Матеріал про скандальну справу, яка розгорнулася навколо власника онлайн-казино Pin-Up Ігора Зотька та його компанії ТОВ «Укр Гейм Технолоджі», розкриває низку суперечливих подій, пов'язаних із конфіскацією активів, судовим вироком та поверненням коштів.
У серпні 2025 року правоохоронні органи повідомили про конфіскацію 2,6 мільярда гривень, отриманих від онлайн-казино Pin-Up, яке було пов'язане з російським бізнесом. Гроші були стягнені на підставі судового рішення, яке мало підтвердити провину директора компанії. Однак подальші події показали складність та суперечливість цієї справи.
На початку 2026 року стало відомо, що Ігор Зотько, кінцевий бенефіціар ТОВ «Укр Гейм Технолоджі», визнав себе винним у колабораційній діяльності. За даними слідства, протягом 2021–2024 років він вів бізнес з громадянами Росії під час російського вторгнення в Україну, отримуючи роялті. Щоб уникнути в'язниці, Зотько уклав з прокурором угоду про визнання винності, яка передбачала умовний термін покарання.
Суддя Печерського районного суду Києва Олег Соловйов ухвалив вирок у справі Зотька 5 вересня 2025 року. Текст вироку став публічним у судовому реєстрі лише 14 січня 2026 року. На момент затвердження вироку Зотько задонатив на Збройні Сили України 3 мільйони гривень. Крім того, він пообіцяв протягом двох місяців сплатити 9 мільйонів гривень добровільного внеску Третій окремій штурмовій бригаді. 4 листопада 2025 року з рахунку фінансової компанії «Єдиний простір» 9 мільйонів гривень були перераховані на рахунок благодійного фонду Третьої штурмової.
Однак паралельно розгорнулася інша історія. 16 жовтня 2025 року Ігор Зотько звернувся до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), із вимогою повернути йому 105 мільйонів гривень та 6,5 тисяч доларів США. Ці кошти потрапили під арешт влітку 2024 року, а у червні 2025 року суд розпорядився передати їх до управління АРМА.
Зотько посилався на вирок столичного суду, який, на його думку, скасував арешти його майна та коштів. Однак АРМА двічі відмовила засудженому, посилаючись на те, що не знайшла вирок у судовому реєстрі. Перша відмова надійшла після першого звернення, друга — на початку листопада 2025 року. Третя спроба Зотька звернутися до АРМА збіглася з датою появи вироку у судовому реєстрі — 14 січня 2026 року.
Після цього в АРМА була створена робоча група для вивчення питання Зотька. Більшість членів групи взяли сторону заявника. 9 лютого 2026 року в АРМА відбулося повторне голосування, яке підтвердило позитивне рішення щодо повернення коштів. Крім того, під час арешту на депозитному рахунку у банку накопилося 17 мільйонів гривень відсотків, які Зотько успішно зняв після вироку 18 лютого 2026 року. АРМА надала дозвіл банку повернути гроші особі, яку український суд визнав колаборантом.
У результаті Ігор Зотько отримав назад 105 мільйонів гривень плюс 16,96 мільйонів гривень накопленого відсотку. Таким чином, засуджений перерахував 12 мільйонів гривень на потреби держави (3 мільйони на ЗСУ та 9 мільйонів Третій штурмовій бригаді), але повернув собі у 10 разів більшу суму, яка потенційно мала йти на конфіскацію у дохід держави. У червні 2025 року онлайн-казино Pin-Up втратило ліцензію.
Юридичні аспекти справи викликають запитання. Злочин, який правоохоронці інкримінували Зотько (частина 2 статті 28, частина 4 статті 111-1 Кримінального кодексу), належить до категорії нетяжких і передбачає від трьох до п'яти років позбавлення волі. Однак причепом до основного покарання передбачена конфіскація майна. Зотько вдалося уникнути цього завдяки угоді про визнання винності, укладеній з прокурором та затвердженій судом.
У вироку зазначено, що сторони погодилися на призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій на підприємствах будь-якої форми власності, видами діяльності яких є організація азартних ігор, терміном на 10 років без конфіскації. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України засудженого звільнили від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки.
Відома юрист, яка раніше працювала в уряді, прокоментувала ситуацію для видання. На її думку, якщо суд не застосував конфіскацію майна як обов'язкову санкцію частини 4 статті 111-1 Кримінального кодексу, то це питання до суду. Крім того, суд мав поставити питання правоохоронцям, відповідальним за збір доказової бази та формулювання підозри. За словами експертки, у результаті вийшла абсурдна ситуація: з одного боку, суд засудив людину за колабораціонізм, а з іншого — засуджений просто відкупився і завтра може залишити Україну. Юрист не вважає, що всю вину потрібно валити на АРМА, коли є такий вирок суду.
Адвокат Дмитро Бузанов звернув увагу на швидкість проходження справи у суді. 1 вересня 2025 року справа надійшла до суду, а вже 5 вересня відбувся розгляд угоди про визнання винності та винесення вироку. За його оцінкою, для держави це було визнано більш доцільним: прокурор фактично вибрав варіант отримати 12 мільйонів гривень негайно замість очікування потенційно 120 мільйонів гривень у віддаленій перспективі.