Під Києвом розташований санаторій «Славутич», де мають відпочивати діти. Однак установа перебуває в центрі складної схеми, яка дозволяє близькій до екс-президента Віктора Януковича жінці Любові Полєжай отримувати від держави значні суми грошей при мінімальних витратах.
Полєжай керує благодійним фондом «Дорога Майбутнього», якому належить ТОВ «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич». Щомісяця структура сплачує державі лише 2 тисячі гривень орендної плати за 2200 квадратних метрів приміщень. Генеральна прокуратура України звернула увагу на цю ситуацію лише наприкінці березня, вимагаючи повернення майна та землі державі.
Історія конфлікту розпочалася в жовтні 2014 року, коли Державний інститут «Промтехнологія» – власник санаторію – подав позов до суду. Установа вимагала від людей Полєжай сплатити орендну плату за три місяці, що становила близько 7 тисяч гривень. Директор ДП «УКРНТІ «Промтехнологія» Андрій Миронов розповідав, що позов було подано в грудні 2014 року, коли революція ще не завершилася.
«Славутич» погодився сплатити борг, але одночасно подав зустрічний позов, вимагаючи від інституту майже 18 мільйонів гривень за ремонтні роботи в санаторії. Суд задовольнив обидва позови. Колишній представник «Славутича» в суді Володимир Шабельник пояснював, що під час судової експертизи визначалася вартість поліпшень. За його словами, коли санаторій брали в оренду, там були старі будинки, і сума за ремонти могла бути завищена.
Прокуратура Київської області та ГПУ відреагували апеляцією, наголошуючи на незаконності користування державним майном людьми Полєжай.
Схема оволодіння санаторієм виявилася складною. За часів Януковича Мінпромполітики передало майно акціонерному товариству «Артем», яке здало його в оренду Закритому акціонерному товариству «Славутич». Згодом ЗАТ «Славутич» переформатувався у ТОВ, основним засновником якого став фонд Полєжай. Санаторій активно ремонтували і добудовували, урочисто відкривали та починали отримувати державні замовлення на дитячий відпочинок.
На запит про коментар «Артем» дав лаконічну відмову.
Пізніше майно перейшло від «Артему» до іншої структури Мінпромполітики – державного інституту «Промтехнологія». Договір оренди, укладений з «Артемом», закінчився. Миронов розповідав, що його просили перезаключити договір, і він погодився, але оскільки «Промтехнологія» стала державним підприємством, потрібні були дозволи Фонду державного майна та профільного міністерства. Дозволів не було, тому договір не був перезаключений.
Зрозумівши, що утримувати санаторій далі неможливо, люди Полєжай подали судовий позов про стягнення 18 мільйонів гривень за ремонт державного майна.
Державі буде складно протистояти цим вимогам. Структура Полєжай побудувала на території санаторію понад 6 тисяч квадратних метрів нерухомості, яка є її власністю. На 7 гектарах державної землі звели нові приватні корпуси та будинки. Інформації про передачу землі санаторію в оренду чи користування не знайдено. Ймовірно, отримавши в оренду державне майно, фірма Полєжай автоматично отримала й землю. Миронов зазначав, що правоохоронці мають своєрідне бачення виходу з ситуації.
Миронов дивувався на вимоги прокуратури. Він розповідав, що правоохоронці просять його сказати, що всі будівлі побудовані в 2014 році, але насправді існують акти вводу в експлуатацію за 2010–2012 роки, і будівництвом займалися 200–300 робітників.
Причина абсурдної ситуації – безкарність екс-президента та його оточення. Джерело коштів для масштабного будівництва благодійного фонду співмешканки Януковича розкривається документами, знайденими в Межигір'ї.
Пожертви на «Дорогу Майбутнього» надходили від фірми «Танталіт» – основного власника Межигір'я, її директора Павла Литовченка та представників російського бізнесу в Україні – «Лукойлу», «МТС-України», «ВТБ». Суми, що надходили на рахунки фонду, були значними.
Цікаво, що ці кошти не накопичувалися на одному рахунку, а постійно циркулювали – повертались в «Танталіт», відправлялися як благодійна допомога приватним фірмам, клалися на депозити та вливалися як статутний внесок у «Славутич».
Миронов характеризував це як піарний проект, який ніколи не окупиться як бізнес. Гроші постійно витікали в санаторій, але прибутків не було.
Отримати коментарі від самої Полєжай не вдалося – вона зникла з країни слідом за Януковичем. Центральний офіс її фонду на Подолі закритий і порожній. Журналісти спробували поговорити з керівництвом санаторію.
Під час візиту до установи журналісти зустріли закриті ворота, порожню територію та двох охоронців. Охоронець відмовився коментувати ситуацію, сказавши, що всі в відпустці. Під час телефонного дзвінка працівник санаторію спочатку сказав, що установа працює, але потім повідомив, що йде обід і не може вийти до журналістів. Коли журналісти наполягали, працівник відповів, що якщо охорона сказала, що ніхто не працює, значить ніхто не працює.
Журналісти отримали підтвердження, що дитячий санаторій фактично зупинився. Це може мати сумні наслідки. Миронов висловлював занепокоєння, що без коштів на утримання протягом двох тижнів робітники почнуть демонтувати вікна та двері, вважаючи це своєю зарплатою.
Щодо виходу з ситуації, Мінекономіки, прокуратура Київської області та Генпрокуратура не надали коментарів. Нинішній розпорядник майна санаторію вважає, що його має взяти в оренду Мінсоцполітики навіть за символічну плату в 1 гривню. Однак це не вирішить проблему структур коханки Януковича, які не лише оволоділи територією, а й продовжують викачувати з держави мільйони гривень.