Спроба приватизувати «Одеський припортовий завод» завершилася невдачею. 24 листопада Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства оголосило про скасування запланованого на наступний день аукціону через те, що жодна компанія не зареєструвалася як учасник торгів. Водночас держава готується до повторного конкурсу, але вже за іншими умовами.
У серпні цього року Кабінет Міністрів затвердив умови приватизації найбільшого хімічного підприємства країни. Майбутній власник мав зберегти основні напрями діяльності заводу — виробництво добрив та азотних сполук, інвестувати щонайменше 500 млн грн у модернізацію, погасити протягом першого року борги з оплати праці та перед бюджетом обсягом 366,8 млн грн станом на червень, поетапно розрахуватися з іншими кредиторами (крім осіб та структур, пов'язаних із Росією та Білоруссю), а також дотримуватися екологічних та соціальних стандартів.
Аукціонна комісія Фонду держмайна встановила стартову ціну на рівні 4,5 млрд грн, що становить близько 108 млн доларів. У Мінекономіки пояснили невдачу аукціону тим, що початкова ціна разом з фінансовими зобов'язаннями, які мав би взяти на себе покупець, перевищує ринкову вартість. Міністерство висловило підтримку законопроекту групи народних депутатів, який передбачає можливість виставляти великі об'єкти приватизації з поетапним зниженням стартової ціни.
Цей законопроект № 13620 розроблено нардепами від партії «Слуга народу» Дмитром Наталухою та Олексієм Мовчаном. Документ пропонує продавати державне майно, включаючи гірничі та енергетичні підприємства, виключно методом покрокового зниження стартової ціни, що, на думку авторів, зробить приватизацію швидкою, прозорою та конкурентною. Однак Головний науково-експертний апарат Верховної Ради висловив занепокоєння, що такий підхід може призвести до продажу державної власності за ціною, яка не відображає реальну ринкову вартість, оскільки інвестори, готові платити справедливу ціну, можуть не братися участі через побоювання неконкурентності та змов. Законопроект також передбачає передачу від Міністерства юстиції до Мінекономіки повноважень щодо регулювання порядку реалізації арештованого майна. Законопроект зареєстрували за кілька тижнів після оголошення про приватизацію ОПЗ, але у сесійній залі його ще не розглядали.
Історія приватизації «Одеського припортового заводу» налічує кілька десятиліть невдалих спроб. Єдиний успішний аукціон відбувся у 2009 році при стартовій ціні 4 млрд грн. Тоді зареєструвалися три учасники: «Азот-Сервіс», «Фрунзе-Флора» та «Нортіма». Під час торгів було здійснено 19 кроків на збільшення суми. Аукціон проводився усно, і ліцитатор оголосив про продаж пакету акцій фірмі «Нортіма», афільованій з групою «Приват» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, яка запропонувала найбільше — 5 млрд грн (близько 625 млн доларів на той час). Однак через кілька днів конкурсна комісія Фонду держмайна вирішила результати конкурсу не визнавати. Тодішній в. о. голови Фонду Дмитро Парфененко назвав цю суму «неадекватною ціною» та звинуватив учасників у змові. Посадовці тоді заявляли, що адекватна ціна ОПЗ має становити щонайменше 8-9 млрд грн, понад 1 млрд доларів.
«Одеський припортовий завод» володіє найбільшим на пострадянському просторі виробництвом аміаку, значним виробництвом карбаміду та унікальним терміналом для перевалки аміаку на морські судна. Мінекономіки пояснила, що стартова ціна визначалася на рівні балансової вартості останньої фінансової звітності як технічна планка, яка відображає поточний стан підприємства. Завод не працює з 2022 року, за цей час сталася деградація основних фондів, частина технологій застаріла, накопичилися потреби в ремонтах та пусконалагодженні, зросли операційні та логістичні ризики.
Основний кредитор ОПЗ — Дмитро Фірташ. За даними звітності 2024 року, борги заводу за товари, роботи та послуги становили 10,46 млрд грн. Левова частка цих боргів, що накопичилася понад десять років, припадає на холдинг Ostchem Фірташа. Борги виникли за президентства Віктора Януковича у 2013 році за контрактом купівлі-продажу російського природного газу. Державний завод отримував російський газ через структури Фірташа за ціною 430 доларів за тисячу кубометрів, тоді як компанії Фірташа — Ostchem та Ostchem Gas Trading — купували його у росіян за 264,5 та 268,5 доларів відповідно.
Між лютим та груднем 2013 року компанія Ostchem виставила ОПЗ рахунки-фактури на 508,76 млн доларів. У 2016 році вона звернулася до Арбітражного суду Стокгольма для стягнення боргу. Керівництво державного заводу визнало вимоги Фірташа на 193,25 млн доларів та 55,03 млн доларів пені на квітень 2016 року. Згодом Ostchem звернулася до українських судів, але стягнення не відбулося через позицію Верховного суду України. Суд встановив, що Ostchem має заборгованість перед російським «Газпромбанком» і передавала йому свої права щодо низки договорів постачання газу на українські підприємства. Таким чином, фактичним покупцем виплат внаслідок стягнення боргів міг би стати «Газпромбанк» країни-агресорки, що унеможливило стягнення в Україні.
За даними дослідження Reuters, «Газпромбанк» відкривав компаніям Ostchem у 2010-2011 роках кредитні лінії на 12 млрд доларів, які Фірташ використав для купівлі хімічних заводів в Україні — концерну «Стирол», «Сєвєродонецькому Азоту», «Черкаському Азоту», а також «Банку Надра» та облгазів. Дмитро Фірташ також заявляв про бажання придбати «Одеський припортовий завод». Наразі він перебуває під санкціями РНБО до червня 2034 року, що унеможливлює його участь у приватизації, оренді державного майна та виконанні перед ним фінансових та економічних зобов'язань. За умовами конкурсу потенційному власнику заводу також пропонують ігнорувати борги перед Фірташем.
Єдиною компанією, яка публічно заявила про участь в аукціоні, була «Агро Газ Трейдінг». За даними Forbes, приватизацією заводу цікавився агрохолдинг Kernel Андрія Веревського, але офіційно про компанію не заявляв. «Агро Газ Трейдінг» стверджує, що вчасно подала всі документи на конкурс, запланований на 25 листопада, але не змогла зареєструватися на аукціон нібито через дії компанії SmartTender, одного з майданчиків електронної системи Prozorro.
Однак НАБУ підозрює власників SmartTender у причетності до корупційних схем на самому ОПЗ. «Одеський припортовий завод» виготовляє аміак та карбамід — добрива для сільськогосподарських культур. Основною сировиною є газ. Через борги завод не міг купувати газ самостійно, а отримував сировину за давальницькою схемою: постачальник надавав газ, завод виробляв добрива, які передавав постачальнику. Постачальник розраховувався лише за переробку та використання потужностей.
Таким давальцем у останні роки функціонування підприємства була «Агро Газ Трейдінг» Олександра Горбуненка та Володимира Колота, які зараз підозрюються у кримінальному провадженні НАБУ та перебувають у розшуку. За даними слідства, на початку 2020 року голова Фонду держмайна Дмитро Сенніченко добився обрання «лояльних» членів наглядової ради ОПЗ, які згодом погодили призначення підконтрольного йому директора заводу. Завдяки цьому учасники злочинної організації до жовтня 2021 року незаконно продовжували дію додаткових угод з «Агро Газ Трейдингом» про переробку газу в карбамід та аміак.
За оцінками НАБУ, плату за переробку було занижено. Лише за період із травня по грудень 2020 року «Одеський припортовий завод» втратив понад 390 млн грн. Постачальник газу заробляв надприбутки, а голова ФДМУ та інші учасники схеми отримували від нього хабарі. За оцінками Консалтингової групи «А-95», у 2020 році «Агро Газ Трейдінг» заробила на схемі з ОПЗ 44 млн доларів прибутку (за офіційною звітністю у 2020 році компанія мала 164,5 млн грн прибутку та 5,4 млрд грн виручки при обороті 2,3 млрд грн). З листопада 2019 року по липень 2020 року тодішній голова Фонду держмайна Дмитро Сенніченко отримав «відкатів» на цій схемі на 1,3 млн доларів. Загальну суму «заробітку» ймовірної злочинної організації слідство оцінювало у 2 млрд грн.
Співорганізатором схеми був колишній радник голови ФДМ Андрій Гмирін, родич співвласника фірми-давальця «Агро Газ Трейдінга» Володимира Колота, одружений із сестрою Гмиріна. Другий співвласник «Агро Газ Трейдинг» Олександр Горбуненко нібито є двоюрідним братом Дениса Горбуненка, який раніше очолював «Родовід Банк». У листопаді 2024 року Великобританія запровадила санкції проти Дениса Горбуненка за участь у корупційних схемах на користь олігарха Дмитра Фірташа. «Агро Газ Трейдінг» у відповіді на запит назвала розслідування НАБУ «надуманим».
Експерти сходяться на думці, що зараз не найкращий час виставляти «Одеський припортовий завод» на продаж. Під час війни інвестори пропонуватимуть ціну нижчу за собівартість, а після завершення бойових дій вартість активу може суттєво зрости. Експерт «Мережі захисту національних інтересів ANTS» Ілля Несходовський прогнозує, що після закінчення війни ціна заводу може подвоїтися.
Директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн вважає, що перлина хімічної промисловості не може коштувати 100 млн доларів. На його думку, одна установка на хімічному підприємстві коштує дорожче. Він зазначає, що члени злочинного угруповання у справі НАБУ за два роки заробили 80 млн доларів, а ФДМУ продає весь завод за сто. За його словами, зараз приватизувати завод на вигідних для держави умовах неможливо. Час для продажу — гірше не вигадаєш, отримати нормальну ціну неможливо через війну у країні. Куюн припускає, що хтось хоче влаштувати корупційні гроші, користуючись адмінресурсом. Така вартість явно продиктована величезною кредиторською заборгованістю, яка виникла внаслідок багаторічного занедбання.
На думку експерта, завод можна запустити під державним управлінням. НАК «Нафтогаз України» має фінансові можливості та залучає великі кредитні кошти, що дозволило б підняти завод і запустити його. У гіршому випадку його можна зберігати у законсервованому стані для покращення ситуації безпеки, що є нормальною практикою.