У Одесі розгортається багаторічна судова драма, в центрі якої опинився 40-річний Аміран Пхакадзе, уродженець грузинського міста Кутаїсі. Раніше він використовував прізвище Цулукідзе і відомий у кримінальних колах під прізвиськом «Амуча». За інформацією судових матеріалів, він займає позицію так званого «дивлячого волі» при впливовому злодієві в законі Міндії Горадзе, якого називають «Лавасогли Батумський». Його багаторічна боротьба за легалізацію статусу в Україні тривала понад чотири роки і нині наближається до завершення у судовій площині.
Перша спроба закріпитися в Південній Пальмірі сталася у серпні 2021 року. Тоді Аміран Пхакадзе одружився з жінкою, уродженкою Іллічівська, і вже через тиждень отримав вид на тимчасове проживання терміном на дванадцять місяців. Однак його діяльність привернула увагу правоохоронних органів. У рамках оперативно-розшукових справ правоохоронці визначили його як особу, яка представляє на українських територіях інтереси «Лавасогли Батумського» та має потужні зв'язки з кримінальною верхівкою Російської Федерації.
Поворотним моментом стало 23 лютого 2022 року — за добу до початку широкомасштабного військового вторгнення РФ. Поліція провела серію обшуків у представників найближчого оточення Горадзе в Одесі, офіційно ідентифікувавши Цулукідзе як «дивлячого волею». Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції розпочав активні заходи щодо недопущення встановлення монопольного впливу «Лавасогли Батумського» на Одещині. Було здійснено видворення низки авторитетів, які орієнтувалися на Горадзе. Щодо самого «Амучі», то його посвідку на проживання анульовано, а йому встановлена трирічна заборона в'їзду до України.
Поразка не зупинила Пхакадзе. Він перейшов до альтернативної стратегії легалізації. Восени 2023 року, вже змінивши прізвище на Пхакадзе, він звернувся до Білгород-Дністровського суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Суть справи стосувалася його батьків — уродженців Грузії, які у неповнолітньому віці (у 16 та 17 років) у 1978 році переїхали до села Шабо на Одещині.
За версією Пхакадзе, його батько та мати прожили на Одещині чотири роки, а у 1982 році повернулися на батьківщину для святкування весілля. На підтвердження цієї історії сторона «Амучі» залучила двох свідків, які проживали по сусідству з батьками Амірана Гелаєвича. Ці докази переконали суд. Вітчизняна Феміда визнала факт постійного проживання родичів «дивлячого волі» на території України до моменту проголошення незалежності.
З копією судового вердикту Пхакадзе звернувся до міграційної служби Одеської області. 18 квітня 2024 року вона ухвалила рішення про набуття ним громадянства України «за територіальним походженням». Однак це рішення не став остаточним. З осені 2023 року Департамент міграційної служби України та Департамент стратегічних розслідувань розпочали спроби оскаржити юридичні «сліди батьків» Амірана Гелаєвича в Шабо та скасувати видачу паспорта. Обидва питання нині перебувають у компетенції Верховного суду.
За кулісами цієї судової суперечки розгортається більш масштабне протистояння на Одещині. На вершині цього конфлікту стоять фігури Міндія Горадзе («Лавасогли Батумський») та Сергія Олійника, відомого під прізвиськом «Умка». Деякі джерела припускають, що обидва авторитети мають непублічну підтримку від різноманітних силових та розвідувальних структур. Станом на момент підготовки матеріалу, за результатами судових рішень у жовтні 2024 року, тактична перевага перебуває на боці «Амучі». Офіційної підозри йому за результатами проведених обшуків у рамках так званого «весняного загострення» на Одещині висунуто не було.