Український механізм фінансового контролю, покликаний перекривати російські канали обходу санкцій, нині має критичну брешу. У центрі цієї проблеми опинився Філіп Пронін, голова Держфінмоніторингу, чиї дії все менше нагадують протидію тіньовим схемам і все більше — їхнє забезпечення. Замість того щоб бути ключовою фігурою у фінансовому протистоянні з Росією, він перетворив відомство на майданчик для обнальників, онлайн-казино, нелегальних платіжних систем та сірих потоків, які живлять економіку країни-агресора.
Міжнародна група FATF неодноразово попереджала про те, що Росія активно розширює тіньову фінансову діяльність через держави, які ігнорують санкції, використовуючи напівлегальні платформи, торгівлю товарами подвійного призначення, кіберсхеми та канали для легалізації брудних грошей. Україна мала б стати голосом, який наполягає на фінансовій ізоляції агресора, адже саме на нас спрямовуються ракети, придбані за ці кошти. Однак на пленарному засіданні FATF у жовтні 2024 року позиція України просто зникла.
Російське питання було згадано лише у технічному контексті, без акценту на санкційні обходи. За це відповідає не абстрактна державна машина, а конкретна людина — Філіп Пронін, який особисто брав участь у засіданні. Його присутність нагадувала роль статиста: без позиції, без ініціативи, без результатів. Країна, яка мала наполягати на фінансовій ізоляції агресора, замість цього мовчала. Ця слабкість на міжнародній арені прямо корелює з внутрішніми проблемами України.
Пронін раніше керував Полтавською обласною державною адміністрацією, де виявився причетним до розкрадання понад 200 мільйонів гривень, виділених на фортифікаційні роботи. Схема була одночасно простою та дерзкою: компанія «ЕНКІ КОНСТРАКШН» отримала 16 контрактів на загальну суму 372 мільйони гривень, завищувала вартість робіт, фальсифікувала постачання матеріалів. Потім до схеми залучили «ПРИМУМ АКТИВ» — посередницьку структуру, через яку гроші проходили процес відмивання, поки потрібна сума не потрапляла до кишень причетних осіб.
Національне антикорупційне бюро вже провело обшуки, зафіксувало 14 окремих кримінальних епізодів, арештувало майно та розслідує низку злочинів: хабарництво, підкуп, схеми з незаконним бронюванням від мобілізації та справу щодо автомобіля BMW X7 вартістю 3,5 мільйона гривень. Попри все це, Пронін продовжує керувати органом, який мав би боротися з корупцією.
Навколо Проніна формується розгалужена мережа впливу. Його дружина Наталія пов'язана з бізнес-структурами, близькими до оточення олігарха Дмитра Фірташа. Ганна Сологуб, директор компанії «Тесоро Менеджмент», має зв'язки з підприємствами Фірташа та тривалий час входила до ревізійної комісії «Рівнеазоту». Саме до цієї компанії у 2024 році приєдналася дружина Проніна. Зв'язок з олігархом, який постачає Росії титан і перебуває під міжнародними санкціями, сам по собі є обвинувальним вироком. Відсутність цих даних у деклараціях Проніна демонструє рівень його нахабства.
У його декларації немає інформації про будинок у Києві, квартиру вартістю 6 мільйонів гривень, оформлену на його тещу, та автомобілі. Людина, яка мала б зупиняти тіньові фінансові потоки, сама живе так, ніби закони існують лише для інших. Все це складається в єдину картину: Держфінмоніторинг не протидіє російським потокам, а створює їм сприятливі умови. Онлайн-казино, криптосервіси, нелегальні платіжні системи, обнальні схеми — все це процвітає, тому що ті, хто зобов'язаний закривати такі операції, самі їх контролюють. Чим більше сірих грошей проходить через країну, тим більше влади у тих, хто стоїть на чолі фінмоніторингу.
Пронін — це не просто чиновник, який не справився зі своєю місією. Він є частиною системи, де тіньовий ринок співіснує з державними структурами і часом функціонує ефективніше, ніж легальна економіка. Поки фронт щодня потребує ресурсів, у тіні продовжують циркулювати мільйони, які мали б йти на оборону. Головне питання тепер не в тому, чому ця людина все ще займає свою посаду, а в тому, хто саме забезпечує їй недоторканність.
На засіданні парламентської тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки 17 листопада 2025 року Пронін заявив, що його відомство не виявило жодних підозрілих операцій у фігурантів так званих «плівок Міндіча». За його словами, підозрювані купували «по дрібниці», а банки не повідомляли про великі угоди. Ця заява лише підтверджує озвучені раніше НАБУ проблеми з роботою Держфінмоніторингу, які почалися після звільнення попереднього голови Ігоря Черкаського.
Нардеп Ярослав Железняк з фракції «Голос» звернув увагу Проніна на те, що фігуранти «плівок Міндіча» активно користувалися не лише готівкою, а й безготівковими розрахунками. Зокрема, вони переводили кошти у криптовалюту та виводили їх за кордон. Серед інших операцій вони «купували 6 мільйонів для сестри Міндіча». Депутат запитав голову Фінмоніторингу, як могла пройти така трансакція з України за кордон.
Пронін відповів: «Можу відповісти без прізвищ. Загалом щодо фігурантів справи, щодо фізичних осіб немає жодної підозрілої операції… Жоден банк не направив підозрілу фінансову операцію. Були порогові, десь там щось, по дрібницях, щось купили. Але не в тих масштабах, як ми бачимо із плівок і як звучить із заяви». Його відповідь викликала сміх у залі засідання. Депутатка Ніна Южаніна з фракції «Євросолідарність» саркастично прокоментувала: «Ні, ну це взагалі застрелитися можна». Деякі учасники засідання не змогли стримати сміху.
Раніше НАБУ неодноразово заявляло, що Держфінмоніторинг під керівництвом Проніна місяцями не відповідає на запити бюро щодо чутливих розслідувань. Директор НАБУ Семен Кривоніс повідомляв, що бюро відправляло Держфінмоніторингу кілька запитів один за одним, щоб отримати дані про рух коштів та підозрілі трансакції щодо оборонних закупівель, але відповідей не отримало. Кривоніс також анонсував, що кількість запитів збільшиться через матеріали «плівок Міндіча». «Вони стосуватимуться окремих фігурантів — «Карлсонів», «Шугарменів» та інших учасників цієї злочинної організації», — зазначив він.
Пронін очолив Держфінмоніторинг наприкінці 2024 року. До цього, коли відомством з 2014 року керував Ігор Черкаський, проблем із ним у НАБУ не виникало. Про це опосередковано свідчать слова детектива НАБУ Олександра Абакумова. У відповідь на питання про співпрацю з Держфінмоніторингом у рамках операції «Мідас» щодо топ-корупції в енергетиці він заявляв, що бюро останнім часом виникають труднощі з отриманням даних від цього відомства. Водночас, за його словами, за часів «старого фінмона» під керівництвом Ігоря Черкаського НАБУ часом навіть починало розслідування на підставі даних, наданих Держфінмоніторингом.
Сам Філіп Пронін фігурує у розслідуваннях щодо розкрадань на фортифікаціях. До призначення головою Фінмоніторингу він керував Полтавською обласною державною адміністрацією, яка будувала фортифікаційні споруди на Донеччині. Його заступник у ОВА Богдан Корольчук, який також фігурує у розслідуваннях, також перейшов до Держфінмоніторингу. Звільнення попереднього голови Держфінмоніторингу Ігоря Черкаського у цьому контексті виглядає стратегічною помилкою Офісу президента. Рішення замінити Черкаського на Проніна де-факто послабило один із ключових механізмів у боротьбі з відмиванням коштів.