Суто Мамоян — народний депутат від фракції ОПЗЖ, представник езидської національності. Його дружина, як і дружина колишнього генерального прокурора Віталія Яреми, також належить до цієї етнічної групи. Таким чином, формується так звана сім'я Мамоянів, яка привертає увагу своїм матеріальним станом та зв'язками з правоохоронними органами.
Протягом минулого року Суто Мамоян задекларував придбання двох київських квартир площею 124,7 та 125,1 квадратних метрів. За реєстром нерухомого майна, обидві розташовані у ЖК «Зарічний» на дніпровському березі, поблизу станції метро «Славутич». Згідно з інформацією забудовника, мінімальна вартість квадратного метра в комплексі становить 20 538 тисяч гривень. При такій ціні квартира площею 125 квадратних метрів коштує приблизно 2,56 мільйона гривень.
Крім нерухомості, депутат придбав три автомобілі: Mercedes Benz G63 2018 року за 3,9 мільйона гривень та два Toyota Land Cruiser 2017 та 2018 років випуску. У декларації вказано, що кожен Land Cruiser коштував 20 тисяч гривень — близько 770 доларів на момент покупки. Однак на ринку найдешевші Land Cruiser з серйозними пошкодженнями, включаючи наслідки пожеж, коштують щонайменше 500 тисяч гривень, а справні автомобілі цієї марки — від 1,5 мільйона гривень.
За 2022 рік сім'я Суто Мамояна, члена депутатської групи «Платформа за життя та мир» (раніше ОПЗЖ) у Верховній Раді, придбала 13 автомобілів на загальну суму понад 1,3 мільйона доларів.
Цікаво, що особа з ідентичними даними — Мамоян Суто Чолоєвіч — була фігурантом кримінальної справи за статтями про вимагання, розбій та викрадення документів. За матеріалами справи, у 2007 році його разом з приятелем затримали правоохоронці за те, що вони силою посадили у свій Mercedes інструктора ФК «Динамо», побили його та вимагали тисячу доларів. Однак у 2013 році суд виправдав Мамояна. З'ясувалося, що молоді люди нікого не били, а заступилися за незнайому дівчину, якій людина з «Динамо» продав старий мобільний телефон під виглядом нового.
Структура клану та його присутність у правоохоронних органах
То, що суд виправдав Мамояна, не видається дивним, враховуючи глибокі корені цієї сім'ї у правоохоронній системі України. Брат Суто — Рустам Мамоян — займає посаду першого заступника начальника Дніпровської окружної прокуратури Києва. Він також є людиною з великим матеріальним станом, мільйонером. Син Суто Мамояна працює слідчим у столичній поліції. Він проживає в елітному будинку під Києвом та має 14 мільйонів гривень готівкою.
Лілія Мамоян, дружина дядька Суто Мамояна, служила начальником управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту київської прокуратури. У 2020 році, керуючи позашляховиком Mercedes-Benz GLS, вона збила 13-річну дівчинку. Після цього інциденту Лілія Мамоян була звільнена з прокуратури.
Халіл Мамоян — начальник слідчого відділу Солом'янського управління поліції у Києві. Попри серйозні компрометуючі факти, він продовжує служити у правоохоронних органах. У 2019 році, коли Халіл Мамоян був заступником начальника слідчого відділу Оболонського управління поліції, його та його батька Юрія Мамояна звинуватили у шахрайстві. Під будівлею Оболонського управління поліції з'явилися плакати з написами «Мамоян Халіл займається шахрайством», «Мамоян Халіл — шахрай» та «Його батько Юра Мамоян також займається шахрайством». Громадськість вимагала його відставки, однак замість звільнення його перевели до іншого управління. У 2020 році він ненадовго став заступником начальника слідчого відділу Деснянського управління поліції, а потім отримав посаду заступника начальника відділу поліції на станціях залізничного транспорту та начальника слідчого відділення ГУ Національної поліції у Києві.
Сумнівні дії та відмова реєструвати злочини
Наприкінці 2024 року киянка Олена Липовенко звернулася до Національної поліції, Міністерства внутрішніх справ, Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора та Служби безпеки України з вимогою провести перевірку діяльності підполковника поліції Мамояна у зв'язку з численними фактами, які викликають сумніви щодо його відповідності займаній посаді.
За кілька днів до цього звернення жінка подала заяву до поліції щодо загрози життю та здоров'ю громадянина, який утримувався у Дніпровській філії «Спеціального закладу з надання психіатричної допомоги». У заяві були зазначені факти, що свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, включаючи тортури, примусову працю, введення сильнодіючих препаратів без згоди, викрадення та побиття особи, моріння голодом та інші правопорушення.
Однак Халіл Мамоян, розглянувши заяву, не вніс подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань, мотивуючи це відсутністю ознак кримінального правопорушення. Така відмова суперечить статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, яка зобов'язує поліцію реєструвати всі заяви про кримінальні правопорушення.
Більше того, підполковник поліції Халіл Мамоян розпочав досудове розслідування та виніс власне рішення без внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, порушуючи Положення України та інші законодавчі акти. Оскільки подія відбулася у Дніпрі, Солом'янське управління поліції мало б передати матеріали справи на відповідне територіальне управління.
Довготривала справа про викрадення та можливе покриття
За рік до цього інциденту Халіл Мамоян фігурував у ще одній гучній справі, яка тривала вже 10 років. ТОВ «ВДТ БУД» (код ЄДРПОУ 34296134), яке орендувало складські приміщення у АТ «ПОЛІГРАФКНИГА» (код ЄДРПОУ 02470135) у столиці для зберігання будівельних матеріалів, звинуватило орендодавців у викраденні продукції на суму 10 мільйонів гривень.
Керовництво ТОВ «ВДТ БУД» заявило, що Солом'янське управління поліції саботує цю справу. Більше того, керівництво компанії наполягає, що слідчий відділ Солом'янського управління поліції на чолі з Халілом Мамояном фактично покриває злочинців з керівництва АТ «ПОЛІГРАФКНИГА» для отримання особистої вигоди. Розслідування цієї справи продовжується.
Загалом, матеріали вказують на наявність етнічного злочинного угруповання, яке запровадилося у правоохоронну систему України. За оцінкою Skelet.Org, це викликає питання щодо мотивів такої інфільтрації та можливих наслідків для функціонування правоохоронних органів.