Масштабне антикорупційне розслідування під кодовою назвою «Операція Мідас», проведене Національним антикорупційним бюро, розкрило схему розкрадання державних коштів за участю осіб, близьких до президента. Серед них виявився харків'янин Олексій Чернишов. Однак він далеко не єдиний уродженець Харкова, який у останні роки став фігурантом корупційної справи. Харківські топ-корупціонери займали найвищі щаблі влади — від народних депутатів до місцевих посадовців та навіть колишнього віце-прем'єра, що дало їм змогу організувати розкрадання у мільярдних розмірах.
Олексій Чернишов: кум першої леді
48-річний Олексій Чернишов посідав найвищу позицію серед впливових харківських корупціонерів. Уродженець Харкова з двома вищими освітами — економічною та юридичною — спочатку працював менеджером проектів та девелопером. Його кар'єра включала роботу у компанії Telesens та корпорації АВЕК у Фельдмана, перш ніж він переїхав до Києва.
Чернишов потрапив у владу за президентства Володимира Зеленського. У 2018 році він був відомий лише у вузьких колах як засновник інвестиційної компанії VI2 Partners. Проте вже через рік бізнесмен без жодного досвіду у політиці очолив Київську обласну державну адміністрацію, а ще через рік став міністром розвитку громад та територій.
Саме під час його міністерства розвивався загальноукраїнський проект «Велике будівництво», який у народі отримав жартівливу назву «Велика крадіжка» через численні пов'язані з ним корупційні розслідування.
За словами відомого розслідувача та редактора проекту «Наші гроші» Юрія Ніколова, Чернишов та його дружина Світлана давно дружать сім'ями з Зеленськими. Олена Зеленська хрестила дитину Чернишова і є її кумою. Це дуже близька до президента людина. Під час пандемії коронавірусу Чернишов був єдиним із міністрів, запрошеним на день народження Зеленського у 2021 році разом із членами «95 кварталу». Святкування відбулося на квартирі Тимура Міндіча, власника театру.
У відкритих джерелах немає інформації про те, як познайомилися Чернишови та Зеленські, але відомо, що першими почали дружити жінки. Світлана Чернишова запросила Олену Зеленську хрестити її дочку. За непідтвердженими даними, хресним батьком був той самий Тимур Міндіч.
За версією Юрія Ніколова, Чернишов не був організатором масштабної схеми розкрадання державних коштів через вплив на стратегічні підприємства, зокрема «Енергоатом», отримання хабарів та відмивання грошей. Йому відвели роль посередника: міністр перевозив готівку та купував особняки в Козині для себе, Міндіча та ще двох поки не оголошених сімей. На записах НАБУ він фігурує під кодовим іменем «Че Гевара», хоча поки що це лише підозри.
Якщо Міндіча відпустили за кордон, то Чернишов мав менше щастя. Влітку 2025 року він виїхав з України у відрядження, і того ж часу кордон перетнула його родина — все вказувало на те, що чиновник не повернеться.
НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вели розслідування щодо зловживання Чернишовим службовим становищем. Проте, мабуть, президент змусив чиновника та друга не тікати, а повернутися і з'явитися до суду. Влітку були спроби обмежити повноваження антикорупційних органів.
Слідчі задокументували передачу Чернишову хабарів на суму 1,2 млн доларів і майже 100 тис євро від учасників схеми розкрадання коштів із системи енергетики. Розслідування продовжується, Чернишова не заарештовано станом на 17 листопада, але суд щодо обрання запобіжного заходу очікувався найближчим часом.
Світлана Чернишова не є фігуранткою справи, але деякі видання, зокрема «Українська правда», з посиланням на джерела стверджують, що вона намагалася сховати на роботі документи щодо скандального будівництва. Слідчі провели обшуки на її робочому місці.
Андрій Одарченко: ректор із криптовалютою
До того як НАБУ почали розслідувати справу Міндіча та його оточення, найгучніший корупційний скандал, пов'язаний із харків'янином, стосувався ректора Харківського державного біотехнологічного університету та народного депутата Андрія Одарченка. За іронією долі він був членом Комітету з питань антикорупційної політики у Верховній Раді.
21 листопада 2023 року НАБУ та САП затримали Одарченка під час спроби передати хабар у розмірі 50 тис доларів у біткоїнах Мустафі Найєму, тодішньому голові Державного агентства з відновлення та розвитку інфраструктури. За ці гроші депутат просив сприяння у виділенні коштів із Фонду ліквідації наслідків російської агресії для ремонту інфраструктури його університету.
Вищий антикорупційний суд заарештував Одарченка, але він вийшов під заставу у розмірі 15 млн гривень. До вересня 2024 року розслідування тривало, проте на одне із судових засідань Одарченко просто не з'явився, хоча мав носити електронний браслет. Ректор залишив Україну та поїхав спочатку до Румунії, а потім до Угорщини.
Суд визнав його винним у наданні неправомірної вигоди посадовцю та засудив до 8 років позбавлення волі, але заочно. Реального покарання хабарник уникнув. Його виключили із партії.
Володимир Скоробагач: колишній регіонал та енергетична схема
Ще одне гучне розслідування, яке має харківський слід, також пов'язане із розкраданням у сфері енергетики. Воно стосується Володимира Скоробагача, екс-заступника голови Харківської обласної ради, та Тетяни Єгорової-Луценка, лідера фракції «Відродження» в облраді.
Політика звинувачують у організації злочинної групи для розкрадання державних коштів у енергетичній сфері під час війни. За даними слідства, Скоробагач створив злочинну групу з 5–7 осіб, включно з Андрієм Гмиріним та іншими посадовими особами. Ця група заволоділа електроенергією державного підприємства «Укренерго» на суму понад 58,44 млн гривень.
Фірма незаконно отримувала електроенергію без оплати, а згодом легалізувала кошти від її продажу через фіктивні компанії. Збитки державі оцінюються у десятки мільйонів гривень, що призвело до дефіциту енергії у регіонах під час обстрілів.
Передбачливий Скоробагач заздалегідь виїхав до Франції, склав із себе повноваження депутата обласної ради і досі ховається від слідства. Справа перебуває на розгляді в суді, а сам Скоробагач навіть опублікував пост, у якому стверджував, що готовий співпрацювати зі слідством лише у Франції.
З 2005 року Скоробагач був членом «Партії регіонів». З 2006 року він обирався від неї до Харківської міськради. Також він був помічником одіозного регіонала Віталія Хомутинника. У 2010-х роках кілька видань звинуватили їх у лобіюванні призначень, наприклад, головного податківця Харківської області, та впливу на Фонд держмайна. Тоді це не пішло далі за розмови, і в 2020-х Скоробагач, швидше за все, уникне покарання, оскільки встиг залишити країну.
Інші розслідування та схеми
НАБУ, прокуратури та САП розслідують ще низку гучних справ, у яких замішані харків'яни. Першого заступника гендиректора «Харківських тепломереж» Сергія Воліка, друга Олександра Ярославського, підозрюють у розкраданні грошей на відновлення після обстрілів комунального підприємства «ХТМ».
Колишнього керівника акціонерного товариства «Харківобленерго» Костянтина Логвиненка затримали за підозрою у заволодінні понад 12,5 млн гривень та замаху на заволодіння ще 120 млн гривень коштів «Харківобленерго» при закупівлі трансформаторів та лічильників. Разом з ним затримали родича Тимура Міндіча Леоніда Міндіча.
Колишнього заступника Ігоря Терехова Андрія Руденка заарештували за підозрою у справі про розкрадання 5,4 млн гривень бюджетних коштів, виділених на будівництво фортифікацій. Це невелика сума — всього 1% від загальної суми, яку компанії, афілійовані з ним, отримали за виконані роботи. Руденка утримують під вартою.
Особливістю антикорупційних розслідувань є те, що вони самі та судові засідання зазвичай тягнуться роками. За цей час багато хто з фігурантів і свідків встигає виїхати за досить дірявий, як показує практика, кордон.