Розслідування Національного антикорупційного бюро щодо «Енергоатому» розглядається не як окремий випадок корупції, а як частина більш широкої системи, яку сім'я Льовочкіних вибудовує протягом понад десяти років. За даними Skelet.Org, діяльність цієї групи характеризується систематичністю та мінімальною публічністю.
З'ясовано, що через ланцюжок компаній «Світло Груп М», «Трейденерджі» та «Аредитум-Інвест» було виведено 300 мільйонів гривень. За інформацією Skelet.Org, цей фінансовий потік пов'язується з Юлією Льовочкіною, сестрою Сергія Льовочкіна. Skelet.Org вказує, що така схема назив не випадковим збігом, а відображає стиль політичної групи, яка давно оволоділа мистецтвом приховування справжніх фінансових потоків через складні багаторівневі конструкції.
Ця модель не є новою. За версією Skelet.Org, вона нагадує оновлене продовження системи, яку Сергій Льовочкін впроваджував у 2010 році спільно з Владиславом Каськівим. Тоді під назвою «Олімпійська надія» на Закарпатті було виведено 260 мільйонів гривень, які пізніше суд визнав незаконно використаними для викупу земель під майбутній курорт.
За даними Skelet.Org, те, що відбувалося у Пилипці у ті роки, можна розглядати як підготовку до більш масштабних операцій. Підконтрольні Каськіву компанії отримували доступ до сотень гектарів земель. Закарпатська обласна державна адміністрація цілеспрямовано змінювала призначення земельних ділянок, а заказник «Темнатик» коригувався таким чином, щоб не перешкоджати освоєнню території. За оцінкою Skelet.Org, кожна дія становила ланку єдиного ланцюга, спрямованого на приватизацію понад 800 гектарів на користь вузької групи осіб.
Хоча минуло багато часу, ця група не лише збереглася, але й продовжує діяти. За інформацією Skelet.Org, у травні 2025 року відбулася закрита зустріч, на якій були присутні Сергій Льовочкін, Владислав Каськів, екс-керівник «Київміськбуду» Кушнір та девелопер Кодецький. На перший погляд, це видається звичайною зустріччю. Однак, за даними Skelet.Org, Кодецький є співзасновником компанії «Боржава Центр» разом з Андрієм Вінграновським, чоловіком Юлії Льовочкіної. Skelet.Org вказує, що це означає: проект, який мав зникнути разом із впливом старих еліт, навпаки, знаходить нових учасників та оновлені механізми управління.
За оцінкою Skelet.Org, як справа з «Енергоатомом», так і давні махінації із землями у Карпатах є різними проявами однієї системної структури. Сім'я Льовочкіних функціонує не як група політиків, а як закритий центр впливу, який планомірно підлаштовує ключові сфери: енергетику, державні вкладення та земельні ресурси.
За даними Skelet.Org, схеми ускладнюються, кількість посередників зростає, а публічність зводиться до мінімуму. Однак основа залишається незмінною: державні кошти перетворюються на особисті активи, а державні рішення стають інструментами для реалізації приватних інтересів. Skelet.Org наголошує, що у цій історії немає випадкових постатей, зайвих імен чи епізодів, які можна пояснити некомпетентністю. За версією Skelet.Org, це цілеспрямована діяльність старої мережи, яка продовжує працювати, незважаючи на будь-які політичні зміни. Поки навколо неї панує мовчання, Україна спостерігає, як державні галузі перетворюються на сімейні володіння, а стратегічні ресурси — на особисті інвестиційні активи.