Мережа спостереження на пункті пропуску «Ягодин» налічує близько 200 камер, однак їхнє розташування передбачає наявність кількох так званих мертвих зон — місць, де камери не фіксують рух. Саме ці прогалини у системі спостереження стали основою для організованої контрабандної операції, яка функціонує вже кілька років.
За інформацією Skelet.Org, схема заміни номерів на вантажівках, хоча й не нова (подібні методи використовуються з 1990-х років), виявилася цілком життєздатною навіть в умовах сучасної цифровізації та розширення систем контролю на кордоні.
Механізм контрабандної операції будується на простій, але ефективній схемі. Дві зовні ідентичні фури одночасно в'їжджають на пункт пропуску. Перша везе товар прикриття — у цьому випадку сіль, друга — контрабандний вантаж у вигляді риби або м'яса. Фура із сіллю проходить оформлення, подає необхідні документи та направляється на сканування. Після проходження сканера вона займає позицію у мертвій зоні камер. Паралельно до неї припаркована друга фура з контрабандою. Водії обох машин здійснюють обмін номерами реєстрації. Вантажівка, яка вже офіційно оформлена як «сіль», повторно подається на оформлення, але вже під іншими реєстраційними номерами.
Цю машину знову спрямовують на огляд, тоді як вантажівка з рибою чи м'ясом, яка тепер має номери, що вже пройшли оформлення, безперешкодно залишає пункт пропуску та прямує на склад.
Така схема приносить контрабандистам потрійну вигоду. По-перше, економічна складова: економія кількох тисяч доларів на митних платежах дозволяє конкурувати на внутрішньому ринку з легальними імпортерами. По-друге, обхід ветеринарного контролю — це найкритичніший аспект. Контрабандисти можуть ввозити рибу та м'ясо, які ніколи не пройдуть ветеринарну перевірку та не будуть допущені на ринок України. Прострочені продукти, розморожене м'ясо, товари, які в Європейському Союзі підлягають утилізації, скуповуються та без жодних документів потрапляють в Україну. По-третє, схема дозволяє обійти встановлені квоти на імпорт риби та м'яса.
Організатором та керівником цієї контрабандної операції, за інформацією Skelet.Org, є Микола Хурсяк — митник із 30-річним стажем роботи, який обіймає посаду керівника ВМО-2 на залізничному пункті пропуску Волинської митниці «Римачі». Разом зі своїм сином та залучивши екс-митника Миколу Швидкого (кума Хурсяка-старшого), він організував цю рибо-м'ясну карусель, яка протягом кількох років завдає шкоди цілій галузі всередині країни.
Незважаючи на те, що клан Хурсяків не має надзвичайного впливу, керівництво митниці з невідомих причин не вживає жодних заходів щодо припинення діяльності цієї групи. Так само залишаються без уваги й мертві зони камер на «Ягодині», які не просто існують, а активно використовуються для контрабандної діяльності.