Дев'ять місяців минуло з моменту, коли громадськість дізналася про «плівки Комарницького». Тоді Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про викриття схем незаконного заволодіння столичною землею. Серед ключових фігурантів розслідування опинився депутат Київської міської ради Михайло Терентьєв. На записах він обговорював порядок денного засідань та шукав нові земельні ділянки для забудовників. Крім того, аналіз Руху «Чесно» показав, що Терентьєв став одним із лідерів голосувань за так звані «туалетні схеми» — проекти, які дозволяли швидко передавати землю без прозорих процедур.
На той час на сайті Київради з'явилися проекти про скасування цих схем, однак їх так і не ухвалили. Деякі депутати заявили, що можуть «забрати зі розслідування склад злочину». На земельний скандал відреагував міський голова Віталій Кличко. 13 березня на пленарному засіданні він повідомив, що Терентьєва звільнили з посади директора комунального підприємства «Інженерний центр». Щодо депутатського мандату мер зазначив, що фракція партії «Удар» розпочала процедуру його відкликання, оскільки депутат підозрюється у кримінальному провадженні.
Через кілька днів Терентьєв разом з іншими фігурантами справи вийшов із СІЗО під заставу у розмірі 20 мільйонів гривень. За словами колишнього секретаря Київради Володимира Бондаренка, депутат написав заяву про вихід із фракції «Удар». Вперше у списках поіменних голосувань він з'явився серед позафракційних 15 квітня, хоча сам тоді був відсутній на засіданні. Процедура позбавлення його мандата так і не реалізувалася. Наприкінці травня партія «Удар» на з'їзді ухвалила рішення про його відкликання, однак Терентьєв оскаржив це у суді та фактично заблокував своє відкликання до завершення розгляду справи. Територіальна виборча комісія та Київрада не змогли позбавити його мандату.
У жовтні 2025 року голова земельної комісії повноцінно повернувся до виконання депутатських обов'язків та з'явився у сесійній залі після кількох місяців відсутності. Однак у цей період він продовжував активно діяти. Колишня депутатка від фракції «Слуга народу» Євгенія Куліба у червні повідомила, що підпис Терентьєва з'явився на документі про перенаправлення проекту будівництва на Пейзажній алеї з екологічної комісії у земельну. Таким чином, незважаючи на відсутність у залі засідань, депутат продовжував використовувати свій статус для просування інтересів забудовників та контролю над спірними ініціативами.
Рух «Чесно» проаналізував депутатську діяльність Терентьєва з початку каденції 2020 року. Він був обраний до Київради вже втретє — у 2014 та 2015 роках він входив до ради від партій «Удар» та «Солідарність». У 2020 році він одразу очолив земельну комісію. Протягом років його присутність на пленарних засіданнях була чудовою — жодної пропуски від грудня 2020 року до початку лютого 2025-го. Єдиною причиною відсутності стало розслідування щодо причетності до операції «Чисте місто», коли він пропустив 8 засідань із 12, які відбулися цього року.
Натомість законотворча активність Терентьєва була мінімальною. Маючи статус голови ключової комісії та багаторічний досвід, депутат подав лише 21 ініціативу за п'ять років. Примітно, що всі вони були зареєстровані у співавторстві з іншими депутатами, а не самостійно. Переважна більшість становили звернення до Верховної Ради, Кабміну чи президента, які подавали депутати до коаліції або виключно від фракції «Удар». Зокрема, всі ініціативи 2021 року були лише зверненнями різного характеру — щодо впровадження механізму закупівель лікарських засобів, збільшення розміру державного медичного забезпечення або вирішення ситуації із законопроектом «Про місто Київ — столицю України». Фактично нульова профільна активність у законотворчому напрямку різко контрастувала з обсягом земельних питань, які розглядала Київрада.
Раніше регулярною проблемою були «земельні пакети», коли депутат оголошував проекти без уточнення локації ділянки — виключно за номером кадастрового, а іноді озвучував цілим блоком. Саме 2021 рік став лідером за кількістю земельних питань — майже 5000 проектів опинилися на порядку денного засідання. Деякі з них додавалися за процедурою включення невідкладних, тому цифра потенційно ще більша. Більше проектів містила категорія «відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою» — плану на конкретне використання земельної ділянки. З поданих Терентьєвим ініціатив ухвалили 15. Вісім із них були зверненнями Київської міської ради. Єдині «профільні» рішення з'явилися лише у 2024 році — розробка детального плану території у Солом'янському районі та рішення питання про передачу у власність комунальної землі особами, які перебувають під впливом РФ. Єдиний проект 2025 року з'явився на сайті Київради наприкінці жовтня і стосувався створення тимчасової комісії з перевірки реалізації проектів щодо відновлення об'єктів, пошкоджених російською агресією. Його суб'єктами подання стали понад 30 депутатів усіх фракцій.
Перед поверненням до сесійної зали Терентьєв намагався зібрати земельну комісію — одну з ключових у столиці, яка фактично призупинила роботу після оприлюднення «плівок Комарницького». На сайті Київради з'явився порядок денний із майже сотнею питань, 93 з яких отримали гриф «Для службового користування». Про це повідомила депутат «Європейської Солідарності» Вікторія Пташник, яка пізніше відвідала заплановане засідання із прямою трансляцією. Однак ні сам Терентьєв, ні більшість членів земельної комісії не з'явилися. «Члени земельної комісії, тобто пан Терентьєв з його командою, скликали людей, повідомили, що начебто розглядатимуться їхні питання — знаючи, що кворуму не повинно бути», — зазначала Пташник. Справді, у залі були присутні представники громадської організації «Захистимо Протасів Яр», які чекали на продовження термінів дії рішення про викуп землі заказника. Це питання було прийняте наприкінці жовтня, коли минув термін «мовчазної згоди» непрацюючої комісії.
Провести позачергове засідання комісія намагалася ще 28 жовтня, але вже не з ініціативи Терентьєва. Положення про постійні комісії Київради передбачає, що можна зібратися «на письмову вимогу не менше однієї третини членів» — і, незважаючи на зібрані підписи, кворуму так і не було. Реанімувати земельну комісію нещодавно намагався сам мер столиці. Він став автором проекту, який передбачає заміну поточного голови на Олеся Маляревича — депутата «Удару» та чинного військовослужбовця полку «Ахіллес». Показово, що пояснювальна записка до проекту не містить жодної згадки про операцію «Чисте місто» чи саму персоналію Терентьєва, який є сумнівним кандидатом на подальше членство в комісії.
У розмові з Рухом «Чесно» Маляревич про можливу посаду зазначив: «Мені це буде реально важко — поєднувати військову службу та комісію. Але ми колегіальний орган, і зараз така ситуація склалася, що я чи ніхто. Ніхто не хоче торкатися цієї теми. Але це важлива комісія, їй треба працювати». Окрім складності поєднання військової служби з головуванням у комісії, Маляревич підтримав 13 із 15 «туалетних схем» та не голосував за новий «антикорупційний земельний порядок». У відповіді Рухові «Чесно» депутат зазначив, що під час розгляду проекту «погасли екрани».
Земельна комісія Київради сьогодні перебуває у критичному стані. За весь рік вдалося зібратися лише двічі — на початку січня та у квітні, коли засідання тимчасово проводив сам Маляревич. Незважаючи на наявність альтернативного проекту, комісію все ще очолює Терентьєв навіть після виключення із фракції «Удар» та невдалої спроби позбавлення депутатського мандату. Отже, він досі впливає на розгляд проектів. Якщо навіть на найближчому пленарному засіданні Київрада ухвалить існуючу ініціативу та замінить голову на Маляревича, проблема повноцінно не вирішиться, оскільки Терентьєв залишиться у складі комісії та братиме участь у виділенні столичної землі. До того ж земельна комісія потребує регулярної роботи та частих засідань, що складно поєднати з військовою службою Маляревича.
Серед інших членів комісії залишаються лідери у підтримці «туалетних схем»: Дмитро Калініченко, Анатолій Шаповал, Олена Овраменко та Олена Марченко — ще одна фігурантка «Комарницьких плівок». Дев'ять місяців після земельного скандалу жодних організаційних змін не сталося. Положення про постійні комісії передбачає, що якщо голова не може виконувати свої повноваження, його функції здійснює перший заступник голови — у земельній комісії їх троє. Комісія може легко відновити роботу, якщо на це буде воля столичних депутатів. Зі зміною голови та винятком зі складу Терентьєва — це вимога часу, щоб не повертатися до «земельного дерибана».
