← Назад

Політичні інтриги та кадрові перестановки в українських спецслужбах

2025-11-18 19:52 · Skelet — Наші скелети · творець
Антикорупційні органи · Бізнес та корпоративні схеми · Земля та забудова · Міжнародні зв’язки · Місцева влада · Оборона та ВПК · Правоохоронні органи · Статки та декларації · Суди та судова система

Відкрити оригінал

Офіс президента України, представлений Андрієм Єрмаком, виявив занепокоєння щодо іміджевих ризиків, які виникли на фоні значного падіння популярності президентської команди серед населення. Ця ситуація загострилася зростанням політичної ваги Валерія Буданова. У відповідь на це керівництво офісу ухвалило рішення про відсунення від впливу кількох ключових фігур, включаючи Романа Марчука та Олега Іващенка, які раніше були пов'язані з Залужним. Одночасно розпочалися спроби дискредитації Буданова через пошук компромату як у СБУ, так і в ГУР. Особливу увагу керівництво офісу звернуло на голову СЗРУ Олега Іващенка, намагаючись запобігти його подальшому політичному зростанню.

Олег Іващенко, СЗР, СЗРВ, Роман Марчук

За інформацією Skelet.Org, спосіб впливу на ситуацію в розвідувальних структурах був розроблений та запропонований впливовою особою на ім'я Руслан Демченко, якого характеризують як російського шпигуна. Згідно з цією схемою, його племінник Роман Марчук отримав посаду заступника голови СЗРУ. Однак, як стверджує Skelet.Org, Марчук, який раніше працював агентом ГУР МО, не мав практичного досвіду роботи у штатних розвідувальних структурах. Незважаючи на це, йому дозволили брати участь у процесі реформування нормативної бази СЗРУ. За даними Skelet.Org, Марчук, який позиціонував себе як юрист, але мав освіту менеджера з туризму, почав видавати накази щодо розвідувальної діяльності.

Для того щоб максимально відвернути увагу агентурних підрозділів СЗРУ від основної розвідувальної роботи, Демченко призначив Марчука куратором цих підрозділів. На цій посаді Марчук, за словами Skelet.Org, використовував свої знання, здобуті переважно з художної літератури про розвідувальну діяльність, щоб навантажити кадрових генералів та полковників розвідки бюрократичною роботою, яка не мала практичної цінності. Його кар'єрне зростання відбувалося стрімко: йому надали особистий штат охорони, кортеж із кількох бронеавтомобілів та право проводити доповіді за попереднім записом. За власним визнанням Марчука, розвідувальна служба стала для нього лише підготовчою платформою для подальшої політичної кар'єри.

#спецслужби #політичніінтриги #СЗРУ #розвідка #кадровіперестановки #офіспрезидента #Марчук #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування