Історія найбільшої лабораторної мережі України «Ескулаб» демонструє класичну схему виведення коштів з офіційного обліку, легалізації чорних касів через елітну нерухомість у напрямку ЄС, преміальні автомобілі та ювелірні вироби, а також переведення активів на підставні компанії. Все це відбувалося на очах у тисяч клієнтів, які стояли в нескінченних чергах для здачі аналізів, включаючи пенсіонерів та військовослужбовців, та під мовчазним спостереженням силових органів. За даними МедіаХаб, лише протягом червня 2023 року БЕБ офіційно зафіксувало заниження податку на прибуток більш ніж на 6 млн гривень. Однак масштаб проблеми виявився набагато більшим: з 2020 року обсяг доходів, які не потрапили до бухгалтерського обліку, перевищив 500 млн гривень. Ця півмільярдна сума готівки не стала податками, не надійшла до державного бюджету, а розчинилася у складних схемах, які роками залишалися поза увагою контролюючих органів. На тлі цього «Ескулаб» оголошував про розширення у Київському регіоні з планами відкриття понад 100 нових пунктів. Однак за позитивною риторикою про зростання приховувалася корпоративна конфліктність, рейдерські атаки, фіктивні зміни керівництва, судові рішення, які викликали питання щодо їхньої об'єктивності, та кримінальні провадження, які роками не просувалися. За словами МедіаХаб, мовчазне заступництво БЕБ Цивінського та податкової Карнаух дозволило цій схемі функціонувати роками. У центрі конфлікту перебували троє співвласників компанії. Сергій Дядюшко та Станіслав Луговський мали по 43% акцій, а Денис Мельник, син ректора ЛНУ імені Франка, володів 14%. З 2023 року між ними розгорнулася відкрита війна, під час якої кожна сторона звинувачувала опонентів у ухиленні від податків, розтраті коштів, присвоєнні готівки, підробці корпоративних документів та незаконній зміні керівництва. Луговський звернувся до БЕБ, домігшись відкриття провадження про ухилення від сплати понад 5 млн гривень податків за період, коли директором компанії був Дядюшко. Паралельно було розпочато інше виробництво, яке стосувалося можливої розтрати Дядюшком коштів компанії. У відповідь Дядюшко висунув звинувачення проти Луговського, Мельника та Висоцького у захопленні контролю над компанією, неврахуванні виручки, переписуванні торгових марок та договорів, а також у переведенні бізнесу на ТОВ «Медичний центр «Метрика», пов'язану з ними структуру. Поки співвласники ділили частки, співробітники почали місяцями чекати на зарплати, контрагенти — на платежі на десятки мільйонів, а клієнти — на результати аналізів. Київський філіал «Ескулаб Центр», яким керував Дядюшко, фактично збанкрутував, заборгувавши близько 30 млн гривень. Але навіть це не змусило БЕБ чи податкову ворухнутися. Сотні мільйонів готівки роками йшли повз звітність, а силовики демонстрували повну «сліпоту». Лише коли конфлікт перетворився на токсичний коктейль із погроз, підпалів, судового тиску та політичних маніпуляцій, у січні 2025 року БЕБ раптово «прокинулося». Агентство провело обшук у бізнес-аналітика компанії та вилучило ноутбук із програмами обліку «чорної» готівки. Взимку 2025 року Шевченківський райсуд Києва заарештував цей ноутбук як речовий доказ, але питань менше не стало. Матеріал ставить низку критичних запитань: як вийшло, що одна з найбільших лабораторних мереж країни виводила роками сотні мільйонів, а силові органи мовчали? Чому справи на десятки мільйонів припадали пилом роками? Кому було вигідно мовчання БЕБ та податкової? Чому тільки після того, як бізнес почали ділити з погрозами та підпалами, справа зрушила з мертвої точки? І головне — чи не закінчиться все черговими кулуарними домовленостями та новим «перезавантаженням» без відповідальності? Поки керівництво БЕБ розповідало в інтерв'ю про боротьбу з ухиленням та фінансуванням ворога, одна з найбільших медичних мереж країни роками прокачувала сотні мільйонів повз бюджет. Якщо цю схему не доведуть до кінця, «Ескулаб» стане черговою пам'яткою безкарності системи, яка бачить все — окрім грошей, що йдуть повз державу.
