Поява прокурора Олексія Калини на посаді в новоствореному ТОВ «Газорозподільні мережі України», дочірній структурі державної компанії «Нафтогаз», супроводжувалася приходом до товариства групи осіб з харківським корінням. Серед них опинилися колишні чиновники, які працювали під час керівництва Геннадія Кернеса, зокрема його колишні підлеглі з департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міськради.

Одна з ключових фігур, яка отримала посаду в ТОВ «Газорозподільні мережі України», — Володимир Рожанський. Цей харківський земляк Калини також мав зв'язки з Кернесом. Хоча Рожанський офіційно не перебував у прямому підпорядкуванні Калині, члену правління товариства, за чутками він став повністю підконтрольним керівником департаменту охорони праці, промислової безпеки та охорони навколишнього середовища.
До призначення Рожанського на цю посаду там працювала Наталія Переверзєва, переселенка із Донбасу. Однак, за інформацією джерел, Калина планував «захопити» суспільство, і Переверзєва йому заважала. За допомогою тиску та звинувачень у нібито проросійських поглядах її змусили написати заяву про звільнення. Згодом Переверзєва успішно влаштувалася в одну з найбільших компаній України. На її місце прийшов Володимир Рожанський.
Рожанський мав цікаву політичну біографію. Він був помічником народного депутата від «Партії регіонів» та «Партії «Відродження» Дмитра Святаша. Святаш у останні роки перебував у Росії, а в Україні суд заочно засудив його до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна за шахрайство на суму 2,2 млрд грн та за заклики до зміни меж суверенної території України.
У 2015 році Рожанський увійшов до виборчого списку Харківської обласної організації партії «Відродження» на виборах до обласної ради. Цей список очолював міський голова Харкова Геннадій Кернес. Завдяки його адміністративному ресурсу та корупційним зв'язкам перемога на виборах була практично гарантована. Так Рожанський став депутатом обласної ради.
Кар'єра Рожанського на державній службі розвивалася стрімко. До 2018 року він обіймав посади директора у двох комерційних структурах, рік працював заступником голови Харківської РДА, а також кілька років був помічником-консультантом народного депутата. У 2018 році його призначили начальником Головного управління Держслужби праці в Харківській області. Причини такого призначення залишилися невідомими, однак це стало вершиною його кар'єри на державній службі.
Однак уже наступного року Рожанського звинуватили у створенні системи тотальної корупції в ГУ Держслужби праці Харківської області. Це звинувачення виглядало особливо дивним, враховуючи, що він не мав досвіду роботи на держслужбі та відповідної професійної підготовки. Скаргу на його адресу подав начальник одного з відділів ГУ Держслужби праці Харківської області до низки державних органів, включаючи Генпрокуратуру.
Рожанський відповів позовом до суду про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, але програв справу. Через два роки, у 2021 році, його звільнили з посади у Держслужбі праці у зв'язку з негативною оцінкою за результатами оцінки його службової діяльності.

Після звільнення Рожанський ненадовго обійняв посаду начальника східного міжрегіонального відділу Державної регуляторної служби України, а незабаром з'явився у ТОВ «Газорозподільні мережі України».
Декларації, подані Рожанським під час його перебування на посаді начальника ГУ Держслужби праці Харківської області, свідчать про те, що з його звільненням державний орган втратив одного з найбагатших чиновників. Майно Рожанського та його дружини включало 15 земельних ділянок, 7 квартир, житлові та садові будинки, гаражі, елінг для зберігання водної техніки, лазню площею 54,7 кв.м, колекцію швейцарських годинників, дорогі автомобілі, гідроцикл, квадроцикл, водні засоби, причепи та інші цінності. Декілька об'єктів нерухомості, зокрема дві квартири та нежитлове приміщення у м. Південне Одеської області, були придбані у 2020 році, коли Рожанський обіймав посаду в Держслужбі праці.