали ідентичні максимальні пропозиції.
Однак святкування було коротким. За кілька днів організатори торгів повідомили про порушення в документації. На зворотному боці документів не стояла печатка «Згідно з оригіналом», хоча на лицьовій стороні вона була. Довбня вказує на абсурдність ситуації — приватні підприємці мають право працювати взагалі без печаток. Таїсія ще тричі вигравала тендери, але перемогу знову відбирали, посилаючись на недостатність досвіду. За словами Бірюкова, вимога про аналогічні договори — харчування в психоневрологічних пансіонатах — це вид діяльності, якого практично немає ніде і якого немає навіть по Україні.
У облдержадміністрації пообіцяли з'ясувати, хто захищає недоторканність цих тендерів. Заступник голови Дніпропетровської ОДА Олег Кужман припустив, що заінтересованість може виходити від директора комунального закладу або навіть від керівництва департаменту.
Однак розібратися, хто стоїть за схемою, виявилося складно. Можливо, тому, що побудувати подібну систему на рівні керівників закладів нереально. Голова департаменту соціального захисту ще недавно працювала на нижчій посаді, а схема тендерів не змінюється третій рік поспіль, як і інші проблеми, на які ніхто не реагує.
Наталя Алексєєва, голова осередку громадської організації «Юзер», згадує, що у вересні 2013 року вони проїхали дев'ять інтернатів разом з міністерством. Це була жахлива історія, і їхній звіт висить на сайті міністерства соціальної політики, але жодних дій за ним не послідувало, крім фіксації порушення гідності людини. Наступного року Алексєєва разом з депутатами обласної ради і облдержадміністрації провела ще одну перевірку. Саме в приватизованих їдальнях інтернатів вони виявили найбільші порушення, але це нічого не змінило.
Після численних непорозумінь з закладами міністерства соціального захисту новачки вирішили спробувати сили на обслуговуванні закладів освіти. Вони знову виграли конкурси, але під різними приводами їх знову відсторонили, а переможцями призначили тих самих конкурентів-близнюків. Тендерна система не пускає чужинців.